Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Проблеми німецького жіноцтва (Закінчення) І в цій праці величезну увагу приді ляється також зовнішнім звязкам І ік формаціям. Для нас, українок, участь у міжнародніх конгресах чи зїздах є щось незвичайне і трапляються так! події раз чи двічі на рік. Для німкинь міжнародній форум — це рідна стихія, безперебійний конвеєр праці, де вони зявляються постійними учасницями і куди їх ніколи не забувають поклика ти, Також і у себе вдома німецькі жіночі організації і обєднання часто скликають широкі конференції, чи зїз- ди з метою обговорення різних акту альних тем. Від 25. травня до 4. червня в Бор- кумі відбувся конгрес жінок Захід- ньої Німеччини у справі боротьби проти алькоголізму. І тут головною була тема: „Співвідповідальність жін ки у громадському житті". (Говори лось про виховання на вулиці, і в школі, гостинність, книжка, фільм, ра діо, зайняття у вільний час.) Був це попередній обмін думок до плянова- ного всесвітнього конгресу, що мав відбутися, на велику радість присут ніх, у Німеччині, в 1956 році, з 1500 делегатками - антиалькоголічками в Бремені, де початки цього товариства були вперше покликані до життя От- тілею Гофман. (Ч. 6. ст. 20). Конгрес учителів і виховників від бувся, за німецькою традицією, на Зе лені Свята. Тривав 8 днів і був при свячений питанням школи і вихован ня молодого покоління. (Ч. 6. ст. 15). Спільний конгрес німкинь Захід- ньої Німеччини скликано 7.—9. травня в Берліні, в присутності гостей із Франції, Великобританії, Г оляндії, Скандинавських країн і Зєдинених Держав Америки. Ляйтмотивом про ходила думка: „Признання едности для Німеччини і для всього Західньо- го Світу4*. (Ч. 5. ст. 11). 6*—7. березня в Берліні відбулись 7 головні збори німецьких ЮНЕСКО- комісій. Головними пунктами були пи тання дальших старань поліпшення щкільних підручників, виготовлення Читацького матеріялу для малограмот них, участь в інтернаціональній про грамі гуманітарних студій і т. д. (Ч. ■f. ст. 18). І От виміна думок з середовищем жі- |гок - універсанток Австрії (Ч. 2., ст. ji8). Ось скликане міжнародне обєд- нання університетських жінок (Ч. 9. ст. 19). Бачимо, що радять над про блемою одиноких працюючих жінок- академіків (Ч. 11. ст. 11). Та спинімось на праці німецьких жі нок на міжнародньому форумі, бо та їхня робота до деякої міри впрова джує і нас в коло сучасних зацікав лень передових жінок західнього світу. 13.—15. жовтня 1955 р. студійні дні німецьких і г о л л а н д с ь к и х жіночих ор ганізацій і жіночих професійних груп в Рейдші, під гаслом „Жінка в еконо м ш і (Ч. 11. ст. 19). Від 17. серпня до 1. вересня німець ка делегація на конгресі в Коломбо, якому присвячено увагу в Ч. 11. ст. 17, 18, 19. Міжнародня зустріч обєднання жі нок Німеччини в липні 1955 року з жі ночими організаціями Данії, Франції, Англії, Голяндії, Норвегії, Швеції і Зє динених Держав Америки. В Парижі, за ініціятивою Світового Міжнароднього Обєднання Матерей зібралися француженки і німкині від 2 до 7-го липня 1955 року, щоб прове сти дискусію над подоланням старих заїлих суперечностей між Францією і Німеччиною. Ціль — „самих себе ви вчити, щоб краще зрозуміти" а кінце ва мета — це все ж таки обєднана Ев- ропа. (Див. Ч. 10, ст. 19). Кінець вересня. В Амстердамі (Го- ляндія) відбувся трьох денний конгрес, на який голляндки запросили жінок — гостей з Франції, Бельгії, Англії, За- хідньої Німеччини. Тема — „Жінка і європейське єднання4*. (Ч. 10, ст. 18). 11. вересня 1955 р. в Женеві відбув ся зїзд „Міжнароднього Союзу Хри стиянських Жіночих Обєднань (Ч. 9., ст. 19). Від 14. березня до 1. квітня 1955 р. у Ню йорку відбулась сесія „Комісії студій становища жінки** при ОН. Представниці були від Домініканської Республіки, Пакістану, Польщі, Шве ції, Арґентіни, Австралії, Білоруської совєтської республіки, Китаю, Куби, Франції, Гаїті, Індонезії, Ливану, Со- вєтського Союзу, Великобританії, Зє динених Держав Америки, Венезуелі, Югославії і Німеччини (Ч. 9, ст. 12). Світовий Союз Католицьких Жіно чих Організацій, що нараховує 36 мі льйонів членок — жінок у світі, відбув свій конгрес 15.—19. травня 1955 року, вперше за своє існування, в Німеччи ні (Кельні). Цей конгрес підкреслив готовість жінок-католичок до співпра ці за всесвітній мир. (Ч. 6., ст. 20). На вчальні Комісії Світового Союзу Ка толицьких Жіночих Організацій зу стрілися в Парижі в квітні з метою створення спільного обєднання для рогляду європейських питань. Учас ниці: Бельгія, Англія, Франція, Італія, Голляндія і Німецька Союзна Респуб ліка (Ч. 5., ст. 19). Німецькі жінки брали участь у кон ференції у Вашінґтоні, де зібралося близько 600 визначних особистостей промислу, економіки, керівники дер жавних і місцевих установ Америки. Ця зустріч з жіночими організаціями поставила собі завдання застановитись над темою: „Жінки у світі сьогодні". (Ч. 5., ст. 18). В пляні постійного наголосу на об- єднанні Европи не забула редакторка і в своєму жіночому журналі про 8 генеральне засідання Міжнароднього Обєднання Есперантистів, яке відбу лось 10. ірудня 1954 р. в Монтевідео в своєму повному складі. Пропаґан- дивно сконстатовано, що есперанто поширює шляхи порозуміння народів між собою і служить для спрощення їх відносин. Коли даємо оцей докладний пере гляд обсягу громадсько-політичної праці німки, як державної жінки, то напрошується питання: чи корисно і нам бути поінформованими у їхніх „Інформаціях**? Що можемо запозичити для себе і чи не буде це одним із стимулів для рішення, над якими проблемами най перше ми мусимо також застановляти ся, а що відсувати на задній плян? Чимало чого тут можна запозичити. Але багато що треба і відкинути. Ні мецьке жіноцтво, так як взагалі весь західній світ, не усвідомлює в достат ній мірі московської небезпеки, що нависла над свободою, добробутом і розвитком народів цілої земної кулі. Як бачимо, німецькі жінки говоренням про мир не раз прокладають шляхи для комуністичної агресії. Нам, укра їнкам, боротися з цим надзвичайно трудно, але мусимо робити все залеж не від нас, щоб хоч би поволі й обе режно усувати небезпечні ілюзії з по ля міжнародньої жіночої діяльности. І ванна Чорнобривець Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
