Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Памяті вченої У саму Великодню ніч 1956 р. г> Ню Йорку упокоїлась Валерія Козловська. Останні роки свого життя вона віддала переважно ро дині і не брала активної участи в науковому й громадському житті нової батьківщини. Тому, можли во, її смерть пройшла майже не помітно. Між тим в особі Валерії Козловської не лиш українське жіноцтво, але й наука України втратили видатну постать. Народилась Валерія Козловська в середині 80-иіх років в Києві, де батько її Євген Козловський був інженером шляхів і займав високе становище. Мати її, Ганна Олек сіївна, походила з Чернігівщини. Окрім Ваїлерії були ще два сини. Родина Козловських була замож- ня і Валерія з дитинства звикла до достатку. У 1907 р. вона вступила на Істо рично-філологічний факультет Ви щих Жіночих Курсів у Києві і там опинились ми з нею на одній лаві. Валерія була зовнішньою появою помітна серед студенток: завжди вишукано одягнена, струнка, вона була весела й балакуча. Не була гарна, але смуглявий кольор її об личчя і гарні темно-зелені очі під різко окресленими, чорними бро вами звертали на себе увагу. Зда валось із першого погляду вона була байдужа до науки і глибших громадських інтересів. Любила пожартувати і <все була у веселому товаристві. Несподівано ця панночка з пер шого курсу захопилась археоло гією. Її викладав дуже сухо до- таж про подоірож до Ню Йорку, в якому вона майстерно змальовує враження, що їх на неї зробило це 'велетенське місто. Репортаж цей був поміщений у журналі ‘'Pace”, що 'виходив у ТоронтІ англійською мовою. ■Коли я попрохала фотографію для читачів „Нашого Життя", то Леся дуже радо погодилась мені її прислати, і пізнавши Лесю осо бисто, я тільки можу сказати, що зовнішня краса цієї молодої та лановитої співачки є досконалою завершеністю її великих мистець ких здібностей. Марія Лоґуш цент В. Ю. Данилевич, отже ке могла тут вплинути сугестія ви кладача. Не обмежуючись слухан ням лекцій, вона почала як ама торка, безплатно, працювати в ар хеологічному відділі Міського Му зею, де кустосом був старий чех В. В. Хвойко. Тут це її замилуван ня іце розвинулось. Ще дивніше стало, як ця елегантна панночка захопилась археологічними роз копками. Вона могла цілі дні під •палючим українським сонцем роз копувати кургани, відчитувати від бруду речі, кістки, тощо. Перші розкопки вона сама перевела в с. Буромці, на Чернігівщині, в ма єтку своєї тіткиї. З великим заці кавленням стежила: вона за дослі дами В. В. Хвойка в с. Білгородці під Києвом, де знайдено місто X- XII ст. Взагалі в її житті В. В. Хвойко відограв значну ролю. Це був надзвичайно талановитий ар хеолог, фанатично відданий своїй іпраці. Його відкриття стали сла ветні їв історії не лиш України, .і всього світу: Кирилівська палео літична стація, Трипільська куль тура, поля поховань, Білгородка, тощо. Але талановитий археолог, він не володів ні російською, ні українською мовами, ні взагалі не мав даіру писати. В. Козловська розуміла значення його відкрить для науки й кілька його останніх праць, що вийшли пїд йото прізви щем, фактично написала Козлов ська, не згадуючи ніде про свою участь (напр. „Древниіе обитатели Поднеіпровья“). З 1912 вона керує сама розкоп ками. Так працювала вона на У- манщині, де біля Сушкіців, в три пільських оселях знайшла славет ні глиняні моделі будинків три пільської доби, т. зв. ,,хатки“ ; вза галі трипільська культура зокре ма притягала її увагу. У 1912-14 нона дістала запрошення до Го родка на Волині. Великий земле власник барон Ф. Р. Штейнігель доручив їй упорядкування та опис багатого свого архіву. Крім того він дав: їй матеріяльні можливості для переведення археологічних дослідів. Висліди цієї наукової праці знищила І. світова війна. Так вступила В. Козловська в добу ре волюції вже як археолог із нау ковим іменем у ряд наукових то вариств. Поруч із перетворенням на по важного археолога, В. Козловська переживала іншу еволюцію. В Му зеї, в якому працювала вона спо чатку як добровільна помічниця Хвойка, а потім як штатна співро бітниця, знайшла вона вийняткове оточення: в ньому працювали ви датні, культурні, українські діячі: директором його був М. Т. Біля- шевський, співробітниками Д. М. ІЩербаківський, Д. І. Дорошенко, а після виходу його — В. П. Про- копович. В цьому товаристві бай дужа до політичних питань В. Ко зловська пройшла добру політич ну та громадську школу й пере творилась на переконану, свідому українську патріотку, якою зали шилася до смерти. З заснуванням в 1918 р. Україн ської Академії Наук Валерія Ко зловська негайно розпочала пра цю в ній. Зокрема активну участь брала вона в прані ВУАК (Все українського Археологічного Ко мітету), до якого перейшли ті вче ні, з якими співпрацювала вона в Музею. ВУА'К мав величезні за вдання: він керував археологічни ми дослідами всієї України, орга нізував розкопки', і вів досліджен ня археологічного матеріялу. В. Козловська стала одною з голов них діячок ВУАК. Вона провади ла розкопки в Києві, в районі Три пілля, редагувала Археологічні Звідомлення ВУАК, брала участь у „Збірниках^ ВУАК (напр. „Три пільська культура41). Крім того вміщала статті в працях Акаїдемії Наук і не припиняла праці в Му зею. Веселу, жваву її можна було зустріти на всіх конференціях, важливіших засіданнях Академії Наук. Її наукове імя стоїть у пер ших рядах вчених України. З 1930 року починається „ре- форма“, як називають офіційно, а фактично нищення Академії Наук, !я.к „націоналістичної фортеці“. Розвяізують оїдну за одною науко ві установи і першу з них — ВУАК. Року 1933 в одному з пер ших списків, звільнених із праці наукових робітників стоїть Імя Валерії Козловської. Одночасно звільняють її з Музею. Почина- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
