Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У нове звання Неочікувана зустріч (Репортаж з рентгенівським техніком) Сиджу в ждальні; рентгенів ського відділу невеличкого шпиталя й чекаю на свою чер гу. Напроти двері, над якими висвітлений напис „Хрей“, біля мене декілька осіб, що й як я, ждуть виклику. Сидять терпе ливо, не розмовляючи. Нараз відчиняються тяжкі двері, що переді мною, і в них зявляється дрібна постать моєї давньої знайомої п. Ф. її зір пе ресувається по постатях і... на раз зупиняється на мені. Ледве помітна усмішка здивування пробігає по її обличчі, що ви далось мені в цій хвилі таким іншим на тлі білого халату, в якому бачу її вперше. Швидко підходить до мене і сердечно вітаючись, питається, чи зможу я підождати декілька хвилин, заки вона „перепустить'4 цих кількох пацієнтів. Тоді матиме можливість довше задержатись зі мною і „обкинутись" кіль кома словами по так довгому не-;баченні. — Ах, коли це було? — додає по хвилині, — мабуть ще у Львові? sfi у Входжу до просторої кімна ти. Посередині рентгенівський стіл, в куті бюрко, над бюрком п р о с в і та юв ач і ф і л ьм ів , канце - лярійна шафка, стільці, на пра во двері до темної комори. — Будь ласка, роздягніться і дайте мені доручення вашого лікаря. О, у вас тільки рентген легенів. Це триває дуже ко ротко. За хвилину уставка іпри стіні, доручення взяти глибокий від дих, гудок машини, і п. Ф. тіо'- відомляє, що світлина зробле на. — Але, я вас ніяк не сподіва лась зустріти у ролі рентгенів ського техніка! Скажіть будь лрка, як ви попали у цю профе сію, так далеку і відмінну від вашої давньої?! — Так, — почала вона. — Тут в Америці це була невмолима вимога життя, коли ви не хо тіли назавжди залишитись фі зичною робітницею. — Але чому саме прийшла вам дум.ка перейти на рентге нівський фах? — Виключно силою припад ку. Приїхавши в 1949 р. з трьо ма долярами в кишені, треба було прийняти кожну працю, яка попала. І так дісталась я до шпиталя, як замітачка. По шести тижнях вдалось мені змі нити цю роботу. Я стала поміч ницею мед-сестри. На цій о- станній роботі перебула я май же три роки. За той час я ви правила свою англійську мову, яіку знала ще з Німеччини, ви вчила дещо медичну терміно логію та почала старатись за працю секретарки у шпиталі. У тому -саме часі отворилось вільне місце помічниці в рент генівському відділі і адміністра ція шпиталя запропонувала мені цю роботу з тою самою платнею, яку я мала досі. Я на це погодилась. Спершу доводи лось мені возити пацієнтів до відділу, за кілька тижнів я вже викликувала фільми, а опісля лікар-рентґенолог доручив мені „бавитись" машиною. За пів року я вже помагала технікові робити легші рентгени, а за 9 місяців, я вже заступала тех ніка самостійно. — А до рентгенологічної школи ви не ходили? — ‘Властиво ні, коли не вра ховувати трьох-місячних вечір ніх доповняльних курсів, вла штованих Організацією Рентге нівських Техніків для своїх чле нів. Окрім того перейшла реє страційний іспит. — Що це значить? — Є дві дороги, якими мож на дійти до реєстрації. Перша— це треба ходити один рік або вісімнадцять місяців до рентге нотехнічної школи, що її веде управнений до цього шпиталь або учбовий заклад, визнаний У день 22. січня три дівчинки-українки — Катруся Козяр, Маруся Гарбар і Дарка Дробний передають український прапор радній Дітройту Марії Бек. T hree U k rain ian girls p resen ted on Ja n u a ry 22 a U k rain ian flag to Miss M arie B eck, the deputy m ayor of th e C ity of D etro it
Page load link
Go to Top