Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Земля козача „Кожна ідея, щоб удержати*- мусить принести жертви." (Ернест Ренан) Коли на східню Україну в XIII столітті насунула татарська ор да, населення .починає відходи ти на захід і північ. У «першу чергу вищі 'верстви: боярство, духовенство й купецтво і аж потім -частково селяни. Мало лишилось переказів про жінок тих 'часів. Дійшли вістки про дівчат які виходили заміок за татарських ханів. Інші вели бої з ханськими „баскаками" (зби рачами данини). Але ймення їх невідомі. Широкі простори південної Наддніпрянщини опустіли, ро дючі лани (зробилися Диким Полем... Але згодом, за часів Л ито в с ь к о -Р ус ь к о ї Д ер ж а в и, частина населення почала вер татись на свою .вужчу батьків щину. Бо тут була воля, не бу ло* податків,' яким обтяжували населення на північнім заході. иіс 135 дол. чистого доходу. Ці суми ми переслали, як і минуло го року, до захисту старих у Дорнштадті. З нагоди 70-літніх роковин українського жіночого руху від бувся дня 1. січня ц. р. святоч ний вечір. Вичерпну і глибоку змістом доповідь виголосила п. д-р Єржківська, а жіночий хор під орудою п. Кокодинської і деклямації влучно доповнили програму свята. Наш Відділ стоїть в організа ційному звязку з Відділами в Ро честері і Бофало, висилаючи свою делегатку на Окружний Зїзд у Рочестері у квітні, а піз ніш на засідання недавно осно ваної Окружної Ради. Також на XI. Конвенції СУА у Филадел- фії наш Відділ репрезентувала наша заслужена членка д-р Єрж- ківська. Саме тепер стоїмо перед річ ними зборами і на порозі нового ділового року дивимось із опти мізмом у майбутнє. Я.Томич, голова Не було тут панів, які тіснили селян і примушували їх працю вати на себе. Зате воля ця була віч-на-віч з татарською небез пекою. „Землею і вітром — зловісні луни, Од рання до рання — Тупіт далекий чугунний, Гуди — дзичання... Од сили людей потопа Повітря задушного, Од крику возів, худоби — Заглушнява. Нічого не чуть од крику Валить татарви без ліку... (О. Стефанович) І у постійній небезпеці вони жили з ралом в одній руці і з мечем в другій. І саме тому кін цем XV століття там утворю ється Низове Козацтво, яке в середині XVI ст. організується в Запорозьку Січ. Це військова організація на зразок лицар ського Ордену, мета якого — оборона християнських земель від мусулман. Починається но ва блискуча доба, в історії У- країни. Підноситься козак, обо ронець віри християнської. Ви ховуються чесноти; що: військо з ай о р озьке, це ,, л ица р ств о “, „товариство", що козаки, це „бра тч ики “, об ор оінці своєї землі і віри. Князівський меч заміняє козацька шабля. „Ясні цілі, міцна мораль, і виразна гієрархія цінностей з благом руської землі, на горі". („Сонце Слаіви“ О. Ольжича). Запорозь ка Січ це не лиш школа воєн ного ремесла, але й вишкіл ха рактеру, волі. Ось як Микола Гоголь в> „Тарасі Бульбі“ опи сує цю добу: „Кого тут не було? Ця дивна респу- блика була потребою того часу. Ввесь південь був спустошений, спалений нападами монгольських хижаків. По збавлена дому і стріхи ставала тут від важною людина. — Козакам і рахунку ніхто не знав: — „В нас їх розкидано по всьому степу: де байрак, там козак!" „Україна тим військом цілком заставлявсь, А де запорожців ніт, татарин впадає." На Україні в укладі життя сталися зміни. І торкнулись во ни також становища україн ської жінки. В добу початків к о з ач ч ин и. іп о лож єн н я укр аїн - ської жінки вже не було таке незалежне, як за часів розвитку князівської держави у Києві, почасти тому, що почав шири тися погляд грецький, що жін ці освіта непотрібна, почасти під впливом західнім, а най більше під віпливом кочовиків з Азії. Коли іи н я г и н я Ольга, як усі матері-вдови, мала права над родиною, маєтком, адміні страцією, політикою, так само, як у чехів княгиня Доброміра, мати князя Вацлава, як у поля ків Гелена, мати Лешка, тепер ми бачимо безпомічне станови ще жінки на Україні на при кладі трагічної долі Гальшки Оотрозької, прикладу сваволі чужинців над українською княжною. Все ж і в цю епоху деякі жінки, завдяки особистим якостям свого характеру, здо бували величезний вплив серсд сучасників. Як у кожну іншу добу і в кожного народу, є постаті світ лі і темні. Ті, що помагають скріплювати державу і ті, що сприяють її руїні. В нашій укра їнській історії це виступає осо бливо яскраво. „Вся історія У- країни це боротьба двох сил — конструктивної, що скупчує українську потугу, щоб зверну ти її назовні, і руїнної, що роз порошує її у взаємнім самопо- жиранні та несе розбиття і роз клад". (О. Ольжич) З українських жінок нас ці кавлять лиш ті., що заслугову ють на вічну память нащадків. Ті, яких Тарас Шевченко назвав „землі козіачої краса“. Доля одної з них звязана не з укра їнською історією, але з істо рією словянства і його бороть би проти натиску германців. Це одна з найцікавіших жіно чих постатей XIII стол., Куїн- ґу-тта Ростиіславна, українська княжна, дочка князя Ростисла ва Михайловича та внучка чер нігівського князя Михайла Все володовича і угорського коро ля -Белі IV (по матері). Діда її, Ми х ай л а Вс ев о л о д ов и ч а, я ки й для переговорів поїхав до ор ди, татари по-зівірськи замор дували (1246 р.) за те, що він Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top