Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Щасливий Святий Вечір Сьогодні Марічка дуже поспі шала додому. Насилу дочекалася вона останньої години навчання в школі. Сьогодні Святий Вечір, а завтра Різдво. Марічка дуже лю бить Різдвяне Свято. Тоді так гар но вдома, так гарно в церкві... Мабуть мамуся вже прилагодили Святу Вечерю. А ялинку щ е вчора тато приніс знадвору й Марічка вже прикрасила ї ї : і янголик вго рі під зіркою, і кольорові ланцюж ки й золоті горішки... Тільки все якось не так весело на душі, як завжди було в цей вечір. І тато й мама потихеньку сумують. Це теж бачить Марічка й знає чому... Ось уже скоро рік, як братік Ю р ко поїхав від них у далеку подо рож на великім кораблі. Він мину лого року закінчив морську ш ко лу та поступив на службу до мор ського флоту. Часто присилав він листи до тата й мами, багато ціка вого в них оповідав про всі ті кра їни, де встиг уже побувати, і ніко ли не забував він своєї сестри — Марічки. Завжди кілька привітних, веселих слів було для неї. Завжди обіцяв привезти Марічці гарних ї ї бандити? Чи де попала під авто і вже не живе?... І мама і тета те лефонують на всі сторони. Ні, н е ма... Ніхто не бачив... Не знаємо... І мама руки ломить, плаче. Аж у цю сумну хвилину телефон. Ма ма слухає: — Галльо! Тут старший пластун Дам’ян Книш, ваш добрий знайо мий, пані добродійко. Ви мене т о рік у лікарні доглядали, коли я був звихнув ногу. ■— Ага! — Мама нетерпеливо пригадує собі. — Ну, і що ти мені скажеш, Дам’яне? — Подаю вам вістку: Ваша Га- люся заблудила. Є під моєю опі кою. За десять хвилин привезу ї ї до вас. До побачення! Від цієї вістки мама захиталася, мало не зімліла. Її дитина, Галю- ся, знайшлася! І яке це чудо, що якраз цей Дам’ян заопікувався нею!... Швидко вже мама обняла свою віднайдену доню. І по закінченій Свят-Вечері всі радісно заколяду вали: „Нова радість стала...". гостинців зі своєї подорожі, а... от уже другий місяць, як перестав писати... Мама й тато питали скрізь, що сталося й от сказали, що під час великої бурі на океані той корабель, де був Юрко, р о з било й досі не знають, де всі люди з корабля, хто живий, хто загинув, але потішають, що мабуть усі в р я тувались, тільки ще не мають віст ки про них. Це все бентежить, смутить маму й тата й Марічку теж... І яке ж це буде свято без Ю р ка?.. — 3 такою думкою добігла дівчинка додому та перестрибую чи по два-три ступні піднялася по сходах і ввійшла до їхнього по мешкання. Вже темніло. В їдальні коло ікони мамуся засвітила лям- паду. В світлі ї ї привітно всміха лася на іконі Мати Божа до Ісуси- ка. Було тихо й якось ще більше сумно, як завжди в останній час. Мама ще поралася в кухні, але все вже було готове. Стіл був накри тий вишиваною скатертю. Там уже лежав румяний Різдвяний колач, а на пучечку сіна стояли полумиски з кутею та узваром. ...Мабуть треба вже прилагоди- ти посуд для вечері. Піду запитаю в мами... — подумала Марічка, й побігла до кухні. — Я вже прийшла, мамо... — почала Марічка та замовкла. — В мами очі червоні, плакала?... — несміло вона запитала мами. — Де тато, мамусю? Вже смеркло, може лагодити посуд для вечері? — Так, донечко, — відповіла мама. І зідхгіула... — Будемо п о чинати вечерю. Тільки сьогодні Святий Вечір і ти постав таріль для Ю рка теж. Його нема з нами, то хоч його місце, його таріль бу де між нас... — В голосі мами за- бреніли сльози. — Добре, мамо... — і Марічка швидко вибігла з кухні, щоб і собі не розплакатись. Незабаром усі зібралися до їдальні. Не сміявся і не жартував тато з Марічкою, як завжди. Д ів чинка потихеньку сіла на своє мі сце. Мама засвітила свічку. На сто лі вже стояв борщ і пиріжки. Вона ще раз глянула на стіл, чи все в порядку та й звернулася до тата. — Ну, щож, будемо вечеряти, Іване?... Вже перша зірка засвіти лася... Хоч і нема з нами нашого Юрка, то може вона й йому десь засвітить. Тато похилився. Мимоволі очі всіх звернулися на місце, де сто яло порожнє крісло, а перед ним на столі Юрків таріль, що прила- годила Марічка. Тато почав молитися. Слова мо литви промовляв уголос, а за ним їх повторювали потихеньку мама й Марічка, а в думці бриніли другі слова, якими вона зверталася до Бож ої Матері, що ласкаво всміха лася до неї з ікони (так їй здава л о ся). „Пречиста Діво Маріє, вер ни нам нашого Юрка, верни нам його..." У цю мить за дверима почулися кроки, хтось узявся за двері, про бував відчинити, тоді задзвонив. — То, мабуть, хлопець, що га зету носить, по гроші прийш ов, --- сказала мама. — Я зараз. Та ж двері не замк нені... — відповів тато та й пішов до передпокою. Та ще він не встиг переступити порога, як двері від чинилися і в них стояв Юрко в морській уніформі з валізкою в руках. — Юрчику! Синку! — скрикну ла мама, а тато вже обіймав хлоп ця. А Марічка? Вона вже проти снулася поміж татом і мамою й повісилася братікові на шию. — Отож бачиш, отож бачиш, яка несподіванка для нас! — щ е бетала вона. — Я для тебе місце й таріль прилагодила, а ось і ти з нами. Я знала, що Пречиста Діва допоможе тобі повернутися до нас. І який то був щасливий Святий Вечір, такого, здавалося, ніколи не було в цій хаті. Весело вечеря ли, сміялися, гомоніли. Після в е чері засвітили ліхтарики на ялинці та співали коляди. А потім Ю рко оповідав про свої пригоди на морі. Марічці він привіз багато гарнень ких мушельок, прикладав до ї ї вушка й казав: — Слухай, як шумить у мушель- ці, це хвилі говорять! Так із мушелькою в руці й з а снула Марічка та снилися їй хвилі, а на них Юрко в човні. Над чов ном простягла руки Пречиста Діва, ніби захищає його... Ніна Наркевич Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
