Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
КУРОЧЧИНА ПОМИЛКА Як було у Курочки Семеро курчат, Та й одно згубилося: Д е його шукать? Двір увесь оббігала, І десь у кутку Дівчинку надибала— От такісіньку! Щ е дівча не дуж е то Й видне від землі, Ледве-ледве тупають Ніженьки малі. Сонячне волоссячко, Вбрання пухове Золотом аж світаться... Ну — курча живе! Курочка задумалась, Тільки — глип! та глип! І в дівча вчепилася: „Цип-цип-цип-цип-цип! Ну бо,йди до гурту вже! Д е це ти бу л о ? !“ Тягне за рукавчика, Щ об до н е ї йшло... А дівча насупилось: „В нашому роду Р оду всі козацького... От, і не п і-ду!!“ О. Кобець МАЛЕНЬКА Каже тато, каже ненька: „Доню, ти іщ е маленька, Ти не можеш тут ходити, Ти не вмієш це робити... Не тягни дзбанок з столу, Не впусти вазон додолу, Не бери із шафи книжку, Не хапай кота за ніжку... Сядь на стільчику гарненько, Будь хоч хвилечку чемненька... “ Д обре їм те говорити, Бо вони у ж е не діти. А я слухаю й гадаю: „Д обре, добре, я те знаю!" А побачу щось десь знову — ї за б у д у їхн ю мову. 'К. Перелісна БАБУСЯ З ранку і д о ночі Трудиться бабуся, В н еї я охоче Працювати вчуся. Я бабусю прошу: Хоч на півгодини Хай моя хороша Ляже, відпочине. Годі їй старенькій, Мити, підмітати, — Я сама скоренько Приберу кімнати: Застелю я ліжка, Підмету підлогу, Килимок — доріжку Покладу під ноги, Я сама усюди Пил повитираю, Квітів не за б у д у Принести із гаю. Вже, як і годиться, Все зробить я зм ож у, — Я ж бо трудівниця — На бабусю схожа. Варвара Гродська Слониха Аліса куплена .в Індії. Вона не була занадто велика, ва жила 8624 фунтів, на зріст була понад 8 фітів. Коли їй було 53 ро ки, приїхала з цирком Вірта в Ав стралію. Мала лиш елементарну школу на цирковій арені, була більш відома, як добра робітниця ■на лісозаготовці будівельного ма теріалу. Коли в цирку пана Вірта зя'ви- лась Аліса, слон Гунні, що був уже там, прийняв її, як королеву. По його смерті Аліса стала на його місце — перебрала ризиковну й делікатну лрацю: в час переїздів усього цирку — підіймала, пере носила клітки диких звірів, встав ЩОБ НЕ СКУЧАЛИ ДІТИ — Гей, чого ж ти гаю, яворовий, Одягнувся у жупан чудовий — Зверху зелень — пишні оксаміти, А зі споду шовком шиті квіти? — Одягнувся я у пишні шати, Щ об гостей маленьких привітати Щ об раділи діти браві Під шатром у лісі, на галяві. Будуть їм пташки пісень співати, Будуть квіти рясно процвітати, Ягідки в травичці червоніти, Щ об у лісі не скучали діти! Роляник ДБАЙЛИВИЙ ТАТО-ПІВЕНЬ Півень став на моріжку. К у-ку-pi! Куку-ріку! Він крильми махнув спочатку — Діточки м ої, курчатка, Не ходіть ви на ріку. К у-ку-pi! Куку-ріку! Бо на річці сірі гуси, Там гусак курчат укусить. То сидіть на моріжку. Тут травичка до смаку. К у-ку-pi! Куку-ріку! Г. Чо. ляла їх у циркові вагони. А тому, що розміри рейок з шости стейтах Австралії були не однакові, дово дилось перевантажувати вагони багато разів. Отже, праця була поважна й відповідальна — з якою Аліса справлялась досконало. Одного дня, коли на залізничій стації саме розвантажували вели кі вагони цирку, з одної плятфор- ми спускали 66-річну Алісу, яка ще -мала на собі одягнену ремінну збрую. Трохи далі від стації вели кий віз повний різних скринь за груз у піску. Це було давно, коли в Австралії все возилось кіньми або волами. Десять коней не могли витягти воза, люди намагались до- А л іс а
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
