Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Памяті співачки 8. червня ц. р. закінчила свій жит тєвий шлях, повний блеску, слави й великих страждань одна з видатних жінок України, з іменем якої звязана ціла доба українського мистецтва — Катерина Дмитрівна Воронець. Катерина Дмитрівна родом Монт- вид, з молодих своїх років належала до гурту української інтелігенції, осе редком якої у Харкові був славний історик України, професор Дмитро Багалій. Батька втратила вона рано, мати її була асистенткою славетного окуліста, Гіршмана, і маленька донь ка Катерина-„Катюша“, як її нази вали — виростала власне в родині Ба- галіїв, з його доньками, однолітками. Ця родина в Харкові відогравала ве лику національну та громадську ро- лю: все українське національно-куль турне життя Харкова, цілої Слобід ської України, було звязане з нею. Там вперше навчилася Катерина Дми трівна співати українських пісень, бо Дмитро Іванович Багалій і його дру жина, Марія Олександрівна, співали й знали багато українських пісень. По закінченні одної з харківських гімназій, Катерина Дмитрівна вчилася співу в Мілано, де закінчила консер ваторію. Повернувшись до Харкова, вона виступала в українських кон цертах і в опері. На початку XX сто ліття вона співає в Харкові, Києві, Одесі. Чарувала всіх виключною кра сою голосу. її сопрано було величез ного регістру: вона співала партії Маргарити і Кармен. До краси голосу треба додати чарівну зовнішність, вміння триматися на сцені і високу інтелігентність гри. Для України Во ронець створила цілу добу мистецтва. Починаючи від легкого і привабливо го образу „чарівного принца" і кінча ючи чудовими маєстатичними обра зами героїнь Ваґнера, від вічно хви люючої Мадам Батерфляй — і до української Оксани в „Черевичках" — Воронець творила прекрасні, хвилю ючі і незабутні постаті. У протилеж ність до багатьох артисток, вона са ма входила у всі деталі зовнішности своєї героїні. Так вона замовила в Відні, у славній ювелірній майстерні прикраси для Вагнерівських опер; з українськими малярами обговорювала деталі українського одягу і т. д. Де сять років перебування на сцені, коли тільки здобувають собі імя, зробили з неї славетну артистку, блискучу зір ку української сцени. В 1916 році її прийнято до Московського Імператор ського Театру, і там, у Москві застала її революція 1917 р. Для неї було яс но, що місце її на Україні, і в 1918 р. з першою можливістю, вона поверта ється до Києва, виступає в опері і бе ре активну участь у створенні україн ської опери. Революція розбила її ро дину: чоловік був відрізаний від Киє ва (він опинився в Варшаві). Коли прийшли большевики, вона з двома дітьми подалася на еміграцію — спо чатку до Румунії, потім до Галичини Катерина Дмитрівна Воронець Ukrainian singer Katherine Voronets who died recently й Праги. Вона співає в Празькій опе рі, гастролює в інших містах Европи, і своїм талантом, своїм мистецтвом, своїм чаром підносить славу україн ського мистецтва. У 1928 р. Воронець запрошено на гостинний виступ до Советської Укра їни: з вийнятковим успіхом співала вона в Києві, в Харкові та інших мі стах України. її намовляли залишити ся на Україні, але вона не погодилась. Тоді, у Києві, одружилась вона з Платоном Боярським, в якому зна йшла люблячого і відданого їй друга на все життя. Як і раніш, співала вона в Празі, а потім переїхала до Гали чини, співала в Станиславові, Львові. Там захопила її війна 1941 року. Десь, під час переїздів син її був відрізаний від неї — і це стало найбільшою тра гедією її життя. У 1949 році вони мали виїхати до Америки. Тяжка хвороба її чоло віка стала на перешкоді, і славетна артистка знайшла притулок у захисті старших людей. Не зважаючи на вік, вона стала центром українського ми стецького життя. „Альтерсгайми“ в Німеччині обєднують старих людей різних національностей. Українка Во- ронець-Боярська стала окрасою всіх наших концертів. Вона співала як тво ри світового мистецтва, так і україн ські; і в її художньому виконанні чу жинці часто вперше знайомилися з українською музикою. Доля переганяла її з місця на місце: табори, а далі „альтерсгайми“ — Міт- тенвальд, Прін, Дорнштадт, і нарешті — Мюнхен, де вона й упокоїлась. Останні роки життя с. п. Воронець- Боярської були трагічні. Вічне хвилю вання за сина, про якого вона нічого не знала, а потім — за здоровя чоло віка, що перебував у туберкульозній санаторії Ґаутінґ, а потім у шпиталі в Ульмі, підірвали її здоровя. Підо впливом склерози вона стала погано бачити, а потім і стратила повну сві домість. Надмірне хвилювання, нехтування собою звели до могили й її чоловіка. 1954 р. він помер у Ґаутінґу, і Кате рина Дмитрівна не усвідомила собі його смерти. Але ввесь час вона шу кала його, а останні місяці казала: „Почекай трохи, Платоне, ми поїдемо з тобою, і вже завжди, завжди буде мо укупі“. її змучена, хвора душа по чувала близьку смерть. Відійшла від нас жінка великого та ланту; вона пережила роки слави, яка випадала на долю небагатьох арти сток, але ця слава не вплинула на її вдачу, лагідну, милу, чарівну. В „аль- терсгаймах“ мало хто знав, хто вона, бо про свої сценічні успіхи вона не розповідала. Лиш ми, сучасники, що бачили й чули її, знали, яке місце на лежить їй в історії українського ми стецтва. Закінчу характерним епізо дом. В 1950 р. лежала вона під прізви щем Боярської в лікарні на Швабінґу, в Мюнхені. Сусідка по ліжку, україн ка після кількох тижнів знайомства, каже їй, що риси обличчя нагадують їй славетну артистку — Воронець. Тяжко описати її хвилювання, коли почула вона, що це й є Воронець. Во на подарувала Катерині Дмитрівній річ, яку як дорогу память вивезла з України: то була фотокартка Воро нець в костюмі Оксани в „Черевич- ках“. В тяжких фізичних муках, в поло ні тяжких бредових переживань до жила Воронець свої дні. На Різдво
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
