Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Філодендрон і сансеверія Одною з найбільш пошире них кімнатних рослин у ЗДА є філодендрон monstera d-eliciosa великолистий і т. borsigiana з дрібнішим листом. Оба з роди ни Арон. Батьківщиною їх є за хідні схили мексиканських Кор- дилієрів. Вже давно здобув собі належне місце не лиш у меш- кальних кімнатах, але й у бю- рах, галях, клюбах головно то му, що це е дуже витривала ро слина. Листя його .розвивається у теплій, кімнатній температурі, але зносить вищу й нижчу. Найкращим місцем для нього в кімнаті є там, де багато світ ла, а «в літі доходить мало сон ця. Пересаджується його що два або три роки у легку, про- пускальїну і багату в порохняч- ку землю. Що старша ця росли на, то більше випускає безли- стних гоїнів, т. зв. „повітряного коріння“. (Це коріння враз із глибоко вирізаним і продірав- леним листям роблять філо дендрон дуже декоративною кімнатною рослиною. Коли бу демо ЇЇ щороку угноювати, ді станемо величезну рослину на 'цілу кімнату. Тому мусимо її привязувати до «відповідного палика, щоб росла туди, куди хочемо. Найкраще виглядає, коли ведемо її не вгору, а на пів високій ширині. Запотребуваніня води зале жить від тепла в кімнаті. Яс но, що у теплішій треба частіш підливати, памятаючи, щоб* земля була вогка, а в ніякому разі мокра. З листя усуваємо час від часу вогкою губкою TIODOX. Звисаючого „повітряного ко ріння" в ніякохму разі іне вільно обтинати. Розмножуємо філо дендрон, вирізуючи бічні або верхні гони, що можуть бути довгі навіть на три фіти, най краще із „воздушним корін ням". Вкладаємо їх у вазонки з легкою і пропускальною зем лею. При достаточній вогкості І теплі ВКОрІНЮЄТЬ’СЯ 'скоро. Мало маємо тут кімнатних рослин, що мали б такі скромні «имоги, як сансеверія (Sansi- vieria trifasciata ). З її листя ви робляють у тропіках волокно. Потребує мало заходу, а її ли стя прикрашує кімнату своїми мечоподібними листками в ко льорах зеленому з жовтим ри сунком. Найчастіше видно її у вікнах ресторанів, стрижіїв. Сансеверія походить із тро пічної південної Африки, а та кож із Цейлону. Належить до родини лелій. Окрім велико-ли стяних зустрічаємо також низь ко ростучі. Всі вони ростуть добре в кожній кімнаті, щоб лиш було тепло і не надто їв тіні. Не шко дить їм, так як іншим кімнат ним рослинам, за сухе повітря. Місце для неї коло вікна. Зно сить також тінь, але тоді ЇЇ ли- стя видовжується і тратить свій гарний ріст. Потребує доволі великих ва- зонків, що повинні бути- також глибокі. Землю любить глиня сту, але пропускальну. Лишньої вогкости не зносить. Підливати треба дуже уважно, а головне — не лляти води на молоді го ни. Розмножуємо її поділом ста рих рослин аб-о відрізаними ли стками. Другий спосіб вимагає певної вправи, бо молоді ро слини загнивають і гинуть. Роман Коцик З листів до Редакції Продовжую побажання Ваших чита чок із Австралії, що я встигла досі зі брати. Одна пані просить, щоб журнал узяв на себе ініціятиву ввести в наше життя нові, зручніші для гостей і го сподині форми прийнять. Часто госпо диня, змучена працею за тиждень, зі страхом чекае гостей у неділю, бо ж треба й прийняти „як слід“... Ці ста родавні форми сильно обтяжують її, але відкинути їх вона не наважується, бо не знає чим їх заступити. А коли б була підтримка і допомога такого все бічного авторитету, як „Наше Життя“... Подам до цього маленьку ілюстрацію. По старому звичаю почуваюсь незруч но, коли трапиться гість, а в нас немає торта, або хоть домашнього печива... А от у нас в Австралії торти аж ніяк не пасують до клімату! Самі старає мось обійтись без них у своєму харчу ванні, бо завдають роботи і дуже „ка лорійні". А от незручно не подати їх, коли запрошуємо гостей до себе! Також не знаємо застосування „как- теїв“, що подаються при всіх чужин них гостинах. Як їх мішати і що до них подавати? Г. Чорнобицька Квінставн, Австралія Вказівки про нові форми гостин ми вже подавали. От хоч би стаття Зірки „Ідемо в гостину" в ч. 1, 1954. Також впровадили ми відділ „Зирк у тутеш ню кухню!“ що наводить нас на нові можливості харчування, більш досто- совані до гарячого підсоння. Але коли бажаєте, будемо класти більший на тиск на цю ділянку. Це справді ко нечне, коли маємо сповнити свою мі сію у західньому світі. Як можемо приймати в себе людей і бувати в них, не знаючи товариських форм цієї кра їни? Та й наші діти, що підростають і входять у тутешнє життя, повинні змалку засвоїти собі різні форми го стин.
Page load link
Go to Top