Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НЮ ЙОРК, Н. Й. Окр. Рада вітає п-ню Пандіт Дня 22. січня, саме в день, коли н цілому світі відзнач ували роко вини нашої державносте, в день, що йото 'в різних -містах і сгейтах Америки [проголосили Українським Днем, Національна Рада Жінок Америки шриймала обідом у Вал- дорф-Асторії представницю іншо го народу, що також знає ціну й цінність волі, бо виборов, 'собі її щойно' недавно — п-ню Віяю Лак- шмі Пандіт, провідну діячку Індії. її життьовий шлях загально ві домий. Саме в роках, коли Індія в наслідок своєї визвольної бо ротьби здобула собі незалежність, серед видатних борців цієї країни виринуло й її і'мя. В наступних роках вона стала відома і в Аме риці, як делегатка до Обєднаних Націй, а згодом і президентка А- самблеї ОН. Тому 'всі жінки з особливим за цікавленням чекали на зустріч із нею. Присутніх на обіді було нас 14 українок з Ню Йорку. Окрім того прибула з Дітройту п-ні' А. Вокер. Обід, якого перебіг передавали в радіо-, відкрила голова Нац. Ради Жінок Америки п-ні Парсон. При вітавши всі організації, що вхо- 'дять у склад Нац. Ради, голова представила в'сіх гостей, що сиділи/ при головному столі та привітала почесну гостю, п-ню Пандіт, яка мала бути єдиним промовцем на цьому бенкеті. У своїй промові п-ні Пандіт заявила, що пізнала Америку щойно 12 літ тому. Пра ва, якими американська жінка вті шається, жінки Індії вибороли собі їцсйно недавно. Її великим бажан ням є, щоб жіїнки Індії також від чули всі блата демократії. Підкре слила спільність ідеалу свободи в Америці й Індії та закликала до дружнього співжиття між обома народами. Натякнула, що спільний ворог вільного світу загрожує їіьому співжиттю, тому саме цю Єдність треба перед лицем цього спільного ворога побороти спіль но. Вона привезе жіноіцтіву Індії вістку про те, що американське жіноцтво бажає цього. Доказом того є факт, що так численно' при було на це зібрання та так тепло привітало її. (У залі було, понад 700 осіб). По обіді група українок приві тала п-ню Пандіт. До наших слів, додала голова п-ні Парсон, що ми є представниці великої організа ції, Союзу Українок Америки, що входить у склад Ради. Довідав шись, хто ми, п-ні Пандіт звору шено сказала: „Бажаю вашому на родові того, за що він уже так дов го бореться". З приємністю ‘передаємо це по бажання визначної жінки Індії всім українцям. Іванна П. Бенцаль Свято Жінки-Героїні Дня 3. лютого заповнилась заля Літ.-Мисг. Клюбу добірною публи- кою. Голова Окр. Ради п-ні І. Бен- цаль відкрила свято, пояснюючи спонуку до нього. Події минулого року зактуалізували знов україн ську жінку у боротьбі. Бажаючи закріпити її шлях у пам'яті су спільства, впроваджуємо це свят кування, що проводилось дотепер ДОрИВСЧН'О, як щорічне свято цілої української громади. Слідувала (промова п-ні Ірини Павликов'ської. Вона піднесла пи тання, як це сталося, що хлібороб ський нарід зумів впродовж не сповна 100 років перетворити свою ментальність? Вогонь, що запалав у його ну*трі, перетопив його прикмети. У переломових мо- ’ментах він дозрів і отрясся з віко вого сну. Такими самими кроками йшов ріст і розвій української жінки. Сто літ тому вона ще була темною кріпачкою. Вже в 1884 р. вона домагається громадянських прав, а на початку 20. століття во на вже настільки здобула їх, що передбачує важливі події й готує до них увесь нарід (збірка „На по треби України"). У 1914 р. кращі одиниці з молоді йдуть із зброєю в руках здобувати волю, а в 1917 році всі стають до будівництва української держави. Коли вона віпала під напором ворогів, тоді першою жертвою організованого спротиву знов паде жінка ■—■ Ольга Басараб, що стала символом цієї боротьби. На лаві підсудних у про цесі СВУ Людмила Старинька-Чер- няхінська займає найбільш послі довне становище. Вибух II. світо вої війни знов 'відкриває дорогу (ж інкам-борцям за волю. У поході на центральні землі займає провідне місце Олена Теліга, що її 15-ліття смерти тепер вшановуємо. Від ру ки наїздника гинуть провідні жі ночі постаті Волині. Але сотні й тисячі інших вливаються в Україн ську Повстанську Армію і скріп люють її своєю відданістю. Совєт- ський наїзд ник свідомий того, що не може змолоти українського на роду. А причиною тут те, що укра їнська жінка станула до боротьби. Порив одиниць уже пішов у масу. Тих 500 жінок, що в Кінґірі пішли •на певну смерть, — це а'ванґарда, що свідчить про готовість нашого народу. їх вчинок кличе й нас у вільному світі. Бо ‘замало те, що вони згинули! Цей вчинок треба подати до відома та скапіталі'зу- вати. Слідував сольо'спів п-ні Марії іБоднар із супроводом п-ні Олі Дмитрів. Співачка заспівала „Як їхала я з Америки", „Ой, одна я, одна" і „Розвійтеся з вітром", що піднесло настрій тїри'явних, потря сений думками доповідний]. А коли потім іп-ні Валя Калин з Україн ського Театру Америки продекла мувала „Вас було 500" Ярослава Курдидика, то в її мистецьки шд- хненному слові ще раз зазвучала сила їхньої жертви. Свято закрила п-ні Іванна Бенцаль, дякуючи ви конавцям. Заповідання точок про грами переводила вміло п-ні Марія Стефанів. Свято Жінки-Г ероїні переведе- 'но скромно, але врочисто. Програ му добре продумано, щоб цьому давно вже впровадженому святку ванню надати нового й глибшого змісту. JI, Б. Річні збори 1 Відділу Дня 19. січня зійшлись кленки Відділу численно у домівці ЗУАД- 'Комітету. Збори відкрила молит вою голова Відділу, п-ні Кате рина Пелешок. До президії зборів увійшли пп. Марія Стефанів, як голова, а Ярослава Сулжинська, як секретар.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
