Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
БІЛЯ ПОРТРЕТА Чий так щиро до нас Усміхнувся портрет? То Шевченко Тарас — Наш великий поет. Жив Тарасик малий У вишневім селі, Серед степу та нив — В українській землі. Не пускали його йти в школу пани — Він з книжками ішов Потайки в бурями. Научали забуть Мову-спів солов’я, — Він завжди говорив Тільки так, як і я. Як підріїс та й пішов Від села до села — Научав, щ об любов В кожнім серці цвіла. Закричав тоді цар: — Покараю!.. — Карай! Не боюся я кар За коханий свій край! Щоб не знали його, Щоб не чули тих слів — Засилали співця Д о чужої землі. Та і звідти лунав, Линув голос дзвінкий: Він писав, присилав В Україну книжки. І заслав його цар В азіятські краї, Де немає людей, Ні квіток, ні гаїв; Тільки вітер та лід, Та пустеля глуха — Він і там свій нарід Ще міцніше кохав. Чий так щиро до нас Усміхнувся портрет? То Шевченко Тарас — Український поет! Леонід Полтава Ой, ВЕСНО, ВЕСНО . . . Ой, весно, весно, та весняночко, Де твоя дочка та паїняночка? — Погнала бичка за ворітечка: „Пасись, пасись, бичку, А я спряжу мичку Своєму батеньку на рукавичку". БІДНЕ СЕРНЯТКО Сніжок падає і падає. Д ере ва покриваються блискучим бі лим снігом. Сонечко- сюітить аж очки треба жмурити. Так гарно навкруги. Діти радіють, їздять самочка ми, бавляться снігом, ставлять „сніжні ібаби“ з мітлою на по- дг.’.рї хати. Воі вдоволені. Лич ка черівоненькі. Гамірно і весе ло. В містах і селах сніг дітям приносить радість, а в лісі бід ним звіряткам сніг віщує голод і примушує ВІСІ їх бути особливо обережними. Особливо бідують зимою та кі .звірятка, що живляться тра вою, яік олені і серни. Голод примушує їх рити сніг, щоб до бути з-іпід нього опале листя та суху минулорічну траву. Від го лоду вони гризуть кору та га лузки дерев. Ще більшу біду приносить звірятам c-ніг, коли він от тільки впав й виходять стрільці-ловці на полювання. Бідних зайчиків знаходять по слідах. Чатує їх загибель, якщо будуть необач ні та завчаїсу не втечуть чи не сховаються. Не минає куля й (прегарних оленів та струнких серн. їх го нять псами з лісу на полину. Різними способами1 хотять їх сполювати. Ці люди не мають серця і не шанують звірят, осо бливо таких нешкідливих, як олені, та серни1. Найстрашніша доля для мо лоденьких серняток, які ще не досвідчені в житті, або як го стра куля забє їх кохану маму і вони біднії зостаються самітні Вийде таке сернятко на полян ку, підніме головку і кличе по- своєму: — Мамо, мамочко, де ти? Озовися! Прийди до мене! Б а чиш .яке я бідне, голодне і са мітне. Сніжок падає на голову сер- няткові. Зимно і голодно. Сер дешне плаче їй тужить, хоч так гарно навкруги і такий чудо вий Божий світ! Вуйко Квак
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
