Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
З-поміж стотисяч Бюром Реєстрації Рент. Крім цього- треба мати один рік практики 'в рентґ. відділі, в шпиталі. Та до таких шкіл при ймають тільки молодих, між 18 а ЗО рсхком життя. Учащаючи на такі курси не -можна працю вати бо навчання і практика за бирають ввесь час. Та є друга дорога, доступна і для старших. — Це 'праця в рентгенівському відділі шпита- ля, або в рентгенівському лі карському бюрі в характері тех ніка через два по-вні роки під ке р і'вництво м л і ка р я - р е нтґ єно- лога, який має державний іс пит з рентгенології (Не всі рентгенологи його мають). Там вас учать техніки, там набува єте 'практики, але теорію, якщо хочете прийняти реєстраційний тест, .мусите вивчати самі. — А які предмети треба зна ти до- реєстр, іспиту? — Рентгенівську фізику, хе- мію темної комори, анатомію і рентгенівську техніку. — А як виглядає сам іспит? — ІКоли комісія допустила вас ДО' іспиту, ви дістаєте пові домлення про місце і час іспи ту. При іспиті дістаєте тест і мусите його зробити 'в припи саному часі. А потім чекаєте... цілий місяць, заки довідаєтесь, чи цей тест зробили ЧИ !НІ. Іспит можна складати три рази. Іспи ти відбуваються що <пів року, в травні і листопаді, під нагля дом визначеного в даному місті лікаря-рентґенолога. — Чи рентгенологічна праця неібезпечнаї для здоровя? — Назагал урядження рент генівських лабораторій дають забезпечення перед радіяцією. Та дуже багато залежить від того, чи сам технік дбає про власну безпеку. — А яка платня? — Платня вагається між 3.600 а 4.600 дол. річно. — А на чому полягає ваша праця тут? — Це невеликий шпиталь, от же на відділі я сама. Лікар-рент- іґенолог приходить тільки на 'годину, дві денно. Крім самої технічної праці я веду ділу кан целярію відділу, рахунки, кар тотеку фільмів і пацієнтів, но, а часом помагаю ще в архіві, чи Около 100.000 молодих американ ських вояків одружилось під час і пі сля війни в Европі. Проминуло вже десять літ від того часу і їх дружини вже вросли в американський грунт. Недавно тому американський журнал „Лейдіс Гом Джорнал” перевів із кіль кома з них розмову. Як їм подобаєть ся Америка? Як вони влаштували собі тут життя? Чи привикли гос-подарити по-американськи? Я кий їх погляд на американське виховання? Відповідають гіо черзі — бельгійка, француженка, італійка, англійка, япон ка. Це молоді жінки, що вже стали ма терями й полюбили батьківщину своїх чоловіків. В їхніх відповідях є багато спільного, що їм дає європейське ви ховання, а навіть дружина-японка не відбігла від них своїми відповідями. Всіх їх злякало те-мю американсько го життя. Поспіх, поспіх — тут усе ха рактеризує. Важко було привикнути до нього, а враз із тим господарити без чужої допомоги. Англійка й італій ка походять із аристократичних ро дин, де все були домашні помішниці. Але тепер вже господарське зайнят тя їм добре йде. А головне — амери канські чоловіки помагають! Так це підкреслює зокрема японка. В Японії чоловік ніколи не займав ся б „жіночою” працею 1 А тут це зо всім зрозуміло, що він допомагає пря- тати. Тут навіть гості по гостині вми вають посуду, каже француженка. роблю електрокардіограми. Од ним словом роботи є досить. Сьогодні субота, то дещо спо кійніше. Задзвонив телефон. ,П. Ф. під няла слухавку і я чула як вона приймала замовлення. Я піднялась. — Щиро дякую вам за ваші цінні інформації. Може вони допоможуть нашим жінкам пе рекваліфікуватись та здобути певне забезпечення матеріяль- не. Праця, як виглядає, є цікава і різноманітна. Подаюсь до виходу. П. Ф. прощає мене щиро- і підводить до дверей. — О, я так хотіла б зустріти вас, але не у шпиталі, каже на відхідному, і поговорити не про рентгенотехніку, а про давні ча си і про... літературу. Не забу вайте! Марта Рідна Взагалі — всі европейки подивляють, яке приємне й невимушене товариське життя в Америці. Англійка дивувалась зразу, що тут немає формальних „пер ших візит”, і ніхто не чекає, аж зло жать йому „візитну карточку”. А бу вають у себе просто й безцеремонно. Хоча є дещо, що й у цьому напрям ку їм не подобається. „Американці пють забагато кактейлів”, каже бель гійка і це теж приписує вона поспіхо ві. „Чи не краще доповнити гостину вином?” Але американські страви їм подобаються. Одна тільки францу женка варить по-давньому. Навіть я- понка відступила від японського ва рення, бо воно забирає багато часу. Лиш англійка дивується, що амери канці їдять тільки тричі денно. „У нас їсться щонайменше стять разів. Але це все той американський поспіх...” ка же зітхаючи. Всі пять молодих матерей застеріга ються проти американських форм ви ховання. „Тут діти мають забагато свободи”, каже француженка. „Жах лива в них поведінка”, нарікає моло да англійка. Бельгійка стверджує, що європейська мати завдає собі більше труду при вихованні. Італійка признає це, але каже, що американські діти більш самостійні. Також японка вва жає, що американські далеко кращі, ніж видаються на перший погляд. Молоді дружини влаштували по сво єму свої домівки. Бельгійка і францу женка мають великі мешкання. Жи вуть поза містом, бо громадка дітей потребує простору. Японка прикраси ла свій „апартмент” тисячами дріб ниць, привезених із батьківщини. Ан глійка зберегла строгий, а все ж при вітний стиль мешкань Англії. А італій ка щойно переноситься до власної ха ти в околиці Ню Йорку, Кожна з них подарувала „Лейдіс Гом Джорнал” улюблений припис на страву зі своєї батьківщини. Італійка описала городинну салату, англійка паштет із телятини з шинкою, японка подала „сукіякі”, страву з мяса, цибу лі, грибків і капусти. Француженка о- писала давній родинний крем із біш- коптів, а бельгійка такий же з полу ниць. Оттак вітає Америка дружин-чужи- нок, що їх війна привела на американ ську землю. Прислухається до їх го лосу, цікавиться їх способом життя. Чи внесуть щось нового у родинне життя, у звичаї цієї країни? Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
