Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Перший день конгресу Не знаю, чим руководилися цьо горічні організаторки й господині Студійних Днів МММ —- фран цузька секція цієї міжнародньоі жіночої організації, коли вибрали місцем своїх нарад, — старовин ну „Історичну Бібліотеку41 в са мому серці Парижу, яке існує від 1180 р. аж до сьогоднішніх днів. Вийшовши наверх з метра Сен- Поль, — ніяк :не можна вгадати, де тут, серед жидівських крамни чок, на вузьких вуличках, може знаходитися конгресова заля. Та ось віднайшовши вул. Мадам де Севіньє (так зразу ж і нагадують ся її сентиментальні ,,Листи“ ), уже здалеку .приковує очі вели кий, сіро-чорного кольору масив, підпертий деревяним руштован- ням — прикметою чи не кожної старовини в Парижі, — а коли ч. 29 згоджується з адресою на за прошенні, — .можна вже йти, ,,як у дим“. У голі внизу, й на поверсі перед залею, сидять лані з МММ з усією канцелярією. І хоч вони, сивово лосі з окулярами, виглядають до волі нєзарадно, то їхня справність і орієнтація подивугідні. Серед ве ликих списків, серед сотень назов, дуже небуденних для французько го вуха й ока, вони швидко відна ходять відповідне ,,досіє“ з усіми прилогами дано1!' делегатки й пе редають їй все, посортоване в о- кремій, темносиній, „ллястичній“ течці, позначеній емблемою МММ. Ця течка — новинка на конгре сах МММ, — виявилась дуже щ а сливою знахідкою: у ній свобідно містяться всі потрібні документи, запрошення, програми, вказівки, анкети, списки делегаток а також карточка-візитівка з прізвищем делегатки та країною, яку вона репрезентує, до лрипняття на вид ному місці. Та крім офіційних до кументів, знаходяться в течці пля- ни паризького метро та автобусів, адреси дешевих і дорожчих .ре сторанів у поближжі конгресу, проекти пів- або цілоденних ттро- гульок в часі чи після нарад тощо, тощо. Розглянувши це все та пристіб ну вши (не без гордости!) карточ- ку з моїм прізвищем і написом „Україна", входжу на залю. І далі дивуюся. Після всіх цих „Конти- ненталів“, „Аероклюбів“ та інших заль „Шімі“, цей амфітеатр Істо ричної Бібліотеки виглядає дуже скромно: сірі, давно «емальовані ‘стіни з запорошеними мальовила- ми, прикріплені до долівки, старі, порвані крісла, які голосно тріска ють коли сідати й вставати, й оди нока прикраса, — пімняті -прапори різних держав за лрезидіяльним столом (є й блакитно-жовтий, але ...шведський), та з плащ-палатки зроблене панно з написом „Мув- ман мо'ндіяль де мер“. Ось і вся декорація для міжнароднього зїз ду! Правда, є й модерні влашту вання: вішак зі слухавками для перекладу на французьку й ан глійську мови та апарат з кабінка ми, але це зовсім не декоративне. Роздумую: і непринадна, „науко- ва“ заля й цьогорічна назва Сту дійні Дні, — прозраджують флірт МММ з ЮНЕСКО-м!.. Надходить 'п-ні Ніна Коваленко —■ голова української делегації, невеликої, бо крім нас буде ще п. Наталка Гладій, яка зможе тіль ки прочитати доповідь. П-ні Оле на Лотоцька, що має стати „при кра сою“ нашої делегації, ще не приїхала з Німеччини. Шукаємо разом представниць країн з-поза залізної заслони, з якими маємо наш спільний „карфур“ у четвер, але якось їх не видно. Ми сіли на своїх місцях і роз глядаємось ло залі. І ще одне вда ряє в очі: так авдиторія, що густо перемішана кольоровими делегат ками, як і президіяльний стіл, —- не тільки обсаджені, але ще й з перевагою... „чорними44. Такого й справді ще не бувало на конгресах МММ. Зате ж мало, дуже мало, цим разом англосаського світу... Переважає Африка... Сі гну м тем- .поріс? Ні, радше „сіґнум лоліті- це“ До нас переноситься з другого боку залі ще одна українка д-р Леся Піснячевська, довгорічний член МММ, добре ознайомлена з кожночасним „політичним кур сом “ на їхньому терені. — А ця собі гніздо звила на голові! — чую лівголосом і собі дивлюся в той бік. Делегатка Се- негалю прийшла в широкій, наче криноліна, сукні з голубо-квіти- стого матеріялу та з таким же го лубим, великим турбаном на голо ві. Посередині ж його скісний сті жок з... найлонового гапту, який пришивають до тальок! — Коли б там яєчко покласти, виляглось би! — докінчує злосливо свою злос ливу заввагу сусідка, а я ствер джую, що сенеґалька дуже гарна жінка (які ж сині-сині в неї біл ки!) та веде себе дуже стримано й гордо. Та й засіла в перших ря дах, здалеку від сенегальської групи, серед якої є й матері з діть ми. Відкриває конгрес Ексцеленція Гофуе-Буані, чорний міністр здо- ровя й популяції та депутат з Кот д’Івуару (Побережжя „Золотої кості" в Африці, французька ко лонія), та привітавши присутніх відходить, супроводжений своїм, теж чорним, урядовцем. Голова МММ п. Ж. Мансо виго лошує привітальне ,,експозев яке зручно вплітає всю діяльність МММ за десятиріччя. Не забула теж згадати ініціяторки й основ- ниці МММ, померлої мадмуазель Бютіяр. Під час її промови весь час ще 'входять нові делегатки, по ки заля не виповнилася ло береги. Недалеко нас сідає мароканка, мо лода й дуже пристійна в дорогому ,,кафтані“ з золото-чорної лями, опоясаному широким золотом по ясом та з золотим нашийником. Все це золото дуже підходить смуглявій цері, чорному волоссю й очам. І вона теж, як і сенеґаль ка дуже вродлива й молода. І ось занотовую ще один кон траст: коли „білі44 країни делегу ють на такі конгреси старших, бу валих, досвідчених жінок, які при кладають меншу увагу для свого зовнішнього вигляду й одягають ся радше суворо-скромно, то на впаки, „чорні44 країни заступлені сьогодні молодими й вродливими, та ще й незвичайно дбайливо зо дягненими жінками. Ось напр. у президії сидить, побіч заступника міністра, який саме відійшов, п. Сакум, представниця Кот дТвуару — молода й чорна жінка, зодягне на в вечірну (або пляжеву — щ о до цього ми не могли погодитись) довгу сукню на раменцях, кремо во-жовтого коліру з чорними, гіє- роґліфічними орнаментами, з голи ми плечима. (Док. на ст. 12) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top