Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Софія Наумович ** „Сальон“ роївся від малярської братії, відвідувачів, протекторів, гарних дам. — Поглянте на „Жана й Жа- да“, цих двох дітваків, які панна Башкірцева показує в своїй кар тині! Вульгарні обличчя цих си нів передмістя можуть задоволити найсуворіших реалістів! Навіть за великі їх черевики мають вигляд каналій . . . -— Але ж авторка цих прос- тацтв, чий талант стверджується так живо, без найменшого зусил ля приподобатися, — це молода дівчина з найвищих кол аристо кратії, дуже люблена в світовому товаристві й призвичаєна до еле- ганції! Дивний смак! На виставі була теж „Парижан- Згідно зі статистичними дани ми, найкращі висліди дають інве стиції розраховані на довший протяг часу і тому не є вказано інвестувати в стаках грошей, що можуть нам бути потрібні в недалекому майбутньому. Інве. стиції — це наймолодша ділянка економічного життя капіталістич них країн і для її використання треба нам спеціяльного підготу вання. Американські жінки ство рили різні інвестиційні клюби, де запізнаються з цими справами та стараються придбати зиски зі свого капіталу. Маємо вже й українські інвестиційні клюби, а секретарем одного з них є актив на Союзянка — п-ні мґр. Ірина Падох. Вірю, що ми, українські жінки, зуміємо зрозуміти і вжитися в нову для нас економічну систему цієї країни. Тільки тоді збудує мо економічно сильну родину, а тим самим здорову фінансово су спільність, а з такою в світі все рахуються. ка“, „Портрет князя К“. (якому Муся таки винагородила відмову в театрі) і „Краєвид", але най більше гурмились відвідувачі коло „Віча“. — Вона працює, наче б хотіла зробити фортуну своїми картина ми! — І який контраст! Вихована найкращими гувернантками з різ них країн, живе в багатому ото ченні, буває на двірських балях і має замилування в цій особливій погані, у цих вульґарностях, які можна зустріти тільки по відда лених передмістях! — І якраз „Віче“ інтересне в цьому відношенні: тут саме діти з найнижчих прошарків суспіль ства, що виходять зі своїх нуж денних хиж вулиці Бремон’є. їх очі вузькі, наче заспані, або зліп лені брудом, обличчя бліді, ане мічні, а в них якась дивна хитрість, коли вони слухають старшого, що показує їм якусь нікчемну за бавку. Від цієї знаменито розстав леної групи відірвалася тільки дів чина, вся загорнена в темний фар тух, що відходить у напрямі сво го темного дому. — Я не знаходжу в цьому сюже ті нічого, що промовляло б до ду ші, до серця, що натякало б бо дай на якусь поезію дитинства, а проте. . . А проте вона має я- кусь дивну, притягальну силу . .. Гляньте, з цілої вистави найбіль ше публіки збірає саме ця вуль гарна картина . . . — Хто вона, ця авторка? — Якась чужинка. Молоденька й незвичайно граційна, з доброго дому, багата. Та не зважаючи на те, виявляє незвичайну працьо витість і повагу до мистецтва. Кри тика ворожить їй небувалу славу, а Бастієн-Лєпаж просто захопле ний нею. Прирівнює її до Анрієти Бравн і Рози Бонер. Минулого ро ку дістала була відзначення на Па ризькій виставі, а цього року в Ніцці, де Францію репрезентува ли такі імена, як Кабанель, (Бур- геро, Ебер, Бастієн-Лєпаж, Булян- же, Робер-Флері, Лефевр і інші. Панна Башкірцева дістала там на городу за своїх „Жана й Ж ака“ — двох „ґаменів", що йдуть до школи, тримаючись за руки, стар ший із листочком у роті, молодший розглядається довкола й дається вести братові . . . Та зрештою са мі бачите — надзвичайна картина! — І надзвичайні успіхи такої молодої дівчини! Скільки ж їй ро ків, двадцять? — Двадцятьтри, але виглядає молодше й яка ж красуня! Вона напевне дістане тепер медалю! — Глядіть, якраз до неї підво дить Робер-Флері нашу національ ну славу — Бастієн-Лєпажа! . . . ❖ ❖ —- Дозвольте мені, скласти вам мадмуазель Башкірцева, — мою найглибшу пошану й подив за ва ші досягнення — і Бастієн Лєпаж, невисокий, худорлявий молодець низько склонився перед Мусею. — Мої досягнення? Які ж во ни нікчемні супроти ваших, месіє Лєпаж. Та, якщо я й справді до билася яких успіхів, то тільки зав дяки вам . . . — Мені? Якже це? Ми тільки- що познайомились . . . — Так, це правда, але ваші кар тини я знаю вже віддавна й вони мене штовхнули на шлях цього справжнього реалізму, якого так недолюблює публіка . . . Тільки я більше ціню вас одного, як усю публіку, -—- випалила Муся й зра зу ж залилася румянцем, налякав шись своєї непотрібної щирості. Але їй з допомогою прийшла так товна мати, яка на цій же канапі, розмовляла з Робер-Флері. — Так, це правда -— сказала вона спокійно. — На всіх вистав 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 161 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
