Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— Чим пояснюєте оту популяо- ність українського театру серед своєї публики? —- Змістовністю й ідеалізмом обидвох сторін. Це була доба ве ликих політичних подій, духове життя було особливо пожвавлене, а що театральне мистецтво має завжди найбільший контакт із за галом і є речником його поривів, тому й мало його спонтанну під держку. В такій добі завжди вини кають вийняткові індивідуально сте, в тому числі талановиті акто ри, 'режисери, драматурги. — Боюся що дехто з наших чи тачок зрозуміє, що репертуар то дішнього театру був дуже серйоз ний, а мені відомо, що він був різ- иородний і багатий теж на т. зв. „легкі речі". —• Звичайно, що так, бо театр репрезентує людину, якої життя складається не тільки з проблем, але й радосте і краси. Але актор з однаковою увагою мусить підхо дити до кожного свого завдання й тому для нього немає „легких речей". Елемент краси не сміє по терпіти на користь дешевого ефекту; тільки витончені й шля хетно подані речі наснажують лю дину любов’ю і силою життя. А добре виведена сатира, як побіль- шаюче дзеркало, усвідомляє й лі кує проблеми, підкреслюючи по творність людських слабостей і хиб. —• Який Ваш погляд на т. зв. „побутовщину" ? — Все залежить від постанов ки. Самі по собі побутові .п’єси звичайно прості й нескладні, але тому вони якраз доступні й зрозу мілі кожному. Якщо цій простоті надати певної клясичности, про блемам виразистосте і якнайдаль ше зберегти етнографічні елементи — ці речі дуже цінні для молоді й простолюддя. Вони є тим мостом, яким глядач входить у театр і під ростає до поважніших речей. Во ни теж, більше других помагають до національного освідомлення. — А тепер більше про Вас саму. Якими шляхами йшов Ваш осо бистий розвиток? — Завдяки тому, що від почат ку моєї театральної карієри я ма ла щастя перебувати в контакті з талановитими артистами й режи серами, мій розвиток пішов дуже здоровим шляхом. Я навчилася ро зуміти й шанувати своє звання, ставитися з увагою до глядача, а вимогливо до себе. Це дало мені не тільки успіх, але поштовх даль ше рости й працювати над собою до останнього дня перебування на сцені. Уроджена на Наддніпрянському Поділлі, п-ні Лєна провела най кращі роки в Галичині, а з того більшість на львівській сцені. На зви театрів, директори й режисе ри мінялися, мінялися теж обста вини, але середовище й праця оставали незмінні. Зате різнород- ний був репертуар, в якому вона виступала. Обдарована не тільки талантом, але й голосом, п-ні Лєна могла грати в найрізнородніших видах п’єс: комедії й драмі, опері й опереті, що, як відомо, можли ве тільки небагатьом акторам. Але вона прімадонна оперети й це її стихія. Весь оперетковий репер туар українських театрів вона пе респівала. її легка, приваблива й г раціозна постать, витончена гра й шляхотна дзвінкість її голосу непереможно чарували глядача. — Війна обірвала мою карієру в часі, коли я могла ще багато да ти. Я втратила чоловіка й сина, але моє приватне життя не .віє пу сткою, я не дозволила порожнечі оволодіти ним. У своєму теперішньому місці осідку, п-ні Лєна знана з активно сте в різних організаціях, в усяких формах громадської праці, в тім числі як організаторка й режисер- ка драматичних вистав і ревій. — Як ви зуміли так успішно переключитися на інший тип ми стецької праці й знайти контакт навіть з молоддю й дітьми, з яки ми нераз так тяжко буває ладна ти? — Помагає мені моє приязне відношення до людей і свідомість, яке значення має театр для них. Ніде правди діти, я з певним на- стороженням взялася режисеру вати. Воно — само по собі — окреме мистецтво, в якому я не мала попередньої практики, а в додатку це праця не тільки з ама торами, але радше принагідними людьми, бо їх замало, щоб було можна вибирати та всі вони на стільки перетяжені іншими обо в’язками, що тяжко знайти час на проби й створити потрібний на стрій. Але при обопільній добрій волі ми якось дорозумілися й зі гралися. На публику не можна на рікати, вона радо піддержує свої вистави. По якомусь часі зверну лися до мене з проханням зайня тися тими найменшими, що вже виросли в зовсім інших умовинах, і часто навіть не вміють по своєму говорити. Можете собі уявити скільки зусилля треба, щоб вишко лити їх? Якщо додати, що в біль шості мені самій приходиться дба ти про костюми й декорації, то яс но, що ця праця забирає весь мій вільний час. Часами буваю така перетомлена, що клянуся безпо воротно відсунутися від усього, але якось ніколи до того не до ходить. Навпаки — наростають нові пляни, можливості й друзі, а все це разом збагачує й роз’яс нює моє життя. Так, — це чи не найважніше. В час, коли найближчі поволі тра тять контакт і розгублюються, коли люди болісно томляться в холодній безнадійності своєї зай восте, п-ні Лєна шанована, любле на, бажана й потрібна. Її чепурна хата завжди переповнена любля чими, вдячними й зацікавленими людьми трьох генерацій і трьох еміграцій, бо з усіми вона зуміла знайти спільну мову. її талант знайшов нові шляхи вияву, нову форму служби загалові. Осінь цієї жінки просяяна життєрадістю її самої й теплою пошаною грома дянства. О. Дучимінська „НАШЕ ЖИТТЯ" ДЛЯ КОЖНОЇ „БАБУСІ “ Наші Відділи опікуються старшими самітними жінками в Німеччині й Ав- стрії. Посилаючи їм щомісяця невелич ку суму, не тільки піддержують їх ма теріально, але своєю увагою підтриму ють їх також на дусі. Дотепер маємо 16 „бабусь4*, що є в контакті з нами. Окрім грошового датку Наше Життя було б для них великою розрадою. Журнал це є зв’язок, що лучить їх із організованим світом. Чи не могли б наші читачки уфундувати для них пе редплати? Тим підтримали б акцію Відділів та справили б „бабусям" ве лику радість! Першою фундаторкою такої перед плати є п-ні Антоніна Кульчицька з Филаделфії. Хто черговий? 10 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1961 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
