Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
На Вовчій Тропі Д итягг видання Іванна Савицька: ДЕННИК РОМ- ЦЯ. Оповідання для дітей. З об горткою П. Андрусіва. Филадел фія, Ню Йорк, 1963. Із передмо вою К. Кисілевського. Ідея — передати переживання дитини у формі щоденника — не нова. Нею покористувався вже В. Королів для свого „Чмелика". Але думка промережати книжку світ линами власного виробу — справ ді вдала. Це схоплене тут просте, нескладне життя малого' хлопчи ни, що пробігає між улюбленими тваринками, а менш або більш не безпечними пригодами. Все це діється в нашому найближчому окруженні. З радістю пізнаємо тут нововибудовану церкву в Ган- тері і морське побережжя. Кожна українська дитина вдяч но сприйме й зрозуміє цей твір. Marie Halun Bloch: AUNT AMERICA. Atheneum, 1963. — New York. Drawings by Joan Berg. Врешті маємо англомовну ди тячу книжку на українські теми! В її осередку стоїть дівчинка Ле ся, а тлом є понура підсовєтська дійсність. Але тепло української родини й американська тітка про світлюють ЇЇ. У складних проти річчях Леся пізнає життєву прав ду, дарма, що нелегко це їй да ється. У дзеркалі цих переживань від бивається також туга американ ської тітки за рідним краєм. Бага то дечого з’ясовано тут поміж рядками, а головне — більше ска зано правди про Совєтський Союз, ніж у цілих томах пропаґандив- них писань. JI. Б. ЖУРНАЛ ДЛЯ БАБУСІ Знов наспіли нові уфундування пе редплат для „бабусі“. П-ні Мирослава Савчак із Бронксу вже вдруге відно вила фундування. А п-ні Стефанія Жу ковська з Реґо Парку уфундувала но ву передплату для жінки-залишенки. Щира дяка за те! Є ще декілька фундаторів, що не відновили передплати в цьому році. Щиро прохаємо їх не забувати про жінок-залишенок, що в журналі ма ють велику розраду. Це нераз єдиний їх лучник із світом організованого жіноцтва! Зближається літо. Це час пла стових таборів і мандрівок. Мимо волі згадується у сподіванні цьо горічного те пережите торік. То му пригадаймо собі Ювілейну Пластову Зустріч! Офіційне відкриття відбулось 28. серпня 1962 р. Але пластова молодь прибула з усіх сторін аме риканського континенту кілька днів раніше. Найбільше учасників було із ЗДА, а серед них перева жав схід Америки. Тим більше ті шились оті з середущих стейтів на цю Зустріч. По приїзді на місце, всіх зараз розділювали й приділювали до по одиноких таборів. Всі табори, за вийнятком новацьких, були роз кинені по цілій оселі. Наш табір, себто табір юначок, був у лісі на горбку. Положення не було надто догідне для табору вання. З нашого табору до го ловної площі треба було йти вго ру і вниз по кам’яній доріжці чо тири і п’ять разів денно! Але ми потішали себе взаємно, що за кожним разом тратимо лринай- менше фунт ваги... Поодинокі курінні підтабори, щоб зазначити своє положення, 'будували перед входом брами. Були вони дуже різні, але най більшого признання заслугову вала брама юнаків із Шикага. Ви будували її з великим .вкладом енергії! Дещо оподалік від самого та бору юначок, але зараз при на шій площі збірок були кухні. Кожному куріневі приділили ма ленький клаптик землі, на якому можна було поставити свої харчі і побудувати кухню з двох-трьох камінюк, як їх уживають при бу дові домів. Можна собі уявити, який там був рух, коли зійшлися всі інтендантки, куховарки й ди- журні! А коли починали варити! 'Хоч і не було в «ас великого досвіду у куховарстві, проте ва риво виходило ненайгірше, а ча сом навіть дуже добре. Звісно, траплялись -нераз трагікомічні ви падки. Пригадую, як хтось нена роком штовхнув вже майже спече не м’ясо в сковороді і воно пере вернулося в попіл... Або коли ма ло досвідчена інтендантка задума ла приладити „френч товст“ для цілого куреня (ЗО осіб) на сні дання! Думаю, що це довше три вало, ніж варення цілого обіду! Та помимо тих переварених ма каронів, пересмажених яєць і при горілих юшок, усі приїхали додо му повніші і кругліші. Навіть стрімкий доступ до табору нічого не поміг... 'Відкриття Зустрічі відбулося у вівторок рано. Була гарна пого да і ціла парада відбулася дуже врочисто і зворушливо, особливо коли був відчитаний лист від ос новоположника Пласту Дрота (д-ра О. Тисовського) і коли за палено вічний вогонь смолоски пом, що його привезено штафе- тою з могили Сірого Лева в Бо- фало-. Із промов, сказаних під час усіх днів Зустрічі годиться згада ти промову Єпископа Кир Йосифа Шмондюка, що говорив до нас тепло й патріотично. У наступних днях відбулися спортові змагання, виставки, від відини таборів, а ввечорі — ва три. Про вислід спортових зма гань не подаю нічого, бо боюся, що могла б помилитися. Та зреш тою де й зайняло б забагато мі сця. Під час перших днів Зустрічі панувала строга дисципліна. Коли не відбувались дефіляди, загальні збірки всіх учасників і т. д., то з своїх таборів не вільно було ви ходити без перепустки і то лиш в однострою і з дуже важних при чин. Дівчата й хлопці не мали ба гато нагод зутрічатись і знайоми тись. Була строга „сегрегація". Це нам, річ ясна дуже не подо балось. Адже не їхали ми сюди, щоб провести Зустріч у своєму крузі! Миттю вигадливі з-поміж нас уложили пісні: Як вістка наспіла про пластову стрічу Для відсвяткування п’ятдесятиріччя — То всі ми чекали на ці дні надійно, Хоч кілька годин проведемо спільно... А дійсність жорстока з нас собі жартує Бо тут вже метода інакша панує! Бо від сходу сонця до сходу зірниці Сидимо в таборі, наче у в’язниці... У комунікатах писалось виразно Який виряд брати; ми брали поважно 6 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1963 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top