Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ПИСЬМЕННИЦІ НА ЗЇЗДІ Зїзд українських письменників став дійсністю. Відбувся він у днях 6. і 7. грудня 1958 р. при співуча сті 59 імистців слова, та було в то- ліу 12 жінок. Зїзд цей викликав широке за- інтересування суспільства і спри- і;оду того появилось багато га зетних статтей, репортажів, інтер- гервю, доповнень і спростувань. Було б ‘небезпечно оперувати цифрами, які ще не устійнені. Факт є, що у вільному світі діє сколо 200 українських письмен ників і час назрів, щоб про них поговорити, а їм подумати про свою організацію. А нас найбільше будуть цікави ти думки і проблеми, що їх там порушили наші письменниці. Галина Журба зазначила, що живемо в добі автобіографізму. Великі події дали багато особи стих переживань і письменники хочуть їх закріпити у своїх тво рах. Треба пережити цю течію, як і народництво, що дало так бага то нашій літературі. Все ж таки письменники живуть відокремле но, не маючи відповідної атмо сфери. Найбільше дається в зна ки брак журналу й доброзичливої критики, а це ще більше робить письменника самітним. Марія Струтинська вважала, що не можна жити тільки спогада ми, а треба черпати теми з грунту, в якім живемо. Людмила Коваленко добачує завдання письменника у збалан суванні техніки і людини, машини і людини. Стоїмо перед техніза цією суспільнства, яка загрожує духовим вартостям, а на сторожі їх мусить стати письменник. Раїса Шумська застановлялась над тим, в який спосіб можна б впровадити добру книжку до кож ної української хати та заохотити її читати. Окрім того на зустрічі письмен ників із громадянством читали свої твори Е. Андієвська, Ж. Ва сильківська, С. Парфанович і Р. Шумська. До Управи організації письмен ників „Слово" увійшла Докія Гу- менна, а до контр. комісії Р. Шум ська. Наталя Чапленко Недавній конгрес Міжнар. Жін. Союзу в Атенах дав цікавий пере різ крізь теперішній жіночий рух. На ньому зустрілись давні кадри піонерок, чи — як їх називає наша делегатка Наталя Гладій — поваж- „гнгло-саксонські і скандинав ські дами" — із живою й пробоє- вою масою жінок із південної Азії й Африки. Щось символічного бу ло в протиставленні цих двох сві тів. Здобутки, виборені тими „ма тронами", здавалось переходили в руки жвавих і енергійних пред ставниць афро-азійського світу. Та покищо це тільки обговорю вали. Із блискучих промов, виго лошених на конгресі, п-ні Гладій •відмітила слова адвокатки Лемам., шо своїм глибоким висновком д звенять їй в ухах і досі: Закон — це найвищий чинник, що упоряд ковує життя у кожній країні. То му кожна людина мусить розби ратись у політиці, що творить за кони... Та адвокатка Леман ствердила ще один факт. Розглядаючи стан політичного зацікавлення у різних країнах вона завважила, що в мо лодих державах Азії й Африки це зацікавлення куди живіше, як у старих культурних державах За ходу. Дарма, що тут давно здобу то право голосування й жінки ма ють доступ до різних політичних урядів. А делегатка Ґани п-ні А- мартефіо підтвердила це. Вона розказала, що при недавніх вибо рах у їх країні голосувало більше жінок, як мужчин. Ці слова розворушують різні думки. Здається ми, українські жінки, розуміємо це найкраще. Бо ж у нашому жіночому русі, у нашому поході вперед ми це пе режили. Ледве прогомоніли кличі Наталії Кобринської і рушили мо лоде жіноцтво до освіти, до зароб- нової праці, коли вже 'Константи- на Малицька вказала шлях, яким жіноцтво повинно включитись у визвольну боротьбу свого народу. Фонд „На потреби України", мо лоді стрілкині, жінки-посли до ЗУНР — це дальші етапи. А на центральних землях цей процес розвинувся ще скоріше і глибше. Там політична боротьба за демо кратичні права охопила жіноцтво вже в початках жіночого руху. В революційних гуртках діють моло ді жінки, у визвольних змаганнях беруть чинну участь, як звязкові й вояки, у Центральній Раді бачи мо 11 представниць нашого жі ноцтва. І в дальшому можна спо стерігати цей живий відгук на справи визвольної боротьби. На ше молоде жіноцтво включилося в підпілля, проявило себе в УГТА і в концтаборі Кінґірі пішло на смерть за спільну справу. У боротьбі дозріває й гарту ється кожна спільнота. Тому кра їни, що переходять якусь бороть бу, мають живіше політичне жит тя, як ті, де панує спокій і повіль ний розвиток. У країнах афро- азійського бльоку, де так довго йшла і все ще йде боротьба про ти колоніяльного панування, ця течія захопила й жінку. Всупереч довголітнім пересудам, що там від- ділюють жінку від суспільного життя, а в мусулманському се редовищі навіть від товариського — вона одним скоком знайшлася в теперішній дійсності і виперед жує свого товариша-чоловіка. Ба чимо її при виборчій урні, як не гритянок із Ґани, чи в підпільній роботі, як Джамілю Бугіред, якої імя символізує боротьбу альжир- ських повстанців. Але з цього випливає й небез пека. Брак державницького досві ду і ресентимент «є дає їм спра ведливо оцінювати всього. І тому в розгарі проти-колоніяльних кли чів вони приглядаються приман- ливим, що здаються близькими. Вони не вміють добачити облуди, що лежить в усіх починах СССР. Л. Б. ВІДГУКИ КОНГРЕСУ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
