Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НАШЕ ЖИТТЯ РІК XIV. __________ ЛЮТИЙ, 1957 Ч. 2 Свято Героїнь Увійшло вже майже в традицію організованих жіночих гуртів, що в місяці лютому відзначуемо жі нок, які поклали своє життя в бо- ботьбі за Батьківщину. Започат ковано це в нас святкуванням ге ройського дня смерти Ольги Баса- раб, яка на початку нашого сто ліття потрясла глибоко почуван нями нашого громадянства в краю та за океаном. Зродились в її честь поезії, драми та різні пу блікації. її йменням названо різні жіночі гурти, а переслідування й заборона отих святкувань поль ською владою надавала їм ще більш патріотичного німбу, голов но серед молоді, яка захоплено прийняла політичну лінію, за яку згинула Басарабова. її велика жертва знайшла наслідників. Це були ще ті часи, коли ціна життя була ще на своєму ви сокому пієдесталі, а не так обез~ вартнена, як у пізніші часи II. сві тової війни аж до сьогодні. На наших уже очах зростало і постійно росте число тих, що по клали цю найвищу жертву за Батьківщину. Відомі й невідомі, близькі й далекі, зєднані з певни ми політичними групами, а багато, багато тихих та зовсім невідомих, яким „же ність числа“. ^Гому треба нам застановитись, чи не слід би нам, жінкам, зясува- ти саму суть цього великого ге ройства та відзначувати його в гідний спосіб. Великі постаті Оль ги Басараб і Олени Теліги світи тимуть своїм прикладом та фор муватимуть неодне молоде поко ління. Але „не нам судить* їхні діла, не нам встановляти висоту та силу їхнього геройства. Жер тва життя за Батьківщину вже стала осягом багатьох, а недавня смерть 500 у Кінґірі показала, що вона вже стала привілеєм загалу. Тому подумаймо, чи не влашту вати нам одне велике свято в місяці лютому, що представило б нам по-новому нашу жінку-ге- роїню. Наша молодь, що виросла в во єнних, або повоєнних умовинах, не має вже повного зрозуміння труднощів і небезпек нашої ви звольної боротьби. Вона не має вже обєктивного образу найвищої жертви, а саме „ціни життя“, що її ця боротьба раз-у-раз вимагає. Тут, в Америці, серед масових жертв усяких катастроф, вона не має правдивої уяви про „ціну життя “, шо покладена добро вільно на жертвеннику сво боди. Оцей німб жертви життя треба би послідовно впоювати нашій молоді. Це можна ілю струвати численними прикладами з нашої історії, починаючи від Марти Борецької, Ведмедівської попівни, Олени Завісної крізь лі тературні постаті „Грішниці" аж до наших часів УПА, і 500 розтоп таних, і щоденних безіменни> жертв цілої України та в далеких лагерях Сибіру й Казахстану. Оця сумарична велич геройства здобуде скорше глибину почувань молоді, як відокремлені святку вання поодиноких героїнь. їх смерть витворює своєрідну мен тальність про безвиглядність жер тви життя, яка не приносить у сво їх наслідках визволення народі та здобуття волі й державної не- залежности. Воно знеохочує мо лодь та створює подекуди в них почуття меншевартости. Також знеохочує до участи у святкуван ні цих наших академій-поминок. Тому радше сконцентруймо у~ вагу на одному, добре підготова ному Святі Жінки-Героїні. Не тіль ки тієї, що вже загинула за Бать ківщину. Але й тієї, що ще тепер бореться й гине в лагерях суворої півночі. І своєю смертю показу* вільному світові гарт і незломт волю українського народу. Геройська смерть Христа-Бога — хоч найбільше жорстока та безпощадна, хоч викликала жор стокі переслідування Його послі довників християн-мучеників по цілому світі — все ж принесла пе ремогу ідеї християнства в цілому світі й торжественне Во скресіння. К. Ґ ардецька
Page load link
Go to Top