Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
КУРОЧЧИНА ПОМИЛКА Як було у Курочки Семеро курчат, Та й одно згубилося: Д е його шукать? Двір увесь оббігала, І десь у кутку Дівчинку надибала— От такісіньку! Щ е дівча не дуж е то Й видне від землі, Ледве-ледве тупають Ніженьки малі. Сонячне волоссячко, Вбрання пухове Золотом аж світаться... Ну — курча живе! Курочка задумалась, Тільки — глип! та глип! І в дівча вчепилася: „Цип-цип-цип-цип-цип! Ну бо,йди до гурту вже! Д е це ти бу л о ? !“ Тягне за рукавчика, Щ об до н е ї йшло... А дівча насупилось: „В нашому роду Р оду всі козацького... От, і не п і-ду!!“ О. Кобець МАЛЕНЬКА Каже тато, каже ненька: „Доню, ти іщ е маленька, Ти не можеш тут ходити, Ти не вмієш це робити... Не тягни дзбанок з столу, Не впусти вазон додолу, Не бери із шафи книжку, Не хапай кота за ніжку... Сядь на стільчику гарненько, Будь хоч хвилечку чемненька... “ Д обре їм те говорити, Бо вони у ж е не діти. А я слухаю й гадаю: „Д обре, добре, я те знаю!" А побачу щось десь знову — ї за б у д у їхн ю мову. 'К. Перелісна БАБУСЯ З ранку і д о ночі Трудиться бабуся, В н еї я охоче Працювати вчуся. Я бабусю прошу: Хоч на півгодини Хай моя хороша Ляже, відпочине. Годі їй старенькій, Мити, підмітати, — Я сама скоренько Приберу кімнати: Застелю я ліжка, Підмету підлогу, Килимок — доріжку Покладу під ноги, Я сама усюди Пил повитираю, Квітів не за б у д у Принести із гаю. Вже, як і годиться, Все зробить я зм ож у, — Я ж бо трудівниця — На бабусю схожа. Варвара Гродська Слониха Аліса куплена .в Індії. Вона не була занадто велика, ва жила 8624 фунтів, на зріст була понад 8 фітів. Коли їй було 53 ро ки, приїхала з цирком Вірта в Ав стралію. Мала лиш елементарну школу на цирковій арені, була більш відома, як добра робітниця ■на лісозаготовці будівельного ма теріалу. Коли в цирку пана Вірта зя'ви- лась Аліса, слон Гунні, що був уже там, прийняв її, як королеву. По його смерті Аліса стала на його місце — перебрала ризиковну й делікатну лрацю: в час переїздів усього цирку — підіймала, пере носила клітки диких звірів, встав ЩОБ НЕ СКУЧАЛИ ДІТИ — Гей, чого ж ти гаю, яворовий, Одягнувся у жупан чудовий — Зверху зелень — пишні оксаміти, А зі споду шовком шиті квіти? — Одягнувся я у пишні шати, Щ об гостей маленьких привітати Щ об раділи діти браві Під шатром у лісі, на галяві. Будуть їм пташки пісень співати, Будуть квіти рясно процвітати, Ягідки в травичці червоніти, Щ об у лісі не скучали діти! Роляник ДБАЙЛИВИЙ ТАТО-ПІВЕНЬ Півень став на моріжку. К у-ку-pi! Куку-ріку! Він крильми махнув спочатку — Діточки м ої, курчатка, Не ходіть ви на ріку. К у-ку-pi! Куку-ріку! Бо на річці сірі гуси, Там гусак курчат укусить. То сидіть на моріжку. Тут травичка до смаку. К у-ку-pi! Куку-ріку! Г. Чо. ляла їх у циркові вагони. А тому, що розміри рейок з шости стейтах Австралії були не однакові, дово дилось перевантажувати вагони багато разів. Отже, праця була поважна й відповідальна — з якою Аліса справлялась досконало. Одного дня, коли на залізничій стації саме розвантажували вели кі вагони цирку, з одної плятфор- ми спускали 66-річну Алісу, яка ще -мала на собі одягнену ремінну збрую. Трохи далі від стації вели кий віз повний різних скринь за груз у піску. Це було давно, коли в Австралії все возилось кіньми або волами. Десять коней не могли витягти воза, люди намагались до- А л іс а
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
