Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Земля козача „Кожна ідея, щоб удержати*- мусить принести жертви." (Ернест Ренан) Коли на східню Україну в XIII столітті насунула татарська ор да, населення .починає відходи ти на захід і північ. У «першу чергу вищі 'верстви: боярство, духовенство й купецтво і аж потім -частково селяни. Мало лишилось переказів про жінок тих 'часів. Дійшли вістки про дівчат які виходили заміок за татарських ханів. Інші вели бої з ханськими „баскаками" (зби рачами данини). Але ймення їх невідомі. Широкі простори південної Наддніпрянщини опустіли, ро дючі лани (зробилися Диким Полем... Але згодом, за часів Л ито в с ь к о -Р ус ь к о ї Д ер ж а в и, частина населення почала вер татись на свою .вужчу батьків щину. Бо тут була воля, не бу ло* податків,' яким обтяжували населення на північнім заході. иіс 135 дол. чистого доходу. Ці суми ми переслали, як і минуло го року, до захисту старих у Дорнштадті. З нагоди 70-літніх роковин українського жіночого руху від бувся дня 1. січня ц. р. святоч ний вечір. Вичерпну і глибоку змістом доповідь виголосила п. д-р Єржківська, а жіночий хор під орудою п. Кокодинської і деклямації влучно доповнили програму свята. Наш Відділ стоїть в організа ційному звязку з Відділами в Ро честері і Бофало, висилаючи свою делегатку на Окружний Зїзд у Рочестері у квітні, а піз ніш на засідання недавно осно ваної Окружної Ради. Також на XI. Конвенції СУА у Филадел- фії наш Відділ репрезентувала наша заслужена членка д-р Єрж- ківська. Саме тепер стоїмо перед річ ними зборами і на порозі нового ділового року дивимось із опти мізмом у майбутнє. Я.Томич, голова Не було тут панів, які тіснили селян і примушували їх працю вати на себе. Зате воля ця була віч-на-віч з татарською небез пекою. „Землею і вітром — зловісні луни, Од рання до рання — Тупіт далекий чугунний, Гуди — дзичання... Од сили людей потопа Повітря задушного, Од крику возів, худоби — Заглушнява. Нічого не чуть од крику Валить татарви без ліку... (О. Стефанович) І у постійній небезпеці вони жили з ралом в одній руці і з мечем в другій. І саме тому кін цем XV століття там утворю ється Низове Козацтво, яке в середині XVI ст. організується в Запорозьку Січ. Це військова організація на зразок лицар ського Ордену, мета якого — оборона християнських земель від мусулман. Починається но ва блискуча доба, в історії У- країни. Підноситься козак, обо ронець віри християнської. Ви ховуються чесноти; що: військо з ай о р озьке, це ,, л ица р ств о “, „товариство", що козаки, це „бра тч ики “, об ор оінці своєї землі і віри. Князівський меч заміняє козацька шабля. „Ясні цілі, міцна мораль, і виразна гієрархія цінностей з благом руської землі, на горі". („Сонце Слаіви“ О. Ольжича). Запорозь ка Січ це не лиш школа воєн ного ремесла, але й вишкіл ха рактеру, волі. Ось як Микола Гоголь в> „Тарасі Бульбі“ опи сує цю добу: „Кого тут не було? Ця дивна респу- блика була потребою того часу. Ввесь південь був спустошений, спалений нападами монгольських хижаків. По збавлена дому і стріхи ставала тут від важною людина. — Козакам і рахунку ніхто не знав: — „В нас їх розкидано по всьому степу: де байрак, там козак!" „Україна тим військом цілком заставлявсь, А де запорожців ніт, татарин впадає." На Україні в укладі життя сталися зміни. І торкнулись во ни також становища україн ської жінки. В добу початків к о з ач ч ин и. іп о лож єн н я укр аїн - ської жінки вже не було таке незалежне, як за часів розвитку князівської держави у Києві, почасти тому, що почав шири тися погляд грецький, що жін ці освіта непотрібна, почасти під впливом західнім, а най більше під віпливом кочовиків з Азії. Коли іи н я г и н я Ольга, як усі матері-вдови, мала права над родиною, маєтком, адміні страцією, політикою, так само, як у чехів княгиня Доброміра, мати князя Вацлава, як у поля ків Гелена, мати Лешка, тепер ми бачимо безпомічне станови ще жінки на Україні на при кладі трагічної долі Гальшки Оотрозької, прикладу сваволі чужинців над українською княжною. Все ж і в цю епоху деякі жінки, завдяки особистим якостям свого характеру, здо бували величезний вплив серсд сучасників. Як у кожну іншу добу і в кожного народу, є постаті світ лі і темні. Ті, що помагають скріплювати державу і ті, що сприяють її руїні. В нашій укра їнській історії це виступає осо бливо яскраво. „Вся історія У- країни це боротьба двох сил — конструктивної, що скупчує українську потугу, щоб зверну ти її назовні, і руїнної, що роз порошує її у взаємнім самопо- жиранні та несе розбиття і роз клад". (О. Ольжич) З українських жінок нас ці кавлять лиш ті., що заслугову ють на вічну память нащадків. Ті, яких Тарас Шевченко назвав „землі козіачої краса“. Доля одної з них звязана не з укра їнською історією, але з істо рією словянства і його бороть би проти натиску германців. Це одна з найцікавіших жіно чих постатей XIII стол., Куїн- ґу-тта Ростиіславна, українська княжна, дочка князя Ростисла ва Михайловича та внучка чер нігівського князя Михайла Все володовича і угорського коро ля -Белі IV (по матері). Діда її, Ми х ай л а Вс ев о л о д ов и ч а, я ки й для переговорів поїхав до ор ди, татари по-зівірськи замор дували (1246 р.) за те, що він Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top