Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Курення і здоров’я Однією з дуже пекучих про блем, якою зацікавились в остан ньому часі широкі круги амери канського суспільства — це спра ва курення. Цей відрух спричини ла поява офіційного звідомлення державної комісії, зложеної з 10 визначних учених і лікарів, в яко му доказується, що курення спри чинює великі шкоди в людському організмі. Щоб видати переконли вий осуд у цій справі, ця група авторитетних експертів переводи ла досліди над більш, як 8.000 ви падків, впродовж майже півтора року часу. У виданій ними праці подають до відома публиці, що курення причинюється у великій мірі до різного роду недомагань віддихових органів, а вслід за тим за тим і до руйнуючих хворіб ра ка і до ослаблення серця. Це за- алярмувало не тільки Департамент Здоров’я, але й багато інших спо ріднених установ і спонукало їх призадуматись, як зарадити цьо му лихові. Тому, що саме ці хво роби є причиною великої смертно- сти в Америці. Хоч цей звіт учених про шкід ливість курення сильно розбур хав американську опінію, для нас це не новість. Всі ми добре знає мо, що курення не приносить ко- ристи ні здоров’ю, ні кишені. А проте, яка велика кількість наших людей віддається цій ,,приємно сті “? І чи не варто нам призаду матись, як позбутися тієї „немуд рої" привички? А промовляють за тим такі мо менти: поперше — треба берегти здоров’я. Це є найцінніший скарб кожної людини, що дає їй під ставу до радости й успіху у житті і є запорукою здорового майбут нього покоління. І в особистому, але й національному аспекті тре ба ним дорожити. Друге — ку рення є зайвою витратою грошей, що в загальному нікому ніякої користи не приносить. Коли б ми оті ,,прокурені" гроші зуживали на купно книжок або квитків на концерти, то піднесли б цілі галу зі нашої культури. А хто не має зрозуміння для того роду розваг, то міг би зужити їх на інші кори сні св,ої ,,габбі“ Не згадуючи вже про гігієну й чистоту цілої хати, що від того лиш зискає. Зокрема варто присвятити тро хи увагу нашій молоді, а зокрема нашим дівчатам, що тут сліпо на слідують своїх американських то варишок. У деяких кругах це вва жається особливим „шиком" і пе реконанням, що лиш так можуть заімпонувати хлопцям. Спершу це здається забавою й хоч нікому не „смакує", проте для „моди" це продовжується. Тим часом бажа ного ефекту тим не осягають. Са ме ті дівчата, що це визивно де монструють, може й хвилево ко гось зацікавлять, але не притяга ють на постійне. Кожному подо бається безумовно більше жінка у природній красі, з особистою гідністю та 'природним розумом, ніж така „дзиґа", що їй папіроска з уст не сходить. Треба пам’ятати, що жіночий організм більш ніжний, як чоло вічий і тому вживання тютюну більш шкідливо на ньому відбива ється. Він руйнує його не лиш унутрі, але й спричинює зовнішні шкоди. Кожна жінка, що курить, не має здорового свіжого вигляду, шкіра лиця жовтіє, а голос стає захриплий і незвучний. Значні ушкодження спричинює курення також у вагітних жінок. Статисти ка по шпиталях виказує, що ті діти родяться меншими і слабши ми, як у нормальних випадках. Особливо некорисно діє курен ня жінки на домашню атмосферу, коли вона є мамою і господинею. Терпить на тому не тільки хатня гігієня, але й в.иховання дітей. Як можна прищепити дітям правила про збереження здоров’я, ощад ність чи сильну волю, коли вони бачуть, що мама сама тих правил не додержується? Кожна розсудно думаюча лю дина мусить признати, що немає рації свідомо затроювати свого організму нікотиною і підривати своє здоров’я. Всяке виправдання начебто курення заспокоює нер ви, не допускає до товстіння це тільки уроєння. На те існують інші заходи, більш раціональні і здорові. Треба тільки до логічного думання додати трохи сильної во лі і тоді неважко позбутись того налогу. Можна цю сумнівної вар- тосги звичку заступити іншими, більш культурними приємностями, які не руйнують людини фізично чи матеріяльно, а навпаки — зба гатять її. Бо курити й бути не вільником свого налогу — це ні яке геройство. Але виказати роз судливість і сильну волю в ^обо рюванні цієї навички — це справ ді життєвий осяг. Наталія Каменецька Городничий порадник Мірт, що скидає листя Мій мірт має 5 літ. У нього немає мшиці, але цієї зими скинув половину листя. Не вмію собі цього пояснити і не знаю тепер, що з ним дальше ро бити. Якби Ви могли мені порадити, радо скористаю з Ваших (вказівок. Читачка з Ню йорку М ірт найчастіш е скидає листя, коли тримаємо його в надто теплій кімнаті, у сухом у повітрі. Найкращ е зим ує мірт у холодній кімнаті при 45 до 55 ступнів Ф. Улітку треба йото винести на балькон або д о гор'оду. Також тр е ба дбати про правильне підливання відстоялою водою . Земля у в аз о н к у не см іє пересохнути, але й треба п а м’ятати, ЩО' надмір води є ш кідливий. М ірт пересадж уєм о щ о 3— 4 роки у землю , щ о повинна складатись із двох частин городової, одн ієї частини ін- спектової, одн ієї частини листяної, о д н ієї частини торф у (піт-м ос) й одн ієї частини піску. При пересадж уванні слід уважати, щ об не 'посадити за гли боко і в не завеликий вазонок. Зача,- сте. пересадж ування не дає зм оги р о з виватися квітам; не цвіте також при надто сильном у угноєнні. Р. Коцик
Page load link
Go to Top