Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Три збірочки Передо мною три збірки по езій. Тоненькі томики, майже однакового формату. Однакова сила п-очувань промінює з них, розбита на малі клаптики кар тин. У 1947 р. вийшла «перша з них. „Волошки", оце мають сенти ментальну поволоку першої ю- но-сти, як і в назві, так і пучку польових квітів на обгортці'. А „Росяні зорі" більш суворі й зрілі у -своїй простоті. Та най цікавіша „іМить" своїми урив ками поезій, що в декільки стрічках передають цілу кар тину. Із цих томиків виростає пе ред нами авторка їх — Діма. Дарма, що знаємо її, як драма турга, що пише ‘цікаві сальоно- ві пєси, і письменницю, що тво рить для дітей. Та найкраща вона в своїх віршах, що так вміють вловити „мить" краси. Діма походить із золотих бе регів Полтавщини. Там пробіг ло її раннє дитинство і „вітер з-за Дніпра" -став її вічним дру гом. Світ мистецької уяви оку тав її змалку: обоє її батьки були акторами. Невідомо, що скорше подія ло на неї — театр чи літерату ра. У ранніх її споминах живе театр „Березіль", де грала її мати. Навіть перший її виступ -на сцені звязаний із „Березо лем". „Було мені тоді яких сім років", пише вона. „Я грала од ного з синів Гонти у -пісні. „Гай- дамаки" (за Шевченком). Гон ту -грав актор Маряненко і я дуже налякалась, коли побачи ла його в ґрімі. До того ж він грав так переконливо, що я по чинала вірити, що він і справді ось-ось мене заріже і в мене від переляку тремтіли ноги. Але це було тільки на першій виставі. Потім я звикла". Та й література доволі скоро увійшла в її життя. „Я почала писати ще в школі, коли мені було 12 років. Наша кляса сла вилась на всю школу своїми ..лі тературними" силами. Майже пів кляси писало поезії, прозу, а були й такі, що писали... -ро мани. Це було по своєму ціка во: нераз після лекцій ми роби ли „кля'сний суд" своїм творам. Читали й критикували й то ду же суворо!" Діма радо згадує час „золо тої юности", коли вона „люби ла на кручі Дніпровій сидіти годинами..." Тоді вона шукала ідеалу в літературі й знаходила його в Лесі Українки, Коцюбин ського, Рильського. „Думаю, що найбільший вплив мали на мене поезії „раннього" Тичини, ■— пише вона. — Я їх не тільки знала на память, а й співала, бо мелодія сама так і напрошува лась до тих мелодійних слів. Вже іна Заході'(бо в Києві їх не можна було мати) познайоми лась із творами Маланюка, Оле ни Теліги, О. Ольжича, які я дуже люблю". Оттак переплітались впливи літератури й театру на юну ду шу. Ні, не слід забувати музики. Коли лунали її звуки, тоді вона „літала в країни, нікому незна ні" і „пробувала в блакитнім полоні співаючих хвиль". Або виловлювала місячне сяйво, що дрімає зачароване у сонаті Бе- товена. Грянула війна. Жорстока дій сність вдарила різко по ЇЇ мріях. Врешті значок „Ост" і праця на німецькій фабриці — сіра, як і будні на чужій землі. Лиш мрії дозволили протривати той важкий час. А потім Париж, оце ..гомінке, голосисте місто", в якому „шумує й^ клекоче люд ський натовп". Тут вона роз правила знов свої крила! А стареньке місто крутобоке Задивилось заздрісно услід... Гарно ж як летіти ген високо, Ідучи по росяній Землі. Знов увійшла Діма у круг лі тератури й театру, вона пізнала французьку літературу („з по етів найбільше люблю Рамбо, а з прозаїків просто таки обо- жаю А. Сеін-Екзюпері. Увесь час мрію- написати книжку ось таким (бодай хоч трохи) сти лем, як він: чисто, яскраво, щи ро...") і поринула у паризьких театрах. — У Парижі — справжнє „царство театрів". Боже милий, скільки їх тут! І -великі, і ма ленькі і добрі, і... ні, не можу сказати „.погані", бо кожна ви става, навіть маленького театру має овій ча-р. А яке багатство репертуару! Від клясикиг (не тільки французької, а й світо вої) — до наймодерніших, най- вигадли'віашіх вистав. Я мала щастя бачити дещо з „театраль ного фестівалю“, що анов був цього літа ів Парижі. Бачила те атри німецький, бельгійський, польський, італійський і китай ський. Останній — це т. зв. пе кінська опера — явище просто казкове!" Знов переплітається © душі Діми світ літератури й театру. Проблеми людської душі вти скаються в її перо. В її пєсах знаходимо тонке розуміння лю дей, їх пори'віїв і слабо-стей, що ведуть на шукання й манівці. Автоока допомагає їм: вона грає Христину.в „Пересаджених квітах", або Галини в „Хмелю", щоб о ' ж и ів и т и нею створену лю дину і .подати ЇЇ так, як вона її розуміє. Та Діма радіє ще одним чита- Письменниця Діма, авторка недавно виставлених пес „Пересаджені квіти44 і „Хміль44 Dima, Ukrainian authoress, at present residing in Paris.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
