Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ках, так у Парижі, як у Ніцці, вона здебільша признає першенство ва- шмм картинам, і ми були б вам дуже вдячні, пане Лєпаж, якби ви нам показали ще й ці твори, які на вистави не попадають . . . — Але ж це буде велика честь для мене, мадам, тільки ж під од нією умовою: що я зможу поба чити теж ателіє мадмуазель Баш- кірцевої. — О, їй далеко до вас, але ко ли ви настоюєте, то дуже прошу: чекатимемо вас у найближчу неді лю з обідом. І пані Башкірцева ба- чучи, що Муся вже отряслася з за мішання, повернулася до професо ра. — Мамочко, ти незрівняна, — пригорнулася Муся до матері в колясці. — Звідкіля ти знала, що Бастієн-Лєпаж мій улюблений ма ляр? Ти ж так „нічого не розумі єш “ у малярстві? — Зате ж відчуваю по жіночо му. А при тому, моя дитино, хоч як ти дорікаєш мене за всі мої завваги щодо твоєї поведінки, то знсй, що товариські форми, коли їх зберігати й уміло застосову вати, — дуже допомагають у жит тєвих складних ситуаціях. Ось ти вирвалася сьогодні як „Пилип з конопель*1! Так може зробити на ша „хохлушка11, але не вихована панна. Ти ж дочка маршала пол тавської шляхти, посвоячена з ро дами князів Кочубеїв і Гамаліїв, тобі цього ніяк не годиться ро бити. — Ха, ха, ха! Ти чарівна, ма мочко, з цим твоїм ,,благородним “ вихованням, шляхтою й „дворян ством" . . . Але я не гніваюся на тебе, бо мені сьогодні так весе ло, так весело! . . . Бо іншого дня я тобі сказала б, що моє похо дження може щось і важить у Пол таві, чи в Харкові, але не в Пари жі, між культурною елітою! Тут значить тільки моя робота . . . — Може ти й правду кажеш, дитино, ти в мене мудренька. Тіль ки . . . чому ж оці писарчуки з га зет так випитували мене про наші маєтки й посвоячення, а не про те, що ти малюєш у хаті, що чи гаєш, що пишеш? Аж я сама му- сіла їм сказати про ці товстелезні томи твоєї власної бібліотеки, про грецьких і римських клясиків, про Шекспіра, про Тита Лівія й Пла- тона . . . — Ха ха ха ха! Ой я не можу! Моя золота, чарівна, наївненька мамочко! Ха ха ха! Вони тебе про маєтки, а ти їм про Тита Лівія . . . ха ха ха! . . . Ну й розсмішила ти мене. А, мамочко, скажи, яку мені суконку надіти в неділю? — О, Господи! Та чи не зако халася ти в отого Бастієна Лє- пажа? Ото бували в нас римські патриції, англійські герцоги, ні мецькі графи, бували ми на бенке тах з королями, князями й наслід- никами престолів, а ти не жури лася туалетами, — все залишала на мою голову, а тепер ось на тобі! їй суконка в голові задля я- когось Лєпажа! До речі: ,,паж“ — це звучить плебейськи, щось на че слуга, чи джура? — Мамочко, не смій! Це ж ма лярська слава Франції, це велич! — Так? А я й не знала! Ну годі, коли він тобі подобається! . . . А суконку я дам тобі до неділі по шити, щоб ти мала новеньку . . . — А до твого відома, — пере била їй уже роздратована Муся, —- „ггж “, — цс якраз не плебей ське поняття, але лицарське! Але для цього треба щось інше читати як твої улюблені романи .. . зов сім різко закінчила Муся розмову й відкинувшись на подушки ка рети, зайшлася сухим кашлем. — Ой горе моє! Та навіщо ж я її так схвилювала? — бідкала ся в думках пані Башкірцева, спо стерігаючи дві багряні плями, що виступили на ніжно-рожеве лич ко її доньки. Оця зловісна неду га Мусі затроювала матері кожну радість у житті. Заради Мусі вони були постійно в роз’їздах по най- славніших купелях світу. Вони об’їздили всі найкращі заведення Швайцарії, Італії, Німеччини, Франції . . . Неодин хутір, неодин ліс, неодне село, пішли в чужі руки, щоб можна було продовжу вати оте лікування, якого зреш тою й не можна було виявляти дочці. Зміни місця, переїзди з країни в країну, треба було зумо- НАШЕ ЖИТТЯ — 'ВЕРЕСЕНЬ, 1961 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
