Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Жіночий хор у Міннеаполісі Хор 16 Відділу СУА в Міннеаполісі. Сидять: Ольга Луцик, диригентка, Олена Бенцаль-Карпяк, ініціяторка і со лістка хору, Катря Гуцал, голова Відділу. Стоять зліва доправа: пп. Л. Мін- кович, О. Карп як, ї. Машталір, М. Березюк, Н. Іваськевич, К. Павлишин, У. Крамарчук, М. Ковальчук, К. Іваськевич, Т. Колодницька, С. Крамарчук, Н. Дудинська. The choir of Branch 16 of UNWLA at Minneapolis. Above (1. to r.): Olga Lutsyk, conductor, Helen Bentsal-Karpyak, soloist, Catherine Hutsul, president of the Branch Про погребу жіночого хору гово-рилрось ще у (першиїх по- чатках нашого Відділу. При кожній імпрезі, іп,ри кожному новому почині нам його було потрібно. А здійснилося це за головування нашої дорогої ар- тистки Олени Бенцаль-Карпяк. Своїми заходами вона подала ініїціятиіву. Хористки були, бо в нашому Відділі є молоді члеті- ки з добриіми голосами. Але як із диригентом? До того нам дуже хотілось, щоб наш хор провадила- жінка. Але й це на ладналось, бо в нашому Відділі знайшлася членка з музичною освітою. Це була Ольга Луцик, наша диригентка. Ось уже минув рік, як існує наш хор. Першим (виступом бу ло -свято 70-ліття жіночого ру ху. Як зраділи ми, коли на сце ну виступив іпоївний склад •— 18 співачок із диригенткою. їх одяг — це вишивані блшзки й ДС'ЗГІ, чорні спідниці. А коли полились перші звуки ПІСНІ — о, які ми були щасливі! Потім наш хор виступав на святі княгині Ольги, СВЯТІ ЖІїН- ки-героїіні -і Дні Матері. В хорі співають не тільки членки Від ділу, але й дві членки Україн ського Золотого- Хреста, сту дентки й пластунки. Рідна пісня лучить нас в одне ціле. Служи мо іне тільки! Відділові, а цілій українській громаді Міїннеапо- лі'су. Правда, не можна сказати, щоб иаш хор був репрезента тивний. Наша диригентка і хо ристки виявляють багато до брої волі й жертвенности, але ще мусять працювати над со бою. Але зч а сом це напевне можна буде осягнути. Мріємо також про -сталевий стрій для: виступів, але іна це треба також ще почекати. А ми1 вдячні нашій Олені Бен- цаль-Катшіяк за >ініціятив-у, а п. Ользі Луцик за ведення хору, що його доїдала вона до- інших своїх обсівязків (секретарка Відділу й іміпрезова). Катря Гуцал РАДІОПЕРЕДАЧІ СУА Жіноцтво, зорганізоване в рядах СУА, шукає нових засобів праці. Ви- слідом цього є радіопередачі, що їх провадять тепер у двох наших цен трах — Шикаґо й Дітройті. У Шикаго 22 Відділ СУА вже кілька літ провадить свою радіопередачу. Для цього вибрано окремий радієвий комітет із кількох членок, що підго товляють гутірки та виголошують їх. Радіопередачі відбуваються що субо ти від 1. січня 1953. їх спонзорує п. Степан Заплатинський, власник мебле вого складу при 4753 Милвокі Аве. в Шикаго. Від недавна Окр. Рада СУА в Ши каго започаткувала другу радіопере дачу на стації п. Самбірського. Авди- ції відбуваються що другу суботу по 10 хвилин. Темою їх є вісті СФУЖО та події в СУА. Для підготови діє та кож радієва колегія при Окр. Раді, до якої входять пп. А. Хариш, М. Ман- дзенко і Д. Бурштинська. Дня 21. січня Окр. Рада в Дітройті започаткувала свою радіопередачу на стації п. Миколи Шустакевича. Запо відачкою її є п. Анастазія Вокер. Пер ший виступ обіймав гимн СУА, відспі ваний п. Донею Демрей, промову п. Павлини Будзол, містоголови СУА, п. Ольги Шустер, голови Окр. Ради і п. Дарії Бойчук, пресової референтки. ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ СМЕРТЬ НАШОЇ ВЧЕНОЇ В часописі „Новоє Рускоє Слово44 вміщено недавно тому листа В. Тата- ринова, зятя академика Баталія, що написав багато праць про історію У- країкіи. В. Татаринов пише про те, як він у родині Багаліїв у Харкові зустрі чався з доктором історії О. Е. Єфимен- ко, де вона дуже часто гостювала зі своєю дочкою. Наприкінці він подає відомості про страшний кінець и жит тя. Після большевицької революції О- лександра Єфименко переїхала до сво го маленького хутора в Харківській губернії. Большевики наступали на Україну і бешкетували, мордували лю дей, насилували жінок і нищили все. Коли вони наближались до хутора* Олександра Єфименко, щоб не дати своєї дочки та себе на знущання та муки, застрелила дочку, а потім себе. В. Татаринов подає цей факт, як не заперечний і каже, що нібито ніде в пресі про те не читав. Прошу Вас надрукувати цього мого листа з тим* що може найдуться люди, які запере- чуть або ствердять цей факт. Олена Трофимовська
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
