Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ПИСЬМЕННИЦІ НА ЗЇЗДІ Зїзд українських письменників став дійсністю. Відбувся він у днях 6. і 7. грудня 1958 р. при співуча сті 59 імистців слова, та було в то- ліу 12 жінок. Зїзд цей викликав широке за- інтересування суспільства і спри- і;оду того появилось багато га зетних статтей, репортажів, інтер- гервю, доповнень і спростувань. Було б ‘небезпечно оперувати цифрами, які ще не устійнені. Факт є, що у вільному світі діє сколо 200 українських письмен ників і час назрів, щоб про них поговорити, а їм подумати про свою організацію. А нас найбільше будуть цікави ти думки і проблеми, що їх там порушили наші письменниці. Галина Журба зазначила, що живемо в добі автобіографізму. Великі події дали багато особи стих переживань і письменники хочуть їх закріпити у своїх тво рах. Треба пережити цю течію, як і народництво, що дало так бага то нашій літературі. Все ж таки письменники живуть відокремле но, не маючи відповідної атмо сфери. Найбільше дається в зна ки брак журналу й доброзичливої критики, а це ще більше робить письменника самітним. Марія Струтинська вважала, що не можна жити тільки спогада ми, а треба черпати теми з грунту, в якім живемо. Людмила Коваленко добачує завдання письменника у збалан суванні техніки і людини, машини і людини. Стоїмо перед техніза цією суспільнства, яка загрожує духовим вартостям, а на сторожі їх мусить стати письменник. Раїса Шумська застановлялась над тим, в який спосіб можна б впровадити добру книжку до кож ної української хати та заохотити її читати. Окрім того на зустрічі письмен ників із громадянством читали свої твори Е. Андієвська, Ж. Ва сильківська, С. Парфанович і Р. Шумська. До Управи організації письмен ників „Слово" увійшла Докія Гу- менна, а до контр. комісії Р. Шум ська. Наталя Чапленко Недавній конгрес Міжнар. Жін. Союзу в Атенах дав цікавий пере різ крізь теперішній жіночий рух. На ньому зустрілись давні кадри піонерок, чи — як їх називає наша делегатка Наталя Гладій — поваж- „гнгло-саксонські і скандинав ські дами" — із живою й пробоє- вою масою жінок із південної Азії й Африки. Щось символічного бу ло в протиставленні цих двох сві тів. Здобутки, виборені тими „ма тронами", здавалось переходили в руки жвавих і енергійних пред ставниць афро-азійського світу. Та покищо це тільки обговорю вали. Із блискучих промов, виго лошених на конгресі, п-ні Гладій •відмітила слова адвокатки Лемам., шо своїм глибоким висновком д звенять їй в ухах і досі: Закон — це найвищий чинник, що упоряд ковує життя у кожній країні. То му кожна людина мусить розби ратись у політиці, що творить за кони... Та адвокатка Леман ствердила ще один факт. Розглядаючи стан політичного зацікавлення у різних країнах вона завважила, що в мо лодих державах Азії й Африки це зацікавлення куди живіше, як у старих культурних державах За ходу. Дарма, що тут давно здобу то право голосування й жінки ма ють доступ до різних політичних урядів. А делегатка Ґани п-ні А- мартефіо підтвердила це. Вона розказала, що при недавніх вибо рах у їх країні голосувало більше жінок, як мужчин. Ці слова розворушують різні думки. Здається ми, українські жінки, розуміємо це найкраще. Бо ж у нашому жіночому русі, у нашому поході вперед ми це пе режили. Ледве прогомоніли кличі Наталії Кобринської і рушили мо лоде жіноцтво до освіти, до зароб- нової праці, коли вже 'Константи- на Малицька вказала шлях, яким жіноцтво повинно включитись у визвольну боротьбу свого народу. Фонд „На потреби України", мо лоді стрілкині, жінки-посли до ЗУНР — це дальші етапи. А на центральних землях цей процес розвинувся ще скоріше і глибше. Там політична боротьба за демо кратичні права охопила жіноцтво вже в початках жіночого руху. В революційних гуртках діють моло ді жінки, у визвольних змаганнях беруть чинну участь, як звязкові й вояки, у Центральній Раді бачи мо 11 представниць нашого жі ноцтва. І в дальшому можна спо стерігати цей живий відгук на справи визвольної боротьби. На ше молоде жіноцтво включилося в підпілля, проявило себе в УГТА і в концтаборі Кінґірі пішло на смерть за спільну справу. У боротьбі дозріває й гарту ється кожна спільнота. Тому кра їни, що переходять якусь бороть бу, мають живіше політичне жит тя, як ті, де панує спокій і повіль ний розвиток. У країнах афро- азійського бльоку, де так довго йшла і все ще йде боротьба про ти колоніяльного панування, ця течія захопила й жінку. Всупереч довголітнім пересудам, що там від- ділюють жінку від суспільного життя, а в мусулманському се редовищі навіть від товариського — вона одним скоком знайшлася в теперішній дійсності і виперед жує свого товариша-чоловіка. Ба чимо її при виборчій урні, як не гритянок із Ґани, чи в підпільній роботі, як Джамілю Бугіред, якої імя символізує боротьбу альжир- ських повстанців. Але з цього випливає й небез пека. Брак державницького досві ду і ресентимент «є дає їм спра ведливо оцінювати всього. І тому в розгарі проти-колоніяльних кли чів вони приглядаються приман- ливим, що здаються близькими. Вони не вміють добачити облуди, що лежить в усіх починах СССР. Л. Б. ВІДГУКИ КОНГРЕСУ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
