Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ки та Богдан і Роман Венгдьов- ські. ГІ. Каріна Ляхович. нроде- клямувала Різдвяний вірш англ. мовою. Ф. Зиблікевич ДІТРО Й Т, МИШ. Культурні сходини 23 Відділу Дня 18. грудня зійшлися член ки Відділу і гості на сходини з цікавою програмою. Відкрила їх голова Відділу п. Форись, пред ставила гостей, а саме містоголо- ву СУА п. Павлину Будзол і го лову Окр. Ради п. Ольгу Ш у- стер, а зокрема привітала сестер Василіянок, що прибули. У пер шій половині програми показа но фільм, що обіймав Свят-Вечір 23 Відділу (1955) із сценкою з Вертепу, що його виконали шкільні діти. Дальше ювілей 70- ліття жіночого руху, виставку народ нього мистецтва в Кентон, Огайо. (1954) і в Дітройті (1955) та показ народньої ноші. Всі ці фільми виконав п. Зиновій Том- ків і він також випровадив їх. Сестри Василіянки при церкві св. Івана Хрестителя приготува ли вертеп, що його діти відогра- ли. У другій частині вечора п. Фо рись покликала до слова п. Б у дзол. Вона говорила про значен ня організації та наші обовязки супроти Централі. Потім про мовляла п. Ш устер, яка зясувала ціль Окружної Ради та обовязки Відділів супроти неї. Н априкін ці п. голова подякувала обом бе сідницям і п. Томкову за виве дення фільму. Подано невеличку перекуску, при якій гості ще довто гуторили. Присутня Свят-Вечір 26 Відділу „ . .. Немов одна родина. . Богдан Лепкий Входжу до просторої залі укр. шкільної авдиторії. Переді мною великий напис „Святий Вечір". Рядами уставлені столи, застеле ні білими скатертями, а на них горять воскові свічки, що таєм1- ничо просвітлюють своїм блідим світлом пополудневі сутінки та надають оточенню якогось своє рідного теплого настрою. При президіяльному столі чо тирьох священиків з о. монсінь- пором Шмондюком у проводі, го лова церковного комітету адв. М. Мозола, редактор української сторінки „Сітізена" адв. О. Ма- рітчак та декілька громадянок Дітройту. А на залі українське громадянство в числі около 350 осіб, яке зявилось, щоб за пра дідівським звичаєм засісти нена че одна велика сім’я до спільної вечері та обділитись побажання ми і думками. Це Просфора, що її улаштував 26 Відділ Союзу У- країнок, дня 8. січня 1956 р. Програму свята розпочинають виступи дітей з парохіяльної школи. Н а сцену виходить Хри- стя Камінська, яка з правдивим відчуттям продеклямовує вірш .,На Святий Вечір”, а за хвилину появляється група малих коляд ників -зі звіздою, які зворушливо з питомою дитячою щирістю спі вають так добре нам знані коляд ки, а такі все нові і бажані... За- навіса спадає, а коли підносить ся знову... вже Новий Рік (так вказує напис). Впадає група хлопців. Хором виголошують „вінчовання” — швидко, щораз швидше... сіють по долівці зер но... і раптом зникають. „Третя дія" — це вже Йордан, а це свя то, як відомо належить дівчатам. І ось тепер входять вони повагом на сцену, щоб защедрувати го стям. Тільки якось надто поваж но, перейнявшись напевно свої ми ролями, виводять вони ще дрівки. — А хто зорганізував цю ди тячу імпрезу? — питаю свою су сідку. — О, цим займалась наша го лова п. Бережанська, а дітей вчи ла учителька парохіяльної шко ли п. Михалович. А що ви дума єте, мала багато роботи. Поміж тими дітьми, що виступали є ба гато таких, що вже не вміють го ворити по-українськи, але є в них охота вчитись, от і вивчи лись, тільки, що довше тривало. Офіційну частину Просфори відкриває в заступстві недужої п. Бережанської, містоголова 26 Відділу п. К. Кардаш та передає слово „товстмастерові" п. О. Климишин. Вона, виголосивши довшу привітальну промову, в якій підкреслила значення Різ двяної традиції в житті нашого народу, просить о. Шмондюка провести молитву та розпочати „трапезу". Н а залю входять мо лоді пані та справно подають борщ, вареники, кутю, голубці, пампушки і ін. — А це наші жінки з Клюбу матерів -при українській парохі- яльній школі ■— пояснює мені хтось збоку. Вони співпрацюють з нашим Відділом. Ніхто інший, тільки вони зайнялись накрит тям столів. Дивіть на президіяль- ний стіл і сіно поклали під ска терть. А треба вам знати, що більшість з них — це вже тут на роджені. Відзивається дзвінок, заля вмовкає, а за хвилину підніма ється о. монс. Шмондюк і виголо шує довгу промову, в якій під креслює красу і глибокий мо ральний зміст нашої Різдвяної традиції та закликає плекати її, щоб таким чином внести до за гально-американської культурної скарбниці й українські вартості, о. Г. Скасків у своєму слові вка зує на велику пошану родини у Різдвяних звичаях, а це доказує, що наш нарід здавен-давна оці нював значення родини у житті народу, о. Трешневський вказує на національне значення україн ських народних звичаїв. Таких звичаїв не має ні один нарід, і це є те, що нас завжди лучило і лу- чити повинно, п. Мозола ігідмі- чує, що вперше цього року так численно зібрались на Просфорі і „старі" і „нові". Ц е доказує, що поміж ними щораз більше зати раються різниці. — А хто займався „кухнею"? — Приладженням вечері зай малась п. Кульчицька. Вона й пі дібрала собі помічниць. Всі вони досить напрацювались, заки зла дили всі ці страви. Мабуть цілу нічку смажили пампушки — шепче мені хтось до вуха. Так гуторячи та зтадуючи дав^ ні часи не счулись ми як про йшла година або й дві. Тепер почалось складання привітів : від інших Відділів СУА у Дітройті та від представників організацій. Перед закриттям відбулась збір ка на будову манастиря і при- ходства, яка принесла 146 дол. Ф. Л.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
