Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— С Ф У Ж О ------- Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Восьмий рік видання Число друге Спротив колгоспниць Останні роки виказують у Со- вєтському Союзі великі зміни. Але суть їх не в тому, що відмі- чують тутешні газети. Не важне те, що замість Сталіна керує коллектив, або хто кого в тому коллективі проковтне. Не варто навіть уваги, що большевицькі керманичі обіцяють на міжна- родніх конференціях. 'Важливе інше — оті зміни, які виника ють у нутрі СССР на економіч но-політичному полі. На самому початку треба у- свідомити собі, що за больше- вицькими даними, а також за даними чужинецьких відвідува чів,, половину, а то й більшу ча стину працюючих на підприєм ствах творять жінки. Серед фа хівців — вчителів, інженерів, лі карів, тощо жінок також дуже велика частина. В той же час у складі держав ного апарату гноблення жінок майже немає; ще менш їх у цен тральних комуністичних устано вах. І це діється не тому, що во на неспроможна керувати, бо ж повшца статистика тому запе речує. А тому, що вона вияви лась більш міцною у збереженні первнів людяности. Натомість найбільше вперто і непохитно вона виявляє себе в проявах спротиву большеви- кам. Як проявляється це в сіль ському господарстві? Як відо мо — воно є одною з найслаб- ших сторінок совєтського го сподарства. Постійна недостача харчових продуктів, зменшення сільського робітництва, шукан ня нових цілинних земель є до казом на те. Наскільки тут про являється спротив жінок-кол- госпниць, можна зібагнути зі шпальт совєтської преси. „Радянська Україна" з 12. жовтня 1955 подає, що „в ра йоні Старокозацькому, в кол госпах ім. Леніна, Кірова, Мо лотова праця на ділянках куку рудзи починалась о 11 год., з першої до четвертої тривала обідня перерва, а в 5 годин лан ка уже поверталась до дому11. Та ж сама газета з 14. жовтня повідомляє, що в колгоспах „Іскра" та „Червоний Шлях" на Харківщині на кукурудзяні ла ни не вийшла жодна колгосп ниця, а працювали самі школя рі та службовці з міста". А до писувач газети про колгосп ім. Молотова на Запоріжжі подає таку типову і для інших колго спів картину: „Колгоспниць на полі не бу ло. Дехто з жінок поїхав на ба зар, дехто працював у себе в городі, дехто мазав хати. Деякі жінки за весь рік виробили тіль ки 50 трудоднів". Автор заміт ки додає з обуренням: „І все їм минає безкарно..." І це найкращий доказ, що на стали великі зміни. Давніш це не проходило безкарно, бо не виконання трудоднів рахува лось карним злочином. А тепер колгоспниця відмовляється йти на працю, бо як каже — „їй од наково нічого не буде". Допи сувач „Р. У." називає це „зухва лою розвязаністю". А в дійсно сті це є усвідомлення свого пра ва і сили. І спротив колгоспниці — це вже справжній страйк, пе реведений доцільно і свідомо, хоч незорганізовано.. Внаслідок того настали в за робітних нормах колгоспів ве ликі Зхміни. Колгоспникам ви плачують тепер більшу винаго роду за їх працю, платять до датково частиною врожаю, а також виплачують гроші аван сом, чого давніш ніколи не бу вало. Всі ці досягнення приписуємо жінкам, тому що вони є тепер основною робітною силою кол госпу. До того вони є в іншому відношенні до колгоспу, як чо ловіки. Чоловік є тільки робіт ною силою, тоді коли жінка є ще й господинею власного при садибного господарстві. Оцей присадибний клаптик землі дає їй непорівняно більше кори стей, ніж праця у колгоспі. Ось як каже жінка голові колгоспу: „Плататимемо тобі, товаришу голово, по 5 руб. щодня, тільки не ходи до нас і не згадуй про роботу". („Рад. Україна" з 11. жовтня 1955). Отже певна економічна неза лежність жінки і її інтуїтивний підхід до політично-економіч них справ дають їй змогу про вести такий спротив. Це усві домлення сили, що його осяг нула колгоспниця, перейде зго дом і на другі прошарки жіноц- тва і висуне їх на перше місце у боротьбі з большевицькою си стемою. Оці оптимістичні промені з-поза залізної заслони не смі ють вести нас до нечи-нности. Навпаки — вони обовязують нас до ще більшої дії. Нашим обовязком є знайомити віль ний світ із загрозою комуні стичного наступу і мобілізувати його до допомоги українській жіїніці. Бо в боротьбі з больше вицькою державною системою вона стоїть тепер у першій лаві. О. Т- Комплет „Громадянки" (7 чи сел) коштує 1 дол.
Page load link
Go to Top