Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РОЗМОВА З ПТАШКОЮ Улюблені вірші Роксолянкм Ой, хто ж тебе, пташко маленька. Так гарно співати навчив: Чи тато співочий, чи ненька, Чи подруга-пташка сіренька, Чи вчитель учений Дзів-дзів? — Я вчилась у неньки і тата, ї вчитель Дзів-дзів мене вчив, Що перша повинність пташати — По-своєму завжди співати, Любити свій матерній спів. Р. Завадович ТРИ МАТУСІ Є у кожної дитини Матінка єдина, Та, що любить нас і дбає, Розуму навчає. Є у кожної дитини, Навіть сиротини, Наша Мати солов’їна — Рідна Україна. І у кожному серденьку Є і буде жити Божа Мати — наша Ненька, Мати всього світу. Леонід Полтава ПРИМОВКИ Щебетушка донечка вже не спить, треба їй віконечко відчинить, хай пташині гомони прилетять, нехай ясні промені тріпотять. Щоб соняшні зайчики-промінці цілували пальчики на руні. Золотими зливами промінці: будуть не лінивими руки ціі. Промінці на ніженьки, на швидкі, щоб лягли доріженьки їм легкі. Сонце на волосячко золоте, нехай доня квіткою розцвіте. Г. Чорнобицька Росинка скинула черевички і вигідно умостилася на канапі. Ска жете: росинки не сидять на кана пі, вони бувають на траві або на листячку дерев. Так то ж інші ро синки, водяні. А наша Росинка — дівчинка. Вона ще невеличка, то му всі звуть її Росинкою. Коли виросте, пригадають повне ім’я — Роксоляна. А тепер Росинка сидить на ка напі, розкладає кольорові нитки й стрічки, буде вишивати закладки в книжку. Вишивати дівчинка вже трохи вміє, торік сама вишила серветочку і подарувала своїй ма мі. У травні ж усі святкують Ма мин День. — Закладок треба багато. Ми з мамою покладемо їх у ,,Кобзар“ до сторінок, де віршики, які я люблю слухати, — пояснює нам Росинка. — Коли виросту велика, буду сама читати і знатиму всі твори Тараса Шевченка. А покищо, ма ма й тато розказують мені про нашого великого Поета. Шевчен ко гаряче любив Україну, він лю бив українську мову і пісні. Ба жав українському народові волі та щасливого життя. Нашому великому поетові цьо го року відзначають 150-річчя з дня його народження, -------- каже Росинка. — А що ти знаєш із „Кобза ря"? — питаємо дівчинку. — Я ще не багато знаю. Ось на цій сторінці мама мені читала і я вже вмію проказувати: Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина. Любо, любо стало, пташечка зраділа і защебетала. Цю сторінку треба буде пере класти стрічкою, бо це уривок із великого вірша. Мама швидше знайде, коли почне мені знову чи тати. — А ось і цей уривочок я знаю: Встала весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила. І на полі жайворонок, соловейко в гаї землю, убрану весною, вранці зустрічають. — Далі є ще вірш про дітей, як вони на Великдень граються кра шанками. Вишию закладку і до того вірша покладу. А ще я таке знаю напам’ять: Тече вода з-під явора яром на долину, пишається над водою червона калина. Далі там говориться про качеч ку з качатами: Хлюпощуться качаточка поміж осоїкою. А качечка випливає з качуром за ними, ловлять ряску, розмовляють з дітками своїми. — А знаєте, — далі камеє дів чинка, мабуть Тарас Шевченко дуже любив калину, часто про неї пише. Хочу на одній закладці ви шити китицю червоної калини. Як сама не зумію, попрошу сестричку помогти мені. Тією стрічкою з ка линою перекладу сторінку, де на писано: Учітеся, брати мої, думайте, читайте, і чужого 'научайтесь, свого не цурайтесь. — Тато й мама завжди нага дують мені ці святі слова нашого Поета, і я ніколи не відцураюся свого, українського. Так говорила нам дівчинка Ро синка. Більше ми її ні про що не роз питували. Не можна ж перешко джати, нехай вишиває. Г. Чорнобицька гг НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1964 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
