Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Три збірочки Передо мною три збірки по езій. Тоненькі томики, майже однакового формату. Однакова сила п-очувань промінює з них, розбита на малі клаптики кар тин. У 1947 р. вийшла «перша з них. „Волошки", оце мають сенти ментальну поволоку першої ю- но-сти, як і в назві, так і пучку польових квітів на обгортці'. А „Росяні зорі" більш суворі й зрілі у -своїй простоті. Та най цікавіша „іМить" своїми урив ками поезій, що в декільки стрічках передають цілу кар тину. Із цих томиків виростає пе ред нами авторка їх — Діма. Дарма, що знаємо її, як драма турга, що пише ‘цікаві сальоно- ві пєси, і письменницю, що тво рить для дітей. Та найкраща вона в своїх віршах, що так вміють вловити „мить" краси. Діма походить із золотих бе регів Полтавщини. Там пробіг ло її раннє дитинство і „вітер з-за Дніпра" -став її вічним дру гом. Світ мистецької уяви оку тав її змалку: обоє її батьки були акторами. Невідомо, що скорше подія ло на неї — театр чи літерату ра. У ранніх її споминах живе театр „Березіль", де грала її мати. Навіть перший її виступ -на сцені звязаний із „Березо лем". „Було мені тоді яких сім років", пише вона. „Я грала од ного з синів Гонти у -пісні. „Гай- дамаки" (за Шевченком). Гон ту -грав актор Маряненко і я дуже налякалась, коли побачи ла його в ґрімі. До того ж він грав так переконливо, що я по чинала вірити, що він і справді ось-ось мене заріже і в мене від переляку тремтіли ноги. Але це було тільки на першій виставі. Потім я звикла". Та й література доволі скоро увійшла в її життя. „Я почала писати ще в школі, коли мені було 12 років. Наша кляса сла вилась на всю школу своїми ..лі тературними" силами. Майже пів кляси писало поезії, прозу, а були й такі, що писали... -ро мани. Це було по своєму ціка во: нераз після лекцій ми роби ли „кля'сний суд" своїм творам. Читали й критикували й то ду же суворо!" Діма радо згадує час „золо тої юности", коли вона „люби ла на кручі Дніпровій сидіти годинами..." Тоді вона шукала ідеалу в літературі й знаходила його в Лесі Українки, Коцюбин ського, Рильського. „Думаю, що найбільший вплив мали на мене поезії „раннього" Тичини, ■— пише вона. — Я їх не тільки знала на память, а й співала, бо мелодія сама так і напрошува лась до тих мелодійних слів. Вже іна Заході'(бо в Києві їх не можна було мати) познайоми лась із творами Маланюка, Оле ни Теліги, О. Ольжича, які я дуже люблю". Оттак переплітались впливи літератури й театру на юну ду шу. Ні, не слід забувати музики. Коли лунали її звуки, тоді вона „літала в країни, нікому незна ні" і „пробувала в блакитнім полоні співаючих хвиль". Або виловлювала місячне сяйво, що дрімає зачароване у сонаті Бе- товена. Грянула війна. Жорстока дій сність вдарила різко по ЇЇ мріях. Врешті значок „Ост" і праця на німецькій фабриці — сіра, як і будні на чужій землі. Лиш мрії дозволили протривати той важкий час. А потім Париж, оце ..гомінке, голосисте місто", в якому „шумує й^ клекоче люд ський натовп". Тут вона роз правила знов свої крила! А стареньке місто крутобоке Задивилось заздрісно услід... Гарно ж як летіти ген високо, Ідучи по росяній Землі. Знов увійшла Діма у круг лі тератури й театру, вона пізнала французьку літературу („з по етів найбільше люблю Рамбо, а з прозаїків просто таки обо- жаю А. Сеін-Екзюпері. Увесь час мрію- написати книжку ось таким (бодай хоч трохи) сти лем, як він: чисто, яскраво, щи ро...") і поринула у паризьких театрах. — У Парижі — справжнє „царство театрів". Боже милий, скільки їх тут! І -великі, і ма ленькі і добрі, і... ні, не можу сказати „.погані", бо кожна ви става, навіть маленького театру має овій ча-р. А яке багатство репертуару! Від клясикиг (не тільки французької, а й світо вої) — до наймодерніших, най- вигадли'віашіх вистав. Я мала щастя бачити дещо з „театраль ного фестівалю“, що анов був цього літа ів Парижі. Бачила те атри німецький, бельгійський, польський, італійський і китай ський. Останній — це т. зв. пе кінська опера — явище просто казкове!" Знов переплітається © душі Діми світ літератури й театру. Проблеми людської душі вти скаються в її перо. В її пєсах знаходимо тонке розуміння лю дей, їх пори'віїв і слабо-стей, що ведуть на шукання й манівці. Автоока допомагає їм: вона грає Христину.в „Пересаджених квітах", або Галини в „Хмелю", щоб о ' ж и ів и т и нею створену лю дину і .подати ЇЇ так, як вона її розуміє. Та Діма радіє ще одним чита- Письменниця Діма, авторка недавно виставлених пес „Пересаджені квіти44 і „Хміль44 Dima, Ukrainian authoress, at present residing in Paris.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
