Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв’ю Для дитячої душі Я народилась у іКомарні. Коли мені минуло чотири роки, мати привезла мене до Злучених Дер жав. батько вже проживав тут, поселившись у Клівленді. Та й моя мати вже була в Америці. Во на поїхала до краю тільки на те, щоб мене там уродити, бо не до віряла американським лікарям. .Мені завжди здається, що є щось символічного в тому, що я почата .в Америці, народилася в Україні, бо я люблю обидві краї ни й 'близько сприймаю одні й другі культурні ціннощі. До школи ходила я в Клівленді і Івенстоні, Ілл. У 1930 р. я ви йшла заміж за Донелда Блака, професора англійської мови в Нортвестерн університеті, де я коротко студіювала. Потім пере неслась я до Шикаґівського уні верситету, де в 1935 р. стала ба калавром з економії як головним предметом. Кілька літ після того і під час війни я працювала в Де партаменті Праці в Вашінгтоні, як економіст. У 1938 р. нам народи лась дочка, єдина моя дитина. Хоч я студіювала економію, ще з дитини мріяла про літературну працю і в дійсності ніколи цієї мрії не занехала. Коли в мене найшлась дитина, я стала писати оповідання для дітей. Моя перша книжка появилась у 1946 р. А тринадцята книжка, то мик українських народніх казок, що я їх переложила із збірки Івана Рудченка, появиться напри кінці 1963 р. накладом фірми Ко- вард-Мек Кен у Ню Йорку. Буде називатись Oh! Ti-li-lich-ki! And O ther Animal Stories of U kra ine. Думаю, що замилування до слова й літератури мені переда лось частинно від моєї бабуні по материній стороні Марії Зайшлої, родом Пеленської. У ранньому дитинстві я багато перебувала з нею і вона любила читати мені й розказувати казки. Ця мудра й гарна жінка мала безмежний вплив на мене і хоч я виразно її не пам’ятаю, проте у своєму сер ці я її ніколи не забула. Пере живши обидві війни і втрату єди ного сина у визвольних змаганнях 1919 р. вона померла у 1946 р. Важко відчула я цю життєву не вдачу, коли мені пощастило відві дати рідне містечко щойно у 1960 p., щоб тільки помолитись на її могилі. Мій батько Рудольф Галун та кож 'наклонював мене до писання, бо чудово вмів оповідати. У ньо го було оте творче вміння вилу щити замітний або комічний пер- вень із якоїсь події і таким спо собом сплести з начебто простих випадків цікаву або забавну істо рію. Завдяки матері й 'батькові в нашому родинному домі була по шана до книжок і увага для нав чання. Поза перекладами українських народніх казок, мої книжки „Ма- рія“ і „Тітка Америка11 мають осо бливе значення для українців. Хоч вони призначені для дітей, проте багато там цікавого й для дорослих. В „Марії“ я порушила проблеми, що їх стрічає мала у- країнська дівчинка, перенесена сюди з рідної землі. Хоч це літе ратура, проте у книжці узглядне но соціологічний аспект справи. У ширшому значенні — це істо рія кожного іміґранта в Америці, що в дитячому чи дорослому віці, мусить наткнутись на ці пробле ми. „Тітка Америка14, що появи лась весною 1963 p., основана на моїх спостереженнях під час по їздки в Україну у 1960 р. Тепер працюю над дальшими перекладами українських народ ніх казок із клясичної збірки Руд ченка. Це зайняття дає мені вели ку насолоду. У деяких із тих ка зок, що розказувані й переказу вані безліч разів впродовж сто літь, губляться у глибокій давни ні — шляхетні риси мудрости й сміху, що ними наш народ так щедро обдарований, блистять та кою силою, що дух переймає від подиву. Деякі з них розказувані з таким даром оповідання, що на віть зарисовують в уяві постать оповідача. Згадую особливо опо відання ч. 50 у першому томі Руд ченка. Його записано п. н. „Змій“ у 1858 р. Хоч наймення і місця замешкання оповідача не подане, проте з якогось внутрішнього ім пульсу я знаю, що це була жінка. Мене причарувала ця жінка, зо всім невідома, а все ж якось близька мені, що своїми словами могла мене так глибоко схвилю вати не зважаючи на час і простір. Адже я відчула своє споріднення з нею! Коли читаю, відчуваю її особу. Бачу, як ворушаться її уста й чую її живий голос. Яс ний вогник мерехтить в її очах, оте молоде світло, що осяює ста рість. Вірш уложився сам, зовсім не помітно сплинув із мого пера, без свідомого зусилля з мого боку: Десь вона спочила в українській землі, ота Кохана й ота незнана Мати золотих казок. Порох... Так. Але Цінний порох — могутній порох — Безсмертний порох! Марія Галун-Блак НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1963 9 Марія Галун-Блак Marie Halun Bloch, renown author of books for children.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
