Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв’ю Для дитячої душі Я народилась у іКомарні. Коли мені минуло чотири роки, мати привезла мене до Злучених Дер жав. батько вже проживав тут, поселившись у Клівленді. Та й моя мати вже була в Америці. Во на поїхала до краю тільки на те, щоб мене там уродити, бо не до віряла американським лікарям. .Мені завжди здається, що є щось символічного в тому, що я почата .в Америці, народилася в Україні, бо я люблю обидві краї ни й 'близько сприймаю одні й другі культурні ціннощі. До школи ходила я в Клівленді і Івенстоні, Ілл. У 1930 р. я ви йшла заміж за Донелда Блака, професора англійської мови в Нортвестерн університеті, де я коротко студіювала. Потім пере неслась я до Шикаґівського уні верситету, де в 1935 р. стала ба калавром з економії як головним предметом. Кілька літ після того і під час війни я працювала в Де партаменті Праці в Вашінгтоні, як економіст. У 1938 р. нам народи лась дочка, єдина моя дитина. Хоч я студіювала економію, ще з дитини мріяла про літературну працю і в дійсності ніколи цієї мрії не занехала. Коли в мене найшлась дитина, я стала писати оповідання для дітей. Моя перша книжка появилась у 1946 р. А тринадцята книжка, то мик українських народніх казок, що я їх переложила із збірки Івана Рудченка, появиться напри кінці 1963 р. накладом фірми Ко- вард-Мек Кен у Ню Йорку. Буде називатись Oh! Ti-li-lich-ki! And O ther Animal Stories of U kra ine. Думаю, що замилування до слова й літератури мені переда лось частинно від моєї бабуні по материній стороні Марії Зайшлої, родом Пеленської. У ранньому дитинстві я багато перебувала з нею і вона любила читати мені й розказувати казки. Ця мудра й гарна жінка мала безмежний вплив на мене і хоч я виразно її не пам’ятаю, проте у своєму сер ці я її ніколи не забула. Пере живши обидві війни і втрату єди ного сина у визвольних змаганнях 1919 р. вона померла у 1946 р. Важко відчула я цю життєву не вдачу, коли мені пощастило відві дати рідне містечко щойно у 1960 p., щоб тільки помолитись на її могилі. Мій батько Рудольф Галун та кож 'наклонював мене до писання, бо чудово вмів оповідати. У ньо го було оте творче вміння вилу щити замітний або комічний пер- вень із якоїсь події і таким спо собом сплести з начебто простих випадків цікаву або забавну істо рію. Завдяки матері й 'батькові в нашому родинному домі була по шана до книжок і увага для нав чання. Поза перекладами українських народніх казок, мої книжки „Ма- рія“ і „Тітка Америка11 мають осо бливе значення для українців. Хоч вони призначені для дітей, проте багато там цікавого й для дорослих. В „Марії“ я порушила проблеми, що їх стрічає мала у- країнська дівчинка, перенесена сюди з рідної землі. Хоч це літе ратура, проте у книжці узглядне но соціологічний аспект справи. У ширшому значенні — це істо рія кожного іміґранта в Америці, що в дитячому чи дорослому віці, мусить наткнутись на ці пробле ми. „Тітка Америка14, що появи лась весною 1963 p., основана на моїх спостереженнях під час по їздки в Україну у 1960 р. Тепер працюю над дальшими перекладами українських народ ніх казок із клясичної збірки Руд ченка. Це зайняття дає мені вели ку насолоду. У деяких із тих ка зок, що розказувані й переказу вані безліч разів впродовж сто літь, губляться у глибокій давни ні — шляхетні риси мудрости й сміху, що ними наш народ так щедро обдарований, блистять та кою силою, що дух переймає від подиву. Деякі з них розказувані з таким даром оповідання, що на віть зарисовують в уяві постать оповідача. Згадую особливо опо відання ч. 50 у першому томі Руд ченка. Його записано п. н. „Змій“ у 1858 р. Хоч наймення і місця замешкання оповідача не подане, проте з якогось внутрішнього ім пульсу я знаю, що це була жінка. Мене причарувала ця жінка, зо всім невідома, а все ж якось близька мені, що своїми словами могла мене так глибоко схвилю вати не зважаючи на час і простір. Адже я відчула своє споріднення з нею! Коли читаю, відчуваю її особу. Бачу, як ворушаться її уста й чую її живий голос. Яс ний вогник мерехтить в її очах, оте молоде світло, що осяює ста рість. Вірш уложився сам, зовсім не помітно сплинув із мого пера, без свідомого зусилля з мого боку: Десь вона спочила в українській землі, ота Кохана й ота незнана Мати золотих казок. Порох... Так. Але Цінний порох — могутній порох — Безсмертний порох! Марія Галун-Блак НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1963 9 Марія Галун-Блак Marie Halun Bloch, renown author of books for children.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
