Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Be zip Заходило сонце. Здригаються тіні. Тіні, — і ті .помирали нерадо ... Смутку мого анданте осіннє Блукало повільним садом. Ще 'одие івечір . . . (Чи сірий, чи синій?) Ще один день у чеканні поради. Десь біля річки в кущів гущавині, Вітер здивовано: — Чом ти не рада? Смутку мого анданте осіннє Блукало повільно садом. Із збірки „Мить" Н а а к т у а л ь н і т е м и Активне й пасивне членство ■Всі Окружні Зїзди і XI Кон венція СУА ствердили, що за мало -прибуває до нас молодих жінок. Що «це таке? Чи не вміє мо до них підійти? Чи не тягне їх до жіночої організації? Чи може жіночий рух уже досяг нув своєї цілі? Цікаві міркування подала не давно тому на нараді одна з ор ганізаційних референток. Вона діє в рухливому 'Відділі і про бувала різних способів. Ось які на її думку причини відсутно- сти молодого жіноцтва в орга нізації: Заміжня жінка у віці від 25 до 35 літ сьогодні тяжко наван тажена. (Вона має звичайно од не або кілька малих дітей, ціле хатнє господарство і дуже ча сто працює заробково. Зда ється — досить на одну люди ну! З трудом вона може десь викроїти вільний вечір і тоді прагне івідпруженняі: відвідує театр, концерт, або якусь това риську з у с т р іч . Хіба можете їй дивуватись? Ні, справді, дивуватись не можна. Бо ж умозини життя сильно змінились. Але треба подумати над тим, що й ор ганізація мусить поспівати за ними. Бо ж члени творять ор ганізацію, а не навпаки. — Я вже пробувала розвяза- ти це завдання, каже організа торка. Жаль мені, щоб ці моло ді сили стояли осторонь! Колй так іцілі роки проведуть поза організацією, то й пізніш, коли діти вже підростуть, вже не включаться в неї. Тому я запро понувала декільком, щоб таки вступили. „Будете пасивними членами, але будете все ж таки з нами!" — сказала я їм. — Як це так? — відповідає одна з них. — Не люблю нале жати кудись і нічого не знати про те, що там діється. Не лю блю бути „паперовим" членом! — Чому зараз „паперовим"? Ви ж можете прийти раз на рік на загальні збори. І вислухати звітів управи. Тоді й почуєте, що в нас діється. А коли дуже хочете взяти на себе якусь ро боту, то спечіть нам час від ча су торт. Цього дуже потребує мо до наших буфетів та інших оказій. І тоді з „пасивного" чле на стаєте відразу „активним". — Це переконало. Тепер у нашому Відділі є ©же кілька таких ніби „пасивних" членоку що не можуть відвідувати мі сячних зборів та й приймати на себе якихнебудь функцій. Але вони „духом" .із інами! 'Платять вкладку, піддержують збіркові акції і на наші імпрези нераз завітають... А з іцих найбільше на товариські зустрічі. Бо ж із людьми- зустрітись треба... Оттакі міркування! Організа ція слідкує чуйно за опромо- гоїю членок і достосовується до них. Вони не можуть дати повної участи, але й частинна бажана й мило витана. І поволи вростають вони в сімю зоргані зованого жіноцтва, щоб колись перейняти в ній інші завдання. п L Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top