Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Доживотний конзуль Чіле Вістка про смерть Ґабрїєлі Мі страль знайшла відгомін не тільки' в Чіле, її вужчій 'батьківщині. Але І? її честь ВИСЛОВИЛИ За'Я'ВИ спів чуття також Об єднані Нації. Ґа- брієля Містраль мала не тільки славу .поетки, а була відома й у міжнародньому політичному світі. Своєю долею ‘вона нагадує пів нічну іпосеїстру, Зельму Ляґерляф. що зуміла своїми творами зєднати симпатії ділога світу для своєї ма лої країни — Швеції. Так як і во на, Габрієля Містраль, зростала -в малому гірському селі, де її бать ко був учителем. Також любила природу і старини і перекази. Та кож зосталась неодруженою та любила подорожі. І була одною з небагатьох жінок, що дістали на городу Нобля. Але на цьому їх 'подібність кін чається. Габрієль Містраль була поеткою і її естіанські вірші зро били її популярною в цілій латин ській Америці своєю силою від чуття, красою форми і глибиною думки. У 1922 р. вона написала свої „Сонети смерти“, що поя вились у перекладі на різні мови. Підкладом до них стало нещасливе кохання, що залишило такий гли бокий слід у її житті. Творчість Ґаібрієлі Містраль має особисті .спонуки. Але її життя було пронизане громадськими ін тересами. Її батьківщина горди лась своєю великою дочкою і до ручала їй відповідальні завдання. У 30-иіх роках вона була делегат кою Чіле до Інституту Інтелекту альної Співпраці, з якої .пізніш ви- лонилось ЮНЕСКО. У 1951/52 вона займала уряд чідійського конзуля в Неаполі. Поза тим із її послуг користав сусідній Мексик. Ще в 20-их роках запросив її уряд до співпраці в організації бібліо тек та сільських шкіл, а1 потім у 1948/49 запрошено її -сюди удру ге. Вона викладала також історію Бспанії в американських каледжах. Вся громадська праця поетки була пронизана глибокою вірою в людину. Вона твердо вірила в добрі її інстинкти і піддержувала все, що могло їх ‘скріплювати1 й розвивати. Тому змагала всіми си лами до мирної розвязки кожного конфлікту. Оцю її поставу вміла оцінити її батькіадциіна. Стіеціяльнкм законом йменовано її „доживотним конзу- лем“ Чілє, даючи їй змогу вибра ти собі місце осідку й діяння там, ,,де вона знайшла б відповідний для свого здоровя клімат і приго жу атмосферу, щоб продовжува ти свої досліди Гаїбрієля Містраль користала з цього довіря. Вона була однією з небагатьох величин літературного світу, що займались політичними і суспільними .проблемами1. Але як бачимо', вона 'Ніколи довго не про була на одному місці, ані при од ній роботі. Це 'були для неї дійсно „досліди", як це слушно окреслив чілійський парлямент. Але окрім самої поетки слід високо ні о стави ти країну, що вміє так шанувати своїх письменниць... І позавидувати Ґабрієлі Містраль, що знайшла ще за життя таке при знання для себе. Л. Б. ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ ЧИ СПРАВДІ ПОГЛИБЛЕННЯ ПРАЦІ? У „Н.Ж. ч. 10, 1956 появився допис п. н. „За поглиблення пра- ці“, щоі мене застановив. Авторка його /п-ні Д. Бойчук каже там: „Відділи СУА не можуть вести своєї діяльно сти тільки в одному напрямі, як приміром призбиру вання фондів для своєї парохії. Залитім це Церковному Братству. Початкова! стадія творення нашого культурно-релігійного жиїтя вже минула Сумний, неповажний і не хри- сти'янсько-патрютиічни'й це голос. Бо де ж таки народові, а тим більше жінкам того народу, що терпить таке страшне поневолен ня, таку важку духову і фізичну неволю, і то найбільше і тільки за ту свою духову скарбницю — рід ну, українську католицьку Цер кву, не працювати для тієї Божої установи? Та ж ця рідна наша Церква тримає нас, як нарід при житті! Зокрема бачимо це в Аме риці, де при церквак є наше шкільництво, а в ньому тисячі на ших дітей. Це ж найбільше' добро Боже і людське, яке кріпить, зміц нює і сталить націю! І нація, що має таку'Церкву, таку Божу уста нову, що виховує молоде поко ління, ніколи не згине. Такому на родові майбутнє забезпечене. Сумно чути таку думку від ви- ховниці Пласту. Це свідчить тіль ки про наставленнн певної частини нашої інтелігенції, що зіпхала Церкву на другий плян. І тепер бачимо патріотів, що до церкви, не йдуть, а радше тільки політикують під церквою. Хто знй, чи в тому не лежить кара Божа, що їм при жилось іти в таку далеку ман дрівку? Для них політичні мітінґи були важніші, як слово Боже. Але дякувати Господові, наш * жінка в Америці глибоко віруюча. Сильно при'вязана до рідної Церкви і здорово розуміє пожер тви1 для своєї духової святині. В такому дусі виховує й своїх дітей. А ті діти переводять науку своєї мами в життя і стають остсєю церкви у своїй громаді. Розуміється, треба посилити працю своєї організації. Треба її збагатити жертвенністю. На це різні способи, випробувані на а- мериканському грунті. От хочби журнал „Наше Життя‘‘. Союз. У- краіїнок Америки має пять тисяч членок. Коли- б усі передплатили журнал, гак як це водиться в аме риканських організаціях, тоді жур нал міг би існувати й розвива тись, а своїми фондами міг би ще піддержувати Централю СУА. Можнаї обдумаїтиі і знайти інші засоби для піднесений фінансо вого стану нашої організації! Але не маємо, морального правд робити це коштом отримання на шої праці для рідної Церкви. За вжди Церкваї мусить стояти в нас на 'П ер ш о м у місці. Церква це Божа скала, яка є вічна! При наших церквах є братства і сестрицтва, які щиро і з посвя тою .працюють для росту і роз витку своєї церкви. Одначе бу ло б дуже нерозумно, коли б усі інші організації, спеціяльно Від діли СУА не працювали для укра їнської Церкви. Анастазія Г. Біловус ДАВНІ РІЧНИКИ „НАШОГО ЖИТТЯ" у неповному комплеті можна дістати по зниженій ціні $1.50 1953 р. 8 чисел 1954 р. 8 чисел 1955 р. 10 чисел. Замовляти у Централі СУА.
Page load link
Go to Top