Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
помогти, та даремно. Розвантажу вати не було часу, бо задні колеса якраз зупинилися на рейках, на дорозі швидкого потягу — екс прес кожну хвилину міг пролетіти. Аліса почула вигуки візників, гля нула на перевтомлених коней і відразу без жадного слова наказу підійшла до воза, зібралася з си лами, підняла голову, підперла з-заду нерухомий віз і без вели кого напруження посунула й ви тягла його з рейок. За хзилинз' повз стадію пролетів експрес. Аліса виявляла завжди кмітли вість, коли треба було швидко й чимсь допомогти. В час переїздів і постійного н а л а д озування кліток, коли й люди поспішаючи особливо напружено працюють, наша сло ниха виявляла неабияку сприт ність. Одного разу, передні колеса тяжко наладованої плятформи зсунулись із кінця вагону й ціла плятформа готова була впасти. Аліса відразу готова допомогти: стає твердо на грунт і своїм хобо том ставить на місце весь тягар. Другий раз Аліса врятувала життя дочці пана Вірта — 12-річній Елін. На дівчину наскочив другий слон, кинув на землю і почав топтати. Аліса кинулась до дитини й уда ром хобота відкинула розлючено го звіря. Так само пізніше під час великої паради циркових звірів трапилось, що мала дитина з пер шого ряду публіки, вискочила на арену саме в час переходу звірів. Аліса почула крик матері, відчула жах усіх навколо, спокійно ви йшла зі строю, обняла хоботом .малу й перенесла мамі. Малі со- творіння викликали наче материн ське почуття Аліси. Серед різних звірят мала своїх улюблених. Бу ли то: одне нещасне телятко з трьома ногами, киця, маленькі гу сенятка. Вона завжди захищала їх. Та вдержати Алісу на приївязі було неможливо в ніякий спосіб. Вона ухитрялась звільнити не лиш себе, а також і -свого приятеля ве ликого слона —■ Долла. Одного разу вони обоє скинули з себе міцні кайдани й вибрались на про гулянку. Ця незграбна пара ді йшла до цегольні й почала пере кидати ряд за рядом цеглу. Коли власник цегельні зі своїм помічни ком зявились до цирку, директор перевірив стайні — Аліса і Долл, з виглядом невинного спочинку, були на своїх звичайних місцях. В день народження Аліси (їй тоді було 100 років) в час пред ставлення влаштували в її честь спеціяльне свято. Вирішено, що вона сама мусить різати в честь її спечений торт. Навчили Алісу ви тягати з пляшки шампанського ко рок (з моркви). Вечір мав великий успіх. Коли Аліса йшла різати свій 5-фунтовий торт великим ножем, вона нервувалась, але все зробила досконало й корок з пляшки шам панського витягла добре, без по милки. Слон побажав їй щастя гучним звуком свого хобота. А ко ли оркестра заграла „Ви — гар на" — вся публика встала і заспі вала, вітаючи стару слониху. Сло ни рідко доживають до 100 p.. вік їх — 60, рідко 70 років. Трохи згодом якось цирк від'їз див з Австралії і з огляду на ста рість Аліси, директор залишив її в зоопарку в місті Мельбурн. Не дивлячись на дбайливий догляд у парку, Аліса так хвилювалась, від чуваючи себе поза цирковим жит тям, без любих товаришів, що пе рестала їсти, стала сумна, нерухо ма і врешті захворіла. Коли цирк повернувся в Мельбурн, — за Алі. сою приїхало вантажне авто до зоопарку й повезло її до цирку. Ще не бачивши її, слони почули її запах, підняли хоботи й зустріли радісно свою найстаршу сестру. Аліса також, з піднесеним хобо том, виявляла вдоволення. її стом леність як рукою зняло. Жвапим кроком йшла на своє місце. Лиш виступати в циркові вже не мала сили — схудла, згубила Yz тони своєї ваги й жаль було дивитись, із яким зусиллям підіймала ногу одну за одною, так що Долл мус в допомагати їй, підпираючи, щоб не впала. Але все було марно. А- лїса, знесилена до краю, не могла ьже триматися на ногах і впала. Викликали ветеринара - доктора Він ствердив, що вже не підійметь ся Аліса. Пан директор і весь пер сонал цирку, не дивлячись, що всі загартовані, не соромились плака ти, шкодуючи за своєю любою, ро зумною і лагідною Алісою. Син директора цирку, Шарлі, за певняв, що Аліса розуміє все, що він їй каже. В перервах своїх ви ступів вона любила підійти й бо ком притулитися до нього, ніби для дружньої розмови. Коли Ш ар лі казав щось не до неї, Аліса тер пеливо чекала, коли він звернеть ся знов до неї. Така була ця над звичайна слониха! Переклад з англійського Л. Ліндфорс Аліса підняла голову, підперла ззаду нерухомий віз і б ез великого напру ження посунула й витягла його з рейок. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
