Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— СФУЖО — - Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Сьомий рік видання Число десяте На господарському полі Господарські справи — це одна з головних ділянок дер жавного життя. Це ділянка, яка часто рішає не тільки про роз вій і потугу націй, але й є при чиною затяжних світових кон фліктів. Справа економічної розбудови і поступу нашого на роду була одною з найважні- ших ділянок у нашому відро дженні. Зокрема по програній війні у 1921 р. прийшло на тере- ні західніх українських земель до плянової господарської ак ції. Завдяки доброму плянові та солідарності цілої української спільноти, в якій поважну ролю відогравали жінки, вдалося під нести економічний стан нашого населення на західніх землях. Це й дало основу і матеріяльну базу для розвою культ, освіт ніх, виховних установ та двиг нуло наше сільське господар ство на вищий рівень. На українських землях, що були під большевиками, зміни лася ціла економічна система, яка привела до скасування при ватної власности та до держав ного плянового господарства. Там господарство пішло зовсім іншим шляхом. Тепер живемо на еміграції в країнах, де в господарстві пе реважає великий капітал та конкуренційні, як і реклямові методи, посунені до найвищих щаблів. І хоч ми еміграція полі тична, то в 90 -відсотках почина ли нашу працю як звичайні за робітчани від найтяжчих і най нижче платних робіт. Щойно познайомившись частинно з но вим тереном та доповнивши своє знання, наша еміграція почала переходити на вищий щабель заробітної праці. Ча стина людей почала працювати фахово (лікарі, інженери). Де хто переставив себе на новий фах, а одна частина більш під- приємчивих людей дала ініція- тиву до створення нових ку пецьких станиць. Почини ці бу ли скромні, бо хоч поодинокі з тих підприємців мали фаховий вишкіл, то все таки ще не знали нового терену. Крім того існу вала вже тут певна кількість підприємств, які створила мо зольною працею перша емі грація і які вже мали тривкіші основи і певний досвід. Ці по чини піддержала українська спільнота. Сьогодні, коли ціле наше гро мадське життя розростається і коли новоприбулі включаються вже в життя нової країни, слід нам застановитись над ролею жіноцтва в господарських спра вах. Не можемо поминути цієї ділянки, бо це одна з підстав кожного народу і також україн ської спільноти на новому тере- ні. Не можна собі уявити, щоб ми могли розвинути як слід громадське чи політичне життя, не маючи сильнішої економіч ної основи. Правда — це нелег ка річ, бо наша еміграція не ба гата і в порівнанні до тих вели ких і могутніх підприємств наш початок дуже трудний. Тут мо же нам допомогти тільки зрозу міння нашого суспільства, солі дарна піддержка цієї справи та спільна застанова, як ті справи краще повести. Зокрема хочу розглянути, які завдання перед нами — жінками, а головно пе ред зорганізованим жіноцтвом. У минулому році обходило українське жіноцтво 70-ліття своєї зорганізованої праці. Од ною з головних проблем жіно чого руху це була справа еконо мічної незалежности жінки і її право на самостійну працю. Жінки добивались освіти, а при допомозі освіти — праці, щоб незалежно працювати на себе. У другому етапі жіночого руху вже виринають різні домагання жінок-професіоналісток і навіть постала велика міжнародня ор ганізація „Союз Жінок Профе- сіоналісток і Підприємців". Однак виявилось, що все таки велика частина жіноцтва і то поважна більшість працює як господині дому і виховниці сво їх дітей. І тому соціологи й еко номісти, а також провідниці жі ночого руху почали придивля тись до тієї головної ділянки жіночої праці і почали ставити її на відповідний рівень. Працю господині дому і того головно го економіста родини треба під нести на найвищий щабель та трактувати її, як професійну. Згодом і уряди поодиноких країн почали придивлятись до тієї проблеми, почали творити школи домашніх господинь і професійні курси для госпо динь дому. У Польщі існував Ін ститут Домашнього Господар ства на правах високої школи, що популяризував новіші кличі домашнього господарства, ви давав журнал та піддержував велику жіночу організацію, що звалась Союз Господинь Дому. Вони видавали оцінки про нові господарські вироби (напри клад до.варювачі) чи нові за соби відживи. Уладжували го сподарські покази і удержували порадні для господинь дому. Ціла велика революція у віджи- ві, яку започаткували вчені, просякала в маси завдяки тій організації. Українське зорганізоване жі ноцтво відограло теж тюважну ролю у господарському житті м.іж обома світовими війнами.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
