Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерєю З а зміст українського танку Оксана Вікул M iss O k sa n a W ik u l p e r fo r m e d se v e r a l d a n c e s o n th e s ta g e of U k r a in ia n L ite r a r y C lub in N e w Y o rk C ity . Танкові виступи Оксани Вікул у Літ.-Мист. Клюбі у Ню Йорку були для багатьох несподіванкою. Про ї ї замилування до танку хтось знав, десь хтось і бачив. Та довга павза майже десяти літ з а терла ці враження. А тепер сприй няли це як новий танковий вияв. Він навіває багато думок. Немає в ньому модерного, ділового роз маху, що ціхує сучасний танок. Немає також суворої прецизности клясичного балету. Але є своє о- креме життя, що передає з чуттям якусь ідею. Нехай це буде якась постать, думка чи почування. Це може можна назвати виразовим танком, хоча воно й не зовсім те саме. Наша розмова з Оксаною Вікул починається від звичних питань. Мистецька освіта? Перший ви- виступ? Репертуар? Тут треба спинитися на почат ку, що натхнув ї ї непереможним бажанням. Театральна Спектако. лярна Студія, що прибула в 1939 році до Праги, полонила молоду дівчину своєю всебічністю. В ній плекали також танок. Демо-Довго- пільський, керівник Студії, вважав танок необхідним вишколом кож ного актора. І хоч Оксану Вікул не потягала сцена театру, проте рит мічний танок, що його вона пле кала змалку, забажала удоскона лити. Допомогла їй у тому школа Ні- кольської у Празі, яку вона закін чила у pp. 1941-45. Одержавши підставу клясичного балету, вона шукала потім власного виразу. Вже в 1943 р. дебютувала перед українською публикою з танком „Відьма" до музики Лисенка „Р із двяна ніч“. Дебют був вдалий і на віть її строга вчителька висловила їй признання. Та воєнні події не сприяли дальшій творчості. Щ ойно у 1946 р. Оксана Вікул включи лась у танкову групу у Фюрті, яка об’їздила поблизькі околиці. Її спеціяльною точкою був „У країн ський гопак", що чарував публику. Та властиві ї ї постанови по чались щойно, коли Оксана Вікул переїхала до Регенсбурґу. Тут з нагоди свята княгині Ольги вона вивела з групою поганські танці, поставила танці у „Запорожці" й ,,Катерині". Як асистентка балет- майстра Заварихина виступала в його постановах. Часто також тан цювала на запрошення в різних наших центрах. Переїхавши до ЗДА Оксана Вікул прожила перші роки в МіннеаполісІ. Ж иття не сприя ло тут дальшим виступам та в спокою цих літ Оксана поглиби ла свої давніші танки та опра цювала нові. Тут вона доповни ла також свої костюми. Бо в ї ї танках продуманий кожен де таль, а до них належить наскрізь сталевий стрій. Її дорібок невеликий. Це тан ки, що передають якусь по стать, як „Відьму", „К у ц я“, „Того, що греблі рве". Або — народні, що схоплюють наскрізь прикметні кроки й мелодії. Вони досконалі у своєму удуховле- ному виразі, що не знає жесту,, а тільки живе, справжнє, відчуте життя. Над цим вона працює дальше. Готує тепер „Р усалку1*, „Молит ву Лади" й старається пізнати ще краще окремі кроки народніх тан ків. З зацікавленням слідкує за ви ступами балетних груп, що раз- у-раз відвідують Ню Йорк. Між ними в першу чергу тих, що при бувають із України. У своїй оцін ці виступів балету Мойсеева, яку на прохання редакції Нашого Ж ит тя зладила Оксана Вікул, дістали ми точне окреслення „танкової по літики" цього й іншого ансамблів. Скорочено можна б це так подати: „У відношенні техніки ансамбль безумовно неперевершений і до сягнув найвищого ступеня доско налості. Та лишились інші можли вості розвитку у к р а їн с ь к о ^ тан ку незаторкнені, як його глибокий внутрішній зміст, окрема самобут ність і багатий вираз. Вони чека ють на українських майстрів і да ють надзвичайно багатий матеріял для творчості. Хіба ж можна дати мистецький образ чогось, чого лю дина не розуміє, або не хоче, чи не має права розуміти, як це було зі старовинним обрядом веснянок, обвіяним традицією багатьох сот років? їх похід (хоч і в сповільне ному темпі) нагадує параду на Червоній Площі, а те, що далі ба чили ми в Українській Сюїті — це побутовщина в найбільш примітив- Оксана Вікул у костюмі д о танку „Відьма" O k sa n a W ik u l, in th e c o stu m e o f h e r d a n c e “S o r c e r e ss .”
Page load link
Go to Top