Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв'ю Про мистецький переклад Саме тепер, коли Управа СФУЖО проголосила фундацію перекладів свого Літ. Конкурсу, завдяки по жертві письменниці Софії Парфа- нович, хочемо згадати людину, що послідовно працює в тому напрям ку. Це — д-р Анна Галя Горбач, перекладач із української на ні- німецьку мову. Перший том її перекладів п. н. ,,Синій листопад" (B er Blaue N o vem ber) вийшов у 1959 р. Це є збірка оповідань із сучасної на шої літератури. Кілька літ пізні ше появилась у її перекладі М. Коцюбинського „Фата Морґана". Скоро після того вийшло у видав ництві для молоді Василя Карху- та „Цупке життя", а оце недавно згадали ми том Оксани Іваненко „Лісові казки" її перекладу. Як бачимо — дорібок поваж ний. Тому зацікавлення її постат тю слід задоволити наперед ко роткими життєписними даними. Анна-Галя Горбач походить з Вро дини в південній Буковині. Через воєнну хуртовину вона опинилась підлітком у Німеччині, де закін чила середню й придбала вищу філологічну освіту. Її докторська дисертація на німецькому універ ситеті мала за тему „Епічні, стилі стичні особливості українських народніх дум". Перекладати поча ла ще в 1948 р. Але помимо дво мовносте та солідної підготови потривало добрих кілька літ заки побачила свої переклади в друку. Тепер Анна-Галя Горбач вже опанувала це вміння. Різнородність книжок, вичислених угорі, багато говорить. Ось що вона пише про свою перекладну роботу: — „Не визнаю »легших« чи »трудніших« текстів. У мову кожного твору треба »вчутися«, освоїтися з нею. Найрадше перекладаю поетичну прозу (М. Коцюбинський). Але в переклад з »першого разу« не ві рю. Щоб він був бездоганний, треба над ним попрацювати, по вертаючись три чи чотири рази до нього. Найкраще, коли може »полежати« якийсь час, а тоді пе рекладач здобуває »відстань« до нього й відчуває, як самостійний »чужий« твір". Дарма, що це „вчування" у чу жий твір та другу мову вимагає великої ерудиції й напруги, Анна- Галя Горбач не приписує собі за слуг. — „Моя робота скромна і служить виключно посередництву поміж українською й німецькою культурами. Таких перекладачів у кожного народу є безліч і ніхто їх імена не закріплює". На питання, які твори вважає за потрібне перекладати, Анна- Галя Горбач має продуману від повідь. На її думку — літератур ні твори, що в досконалій ми стецькій формі відзеркалюють глибокі процеси, які перейшла українська людина в останніх де сятиріччях. „Тільки гака літерату ра може звернути увагу чужинця на Україну, переконати його про самобутність нашої культури та рівновартість із іншими культур ними націями. Під цим кутом зору підбираю літературу для перекла дів" . „Синій листопад" -— це своє рідна хроніка, що відзеркалює на ше життя в першій половині на шого століття. Там представлені всі верстви нашого суспільства та час від початку століття по наші дні. Те саме з „Фата Морґаною" Коцюбинського. Його постаті -— це свідки тих соціальних процесів, що їх перейшла Україна на пере ломі цього століття". Відгуки на це видання підтвер джують це. „Синій Листопад" до чекався прихильної оцінки ні мецької критики. Ось що пише Анна-Галя Гор бач на питання про реакцію ні мецького читача та дальші її пля ни. „Для ознайомлення чужинець кого читача з українською літера турою слід підбирати в першу чергу прозу, тому що вона до ступна найширшим колам читачів, тоді коли поезія і драма промов,- ляють радше до вузьких кол лю бителів цих жанрів. Це не озна чає, що їх треба занедбувати, але в нашій ситуації мистецька проза дасть чужинцеві кращу змогу вглибитися в український духовий світ. — На жаль, не можна підбира ти твори, — продовжує вона, — із становища української визволь ної справи, а треба керуватись щодо змісту актуальними питан нями часу, інакше не можна знай ти позитивного відгуку у видав ців, критиків і читачів. Зацікав лення добрим романом є більше, ніж оповіданнями, але підшукати в нашій літературі романи під смак західнього читача ■—- незви чайно важко. Отже Анна-Галя Горбач уже вивчила німецький видавничий і читацький ринок і вміє відповідно до нього плянувати свою працю. Тому їй важко зрозуміти, що в Америці ще немає видавництв то го роду, а принайменше талано витих працівників того жанру. Во на признає, що „до перекладів із української літератури немає над то багато охочих, бо з того жити не молена, а не кожний, що мав би здібності до того, може дозволити собі на таке „габбі", що забирає багато часу, а не гарантує яко гось видимого успіху". Але на її думку в Америці існують інші умовини, як деінде. „Там живе вже чи не третє покоління наших людей. Числово така висока емі граційна група повинна спромог тися на видання англійською мо вою не тільки вибору з Т. Шев ченка, І. Франка й Лесі Українки, а на переклад видатних прозових творів нашої літератури, що від- НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1964 9 Д-р Анна-Галя Горбач A nna Нзіуа Horbach, Ph.D., tran s lator of several books of U krainian literature into G erm an
Page load link
Go to Top