Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
З а пристойну форму Торік у тому самому часі вири нула «а сторінках Нашого Життя тема, що знайшла живий івідгук серед читачок. „Чому .стільки об- раз“ називалась 'стаття, що тор калась надміру непорозумінь, кон фліктів і ворожнечі у нашому су спільстві. На цю редакційну стат тю відповіла С. Онуфрик у ч. 10, 1957. Вона слушно підкреслила, що не треба поборювати почуття образи, що так легко проявляється в наших людей, а форму критики, яка в нас практикується. На її думку в «ас дуже часто плутають або й утотожнюють поняття кри тики з обидою. „Перегляньмо пре су за останні роки**, пише вона, „пригадаймо «собі різні збори, за сідання, наради... Там знайдемо не щиру критику, а щиру обиду всіх, хто тільки на цаль вищий від пере січної людини*1. І ось ці слова пані Онуфрик при гадуються нам тепер. Знов наша преса дала зразки щирої „крити- ки“, що межує, а навіть перевер шує обиду. Явище зрештою в нас уже буденне й ми не реагували б на те, коли б вона не заторкувала жінок. І то жінок, що вже зробили собі імя в нашій літературі. В часописі „Український Про- метей“ є „Трибуна Мартина Заде- ки“, в якій автор відгукується до актуальних явищ. Трибуна дуже потрібна. Легким пером завдає він нераз більш дошкульного удару ворогові, ніж полемічною статтею. Тому ця трибуна почитна й до її слів радо прислухається читач. І що ж врешті сталося на тій трибуні? Відповідаючи Київській Літературній Газеті змальовує в гротесковий спосіб професії укра їнських письменників у вільному світі. Дотепно зхарактеризував У- ласа Самчука, Івана Багряного, Тодося Осьмачку. Аж при Ганні Черінь вирвалось йому таке не смачне порівняння, що образило молоду поетесу, а з нею і жіноц тво, що цінить її і шанує себе. Ганна Черінь не .втерпіла і стала відповідати. Зайшла не з того бо ку, повчаючи Мартина Задеку про те, як гуморист повинен, а як не повинен писати. Мартин Задека теж відгукнувсь. Розгорілась не потрібна полеміка, що довго об ходила суть справи. Аж врешті в останній відповіді Ганна Черінь заговорила прямо, застерігаючись проти „беззмістовних пасквілів" та „недостойних жартів** у звязку з її особою. Знов другий випадок подібного порядку. В часописі ,,Америка" я- кийсь Гр.-енко написав „Думки, що вийшли з Хрещатого Яру“- Це назва 'безпретенсійна й заохочує прочитати написане, бо до кожної книжки читач має право висказа- тись. Що ж Гр.-енко знайшов у тому „Ярі“ ? Літературної сторінки твору він не торкається. Це йому вільно, бо ж його „Думки*4 — це не ре цензія. Він хоче розглянути „Хре щатий Яр“ ІЗ світоглядового бо ку, а радше розглядає світогляд його головної дієвої особи Маря ни. І як він це робить? Вириваючи цитати .з однієї тільки частини книжки, він представляє її, як „безпартійну большевичку**, що „засліплена світлом комуністич них ідей“ змагає до „великої дер жави на Сході, де Україна була б тільки маленькою губернією з ве ликим памятником Пушкінові по середині.'1 Та це не єдине його обвинува чення. Знов вирваними цитатами й окремим насвітленням Маряна виявляє неприязнь, а то й воро жість до „жидівського Кйєва“, до його жидівської інтелігенції. Річ відома, що при доброму ба жанні та при деякій зручності можна цитатами з твору багато де чого доказати. Не перечимо, що початковий етап Маряни — це хи. тання. Але Маряна переходить ве лику еволюцію, яка не йде втер тим шляхом, а промощує собі до рогу крізь хащі сумнівів і невдач. Те саме щодо антисемітизму Ма- ряни. Нехіть, яку занотував Гр.- енко на початку твору, зовсім пе реборена приязню і 'співчуттям Маряни до Рози, трагічної жертви гітлерівського нищення. Як юцінити таку форму „крити- ки“ ? Це не „ляпсус*1, який тра пився Мартинові Задеці з пару боцького розмаху. Це вже надума не й плянове цькузання, яке звер тає на себе увагу не тільки влас ного громадянства, але й посто- ронніх чинників. У випадку анти семітизму автор навіть виразно за прошу є до того жидівських жур налістів, ЩО 'ПОВИННІ виявити свою „увагу“ до постави Маряни. Ми теж не у всьому погоджує мось із обома ‘письменницями. Ганна Черінь непотрібно розгор нула цілий арсенал обвинувачень проти Мартина Задеки, збагачую чи нашу й так сварливу пресу ще однією полемікою. А Маряна До- кії Гуменної могла ще з десять літ почекати, доки вийшла зі своєю „■правдою” на світло денне. Всі ці зудари й непорозуміння західніх і східніх українців ще занадто бо лючі, щоб їх можна спокійно на- світлювати. Але жарти, критика й обвинува чення у пресі повинні бути дер жані в межах пристойности. В у- порядкованому суспільстві все має свою форму вислову. А першою передумовою кожного виступу є відвага признатись до нього і під твердити це своїм справжнім імям. Мартин Задека це виконав, бо йо го псевдонім править йому за імя, хоч і не дуже 'СВІДЧИТЬ у його ко ристь. Але Гр.-енко ,стріляє з-за плота. Кидає важкі закиди, обви нувач ує в фальшивому насвітленні дійсности, у ненависті до жидів, але все з вигідного сховку свого криптоніму. Чи діє тут якесь пра вило гри? Бо вимогою сатири чи критики — це їх конструктивність. Як са тира, так і критика мають дружньо підтягати, будувати, формувати. Така їх функція у суспільстві, а тим самим і в мистецтві. Вони да ють можність переоцінити свої дії, скоординувати сили та піднятись на вищий рівень. Так окреслює її С. Онуфрик у своїй статті і закли кає жіноцтво мобілізувати гро мадську опінію за неї. І тому й .підносимо свій голос. В обороні української письменни ці вимагаємо' пристойних жартів, чесного підходу, точного обосно- вання всіх закидів. Бо тільки в та кій атмосфері може творити укра їнський мистець і може рости у- країнська культура. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
