Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Померла визначна ніяністка кольоровою лямївкою („обкла дом"). Кугіна спідниця зветься ,,літни'к“. її шиють із перкалю або тонкого сукна й обводять вузьки ми стрічками у певному відступі ііід краю. Запаска (попередниця) подіб- ноіго вигляду й матеріїялу, що й спідниця. Рясована й обведена стрічками або' фальбанкою внизу, Кольору різного 'ВІД спідниці. Лейбик —■ це безрукавка з си нього або чорного сукна, гарно прикрашена. Краєм обведена на шивкою з червоної волічки і ті єю ж «осічкою виведений на пе- реді ,,драбинковиій“ взір, викінче ний малими кутасиками. Лейбик обхоплює тісно стан і викінчує сильветку лемкині. Чоловіча ноша менше вибагли ва. Лемко -прикриває толову капе люхом з малими, заокругленими крисами вліті, а хутряною шапкою взимі. Лемківська шапка плоска з хутряними наушниками і сукняним дном. Со<рочка має перегнутий крій, поширений іпо всій Україні, до того малий, стоячий комірець. Вишивок на чоловічій сорочці май же немає, коли не рахувати неве ликої прикраси коїмі'рця і дудів. Чолов-ічий рукаїв сягає до зап'ястя. Сорочка коротка, бо лемко «скла дає її долішній край у штаїни. Штани, виконані вліті з полотна, а шимі з білого домашнього сукна (,,холошні“) мають деякі прикра си, як кольоровий лямпас або лег кий орнамент коло кише'нь. Штани вперезані ,,чересом“, вузьким шкі ряним поясом, або ,,югасО'м“, ши роким шкіряним поясом ііз взора- ми. Чоловічий лейбик з того ж ма теріалу, що й жіночий. Сягає до бедер, прикрашений мідяними ґу дзиками й ^кольоровою волічкою. Взуття лемків на будень ■—■ це ,,керіщі“, шкіряні доморобні хо даки, що їх взувають на ногу, об пилену білою онучкою до полови ни литки; !Щоб ходак прикріпити до; :;гіоґй, церфЬлікають їх шнуром із,'чорної, вовни- (.„;Настрочанкою“ ) га обвивають дальше ноту. На свято' носять чоботи. З верхнього обрання найбільше поширена коротка свиггка з до машнього сукна. Жіноча- („кур- гак“), обведена червоним, і зеле ним . шнуркрм, чоловіча („гуїнь- ка“), скромніша, Окрім.того1 є ще ,,сердак“ довша свитка^ у стані зібрана у 'Ябирки. Та найбільш В далекій Чехії померла визнач на українська піяністка і музичний педагог —■ Софія з Рудницьких Дністрянська. Наше молодше по коління її не знає, зате старшим із нас, а зокрема тим, що під час першої світової війни і після неї перебували деякий час на емігра ції, чи то у Відні, чи то в Празі, її імя добре відоме. Софія Дністрянська була пер шою українською піяністкою — професіоналом, що мала закінчену високу музичну освіту, а саме: ві денську Музичну Академію і т. зв, „Майстершулє“. Її учителями бу ли проф. Лялєвіч і один із най більших піяністів та педагогів кін ця 19-го та першої половини 20-го сторіччя — Еміль Зауер, що був — між Іншим — учнем Ліста. Молодою вийшла заміж за проф. Станислава Дністрянського, що став послом до австрійського пар- ляменту і від того часу постійним місцем замешкання пані Софії стає Відень. Це був тоді перший європейський музичний центр, де вона мала нагоду студіювати му зику та завершити свою музичну освіту. Відень став осередком її прикметна для Лемківщини — це „чуга“. Це довгий плащ із домаш нього сукна з відкладним коміром, іцо> сягає з-заду до: пояса. Оней комір „кляпаня“ викінчений унизу перетиканим орнаментом і плете ними тороками- Окрім прикраси комір має практичне значення, бо в 'негоду можна його закинути на голову й тіривязати. Широкі рука- іви ,,чуги“ зашиті і ’служать як ки шені. Окрім сукняного верхнього вбрання Лемківщина знає також кожухи. Жіночі дуже гарно роз шиті кольоровою волічкою, чоло вічі скромніші. Оттак одягається лемко й лем- киня. Сильветка її достосувалась (до ізахідніх впливів, прибравши короткий лейбик і поширену спід ницю. Та розвинула гарно змисл для прикрас при помочі купних матеріялів— перкалю, сукна, кри вульок, стрічок, фальбанок. Враз із тим зберегла багато' архаїчного, 'як ,,рубець“-шаль і ,,чуганю“. Л. Бурачинська педагогічної діяльности, бо після закінчення війни та прилучення Галичини до Польщі, проф. Дні стрянський не міг повернутись до рідного краю. У половині 20-их років переїха ла вона на деякий час до Праги, де проф. Дністрянський став рек тором Українського Вільного Уні верситету і з того часу перебувала напереміну в Празі, або у Відні, працюючи й тут і там як музичний педагог. По смерти проф. Дністрянсько го залишилась жити на постійне в Чехословаччині, спершу в Празі, опісля на Словаччині, розвиваю чи всюди музично-педагогічну ді яльність. На кілька місяців перед смертю повернулася до Чехії, де й закінчила життя ранньою весною 1956 року, не побачивши вже більше своєї Батьківщини. До о- станніх днів свого життя давала лекції гри на фортепіяні. Софія Дністрянська — це вели ка індивідуальність, не тільки, як піяністка. Належала до тих рідких у нас жінок, яких цікавило все. Кожну вільну хвилину посвячува ла на здобування всестороннього знання. Одного дня можна було її застати над лектурою Гомеро- вої Іліяди, іншим разом над студі юванням законів фізики. Брала живу участь у громадському жит ті, так у Відні, як — пізніше — в Празі, наскільки лиш дозволяв їй на це час. А першзавсе безнастан но поглиблювала та поширювала своє музичне та музикологічне знання. Не терпіла дилетантизму в музиці та дешевого віртуозства і тут не знала ніяких компромісів. Свою педагогічну працю викону вала з великою любовю, а звання музики-педагога вважала великим і почесним. „Коли б я вдруге народилася на світ" — говорила — ,,і мала б ще раз вибирати звання, я б знову не вибрала нічого іншого, тільки фортепіян." Софія Дністрянська ввійде до і- сторії української культури ' як небуденна жінка, першорядна1 тіі1 яністка і один із найкращих наших музичних педагогів. Галя Лагодинська Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
