Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
була йменована хорунжим і ді стала хреста хоробрости. Д ра матург Франц Мольнар мав на году з нею розмовляти. Його вразило, що вона, перебувши вже рік на фронті, зберегла в свому по веденні ЖІНОЧІСТЬ І МЯ- кість, коли відОхМО, що навіть хлопці, як побудуть кілька мі сяців на фронті, стають більш шорсткими і брутальними. Во на мужньо переносила всі труд нощі й невигоди вояцького життя, де кожний день на очах гинули її товариші, з якими пе реживалося так багато радощів і смутків: перемогу на горі Ма ківці, бої на Лисоні, під Коню хами, під Куропатниками, похід із Карпат на Стрипу і ін. В літі 1918 р. вона втонула у ріці Би стриці Ой, зацвіла черемшина З неї цвіт приупав... Друга -стрілкиня — Олена Степанів стала хорунжим УСС, а потім четарем. Під Болеховом у 1915 вона попала в російський полон. її етапом повезли до Ташке-нту, а потім до Сибірську над Волгою. Лиш із вибухом революції їй удалось із допо могою Червоного Хреста по вернутись через Фінляндію і Швецію до дому. Пізніше вона написала спогади ,,Напередо дні великих подій“. З її світли ни з тих буряних літ на нас ди виться юне, майже дитяче, але яке ірішуче і завзяте обличчя! Достойною їх товаришкою була Ганна Дмитерко, моло денька дівчина з села Підберіз- ці коло Львова. Вона стала де сятником УСС. В 1915 році пра цювала при стрілецькому шпи талі в Варпаланці, а потім у першому курені от. Григорія Коссака. Вона теж брала участь у битвах під Лисоївичами, над Стрипою і ін. „Історичний мо мент, який Україна переживала на порозі першої світової вій ни, покликав наше жіноцтво до с п оівін єни я н ад іон а л ь:н и х об о - вязків. Можливість, що набли жається здійснення довго ле ліяних мрій про визволення рід ного краю та історичні прикла ди героїзму української жінки, вложили зброю в руки ентузія- сток-дівчат... Я дякую Богу, що в той бурхливий, трудний час не животіла, а жила“, згадує у своїх споминах Ганна Дмитер ко, пізніше по чоловікові Ра- тич. „Участь тих небагатьох жі нок у рядах УСС не мала вели кого значення, як військова си ла. Але мала -велике національ- но-пропагандивне значення. Зу стріч інших народів, хоч би тої австро-угорської монархії з во яками - дівчатами українками, примушувало їх звертати біль шу увагу на цю національну ф о р м ац і ю ав-с т р і'йс ь к о-ї а р-м ії. Бо це буїв живий доказ готово- сти цілої української нації бо ротися за свої ідеали". Доктор М. Гіршфельд в своїй книзі „The wSexual H istory of the W orld W ar" каже: „Значне число жінок служило добро вольцями в австрійській армії на Україні. Знаємо про панну Кузь, добровольця ескадрону українських уланів, якої бліде енергійне личко нагадувало портрети Наполеона з його мо лодих літ“. Це було те саме, що в козачу добу, коли в деяких обставинах „жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки14. Але тепер це бу ло організовано, хоч і там і тут був той самий святий вогонь обурення проти несправедливо сте і прагнення волі свому краєві. В ці роки приїхала на рідні землі галицька українка з Аме рики Марія Скубова, з дому Та- таринська, з села Іванівка на Скалатщині на галицькому По діллі. Серед благобуту амери канського життя, вона не забу ла знедоленої батьківщини. На Зїзді Січей та Соколів, як деле гатка, передає привіт з Амери ки. Вибухає війна. Вона добро вольцем голоситься до санітар ної праці. На фронті попадає в російський полон. Згодом, д о рогою виміни, вертається до Австрії. В Тернополі приймає активну участь в листопадові дні 1918 року. Переборює не ймовірні труднощі з харчуван ням і лікуванням маси хворих і ранених вояків, що все прибу вали... Аж поки самане захворі ла на плямистий тиф. Одужав ши, виїхала до польських табо рів полонених, де використала свої уповноваження і з великим риском для себе, врятувала 1302 вояків відпустками до дому, 829 перевозом до лікарень. Потім вертається до Америки, щоб тут продовжувати свою кипучу працю. Вона (приносить актив ну поміч і як сестра-жалібниця, і як свідома українська патріот ка. Все зростає активна участь українських жінок у боротьбі. Вони виконували різноманітні завдання в санітарній службі, в ін т е н д ату р і, ст авали о р ган і з а - торками цілих теренів і поруч з чоловіками виконували службу вояків. „Не цілуйте їх, на війні — це гріх, — Ви уберіть їх вінцями. Слава тим дочкам, вільним козачкам, Між січовими стрільцями/4 Тимчасом рада амбасадорів вже вирішила долю України. Землю нашу роздерто між чо тирма державами. Наддніпрян ська Україна опинилась під Со- вєтами, Галичина, західня Во линь, Холмщина і Полісся віді йшли до Польщі. Буковина та Басарабія до Румунії, а Карпат ська Україна до Чехословаччи- ни. (Закінчення буде). З листів до Редакції ДЛЯ ДИТЯЧОЇ СТОРІНКИ Пересилаю 5 дол. на пресовий фонд сторінки „Нашим малятам". На мою думку вона дуже цінна для кожної матері, в якої є діти в дошкільному віці. Тому кожна мати повинна подба ти про збільшення цього фонду і час до часу жертвувати хоч маленьку леп ту на таку важливу ціль. Багато більш дитина навчиться і затямить із тих о- повідань і віршиків, як із різних не потрібних іграшок, на які часто матері видають десятки долярів, а користи з цього, як мати, так і дитина не мають. Дуже гарно було б, щоб наші матері застановились над важкою проблемою виховання наших дітей, а тоді напевне не буде ніодної матері, що своєю по жертвою не причинилась би до під держки дитячої сторінки. Леся Бідний, Шикаґо Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top