Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
помогти, та даремно. Розвантажу вати не було часу, бо задні колеса якраз зупинилися на рейках, на дорозі швидкого потягу — екс прес кожну хвилину міг пролетіти. Аліса почула вигуки візників, гля нула на перевтомлених коней і відразу без жадного слова наказу підійшла до воза, зібралася з си лами, підняла голову, підперла з-заду нерухомий віз і без вели кого напруження посунула й ви тягла його з рейок. За хзилинз' повз стадію пролетів експрес. Аліса виявляла завжди кмітли вість, коли треба було швидко й чимсь допомогти. В час переїздів і постійного н а л а д озування кліток, коли й люди поспішаючи особливо напружено працюють, наша сло ниха виявляла неабияку сприт ність. Одного разу, передні колеса тяжко наладованої плятформи зсунулись із кінця вагону й ціла плятформа готова була впасти. Аліса відразу готова допомогти: стає твердо на грунт і своїм хобо том ставить на місце весь тягар. Другий раз Аліса врятувала життя дочці пана Вірта — 12-річній Елін. На дівчину наскочив другий слон, кинув на землю і почав топтати. Аліса кинулась до дитини й уда ром хобота відкинула розлючено го звіря. Так само пізніше під час великої паради циркових звірів трапилось, що мала дитина з пер шого ряду публіки, вискочила на арену саме в час переходу звірів. Аліса почула крик матері, відчула жах усіх навколо, спокійно ви йшла зі строю, обняла хоботом .малу й перенесла мамі. Малі со- творіння викликали наче материн ське почуття Аліси. Серед різних звірят мала своїх улюблених. Бу ли то: одне нещасне телятко з трьома ногами, киця, маленькі гу сенятка. Вона завжди захищала їх. Та вдержати Алісу на приївязі було неможливо в ніякий спосіб. Вона ухитрялась звільнити не лиш себе, а також і -свого приятеля ве ликого слона —■ Долла. Одного разу вони обоє скинули з себе міцні кайдани й вибрались на про гулянку. Ця незграбна пара ді йшла до цегольні й почала пере кидати ряд за рядом цеглу. Коли власник цегельні зі своїм помічни ком зявились до цирку, директор перевірив стайні — Аліса і Долл, з виглядом невинного спочинку, були на своїх звичайних місцях. В день народження Аліси (їй тоді було 100 років) в час пред ставлення влаштували в її честь спеціяльне свято. Вирішено, що вона сама мусить різати в честь її спечений торт. Навчили Алісу ви тягати з пляшки шампанського ко рок (з моркви). Вечір мав великий успіх. Коли Аліса йшла різати свій 5-фунтовий торт великим ножем, вона нервувалась, але все зробила досконало й корок з пляшки шам панського витягла добре, без по милки. Слон побажав їй щастя гучним звуком свого хобота. А ко ли оркестра заграла „Ви — гар на" — вся публика встала і заспі вала, вітаючи стару слониху. Сло ни рідко доживають до 100 p.. вік їх — 60, рідко 70 років. Трохи згодом якось цирк від'їз див з Австралії і з огляду на ста рість Аліси, директор залишив її в зоопарку в місті Мельбурн. Не дивлячись на дбайливий догляд у парку, Аліса так хвилювалась, від чуваючи себе поза цирковим жит тям, без любих товаришів, що пе рестала їсти, стала сумна, нерухо ма і врешті захворіла. Коли цирк повернувся в Мельбурн, — за Алі. сою приїхало вантажне авто до зоопарку й повезло її до цирку. Ще не бачивши її, слони почули її запах, підняли хоботи й зустріли радісно свою найстаршу сестру. Аліса також, з піднесеним хобо том, виявляла вдоволення. її стом леність як рукою зняло. Жвапим кроком йшла на своє місце. Лиш виступати в циркові вже не мала сили — схудла, згубила Yz тони своєї ваги й жаль було дивитись, із яким зусиллям підіймала ногу одну за одною, так що Долл мус в допомагати їй, підпираючи, щоб не впала. Але все було марно. А- лїса, знесилена до краю, не могла ьже триматися на ногах і впала. Викликали ветеринара - доктора Він ствердив, що вже не підійметь ся Аліса. Пан директор і весь пер сонал цирку, не дивлячись, що всі загартовані, не соромились плака ти, шкодуючи за своєю любою, ро зумною і лагідною Алісою. Син директора цирку, Шарлі, за певняв, що Аліса розуміє все, що він їй каже. В перервах своїх ви ступів вона любила підійти й бо ком притулитися до нього, ніби для дружньої розмови. Коли Ш ар лі казав щось не до неї, Аліса тер пеливо чекала, коли він звернеть ся знов до неї. Така була ця над звичайна слониха! Переклад з англійського Л. Ліндфорс Аліса підняла голову, підперла ззаду нерухомий віз і б ез великого напру ження посунула й витягла його з рейок. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
