Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ірина Шуварська Irene Shuvarska, the Ukrainian author, an adept poet and prose-writer. Письменниця Ірина Шуварська Задалеко перед тим аніж я пі знала п-ні Ірину Шумилович осо бисто, а вже звернула увагу на її друковані твори, підписувані — Ірина Шуварська. Письменниця —- це завжди великий здобуток у культуру народу, тож я дбайливо перечитувала, досяжні мені, поезії та новелі й тішилась, що ця жінка не знеохочується непригожими V- мовинами тіраці наших мистців. У моїм розумінні імистця пізнати по йото відношенні до людини, до природи і до всього надземського, до се>бе самого і до других. Фізич на відмінність жінки, що Богом і природою «призначена бути маті рно, дає їй дар особливо відчувати життя, якусь глибшу душевну чут ливість. Вона притаманна у вели кій мірі І. Шуварській. — „Плащ ізсунувся із пліч сві танку, день, немов лицар свою коханку за рученьку веде". — Або: „Гук дзвону росу струшував із трав". — Знову, відгомоном з Лесі Українки, чисто жіноче: — ,,І Так хотілось би, щоб радість та моя наповнила сумні, пригноблені серця". :— Всі виривки це по- чатки 1952 р. Пізніше особисте відходить на друге місце. — „Пре красна тиха ніч, і я до рана стяну- «ий чар твій, тут у тіні ґрат, тужи тиму до' ран, що від болючих втраУ*. Поетка з покоління, що пере терпіло жахіття другої світової війни, де створювались ситуації, здавалось, 'безвихідні, і звідсіль, мабуть, це сердечне розуміння всього надземського, Божого. — „Нехай далечини забуду непри томні співи. Я помолюсь". -— „До лоні Божих рук простерті в світ". І. Шуварська вміє явища при роди викривати поетичними висло вами, володіє вишукано нашою мовою, хоча щойно 1945 р. ввій шла в український 'світ і тільки по матері українка. Виросла і ходила до шкіл у Берліні, столиці Німеч чини. Подібно, як письменниця Катря Гриневичева, вже дорослою вчилася рідної мови і подібно, як та, вкпещує та леліє цей наш скарб. — - ,,А я ішла у край незнаний, я всюди гість, і все нежданий". - — „На обрії давно стопилось тихе сонце... Тебе нема, лиш туга в зо лотій коронці" — „І все забувши я іду росою, захоплена наявністю святою. .Молись, душе! Твій біль і рай горить11. — Може трохи- H 2 взір Олени Те ліги: — „Не плач, — молись! — чекай,... найкрашогс налито нам вина і ми будем жи ги!1' або: „Зірок не кликала з небес, за місяцем не оглядалась, бож бачи ла лиш тебе". — „Ніхто не знає, що чиєсь життя вяне, що на схо дах відчай забуте привіта“. — Осінь. — „Берези ждуть від вітр поцілунків, за провів неба відліта ють птахи. Я не сама". — „Бли скавицею серце у рай твій упаде, — листок розірваний, — любов, розмови, 'біль". (1954-56 pp.)- Душа поетки переповнена чут тям, а. розум вибирає скупчених виразів, майже ляконічних. Сила ї. Шуварської в поетичній творчост покищо лежить у ліриці. — „На гілках смереки мир І сніг сльозами... У вечір найсвятіший ти зі мною, — далеко світ“. (Різдвяне> З кінцем грудня 1953 р. відбув ся Літературний Вечір 1. Шувар ської в Літ.-Мистецькому Клюбі в Ню Йорку. Відомий критик і зна вець нашого письменства др. Лука Луці© звітував у „Свободі", ще авторка має дійсний літературний талант і що треба подивляти красу поетичних висловів і багатство мо ви. В дискусії зазначувано, що ав торці краще вдаються вірші, як новелі. Др. Луців слушно завва жував, що „завчасно радити ав торці писати тільки поезії, бо- її цікавлять такі проблеми, які не вміщаються в ліричних віршах. іНовеля вимагає великого ляконіз- му слова й ще більшого конструк тивізму в композиції". З приводу пєси „Нелюдська комедія" др. Лу ців за значу є: „Читач повинен при йти до тієї самої синтетичної дум ки, яка зродилася в голові авторки враз із задумом написати твір.. Солідні'сть авторчиної постави до літературної праці може 'бути за порукою, що вона й надалі буде наполегливо працювати над со бою і не заведе покладених на неї надій, бо має безперечний та лант". Др. Луців закінчив: „Літе ратура, як кожне інше мистецтво, помагає пізнавати життя й одно часно помагає людині нести »жит- тя тяготу«, як каже Ів. Франко" Коли я вперше відвідала п-во Шумиловичів, вони животіли на
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
