Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Памяті співачки 8. червня ц. р. закінчила свій жит тєвий шлях, повний блеску, слави й великих страждань одна з видатних жінок України, з іменем якої звязана ціла доба українського мистецтва — Катерина Дмитрівна Воронець. Катерина Дмитрівна родом Монт- вид, з молодих своїх років належала до гурту української інтелігенції, осе редком якої у Харкові був славний історик України, професор Дмитро Багалій. Батька втратила вона рано, мати її була асистенткою славетного окуліста, Гіршмана, і маленька донь ка Катерина-„Катюша“, як її нази вали — виростала власне в родині Ба- галіїв, з його доньками, однолітками. Ця родина в Харкові відогравала ве лику національну та громадську ро- лю: все українське національно-куль турне життя Харкова, цілої Слобід ської України, було звязане з нею. Там вперше навчилася Катерина Дми трівна співати українських пісень, бо Дмитро Іванович Багалій і його дру жина, Марія Олександрівна, співали й знали багато українських пісень. По закінченні одної з харківських гімназій, Катерина Дмитрівна вчилася співу в Мілано, де закінчила консер ваторію. Повернувшись до Харкова, вона виступала в українських кон цертах і в опері. На початку XX сто ліття вона співає в Харкові, Києві, Одесі. Чарувала всіх виключною кра сою голосу. її сопрано було величез ного регістру: вона співала партії Маргарити і Кармен. До краси голосу треба додати чарівну зовнішність, вміння триматися на сцені і високу інтелігентність гри. Для України Во ронець створила цілу добу мистецтва. Починаючи від легкого і привабливо го образу „чарівного принца" і кінча ючи чудовими маєстатичними обра зами героїнь Ваґнера, від вічно хви люючої Мадам Батерфляй — і до української Оксани в „Черевичках" — Воронець творила прекрасні, хвилю ючі і незабутні постаті. У протилеж ність до багатьох артисток, вона са ма входила у всі деталі зовнішности своєї героїні. Так вона замовила в Відні, у славній ювелірній майстерні прикраси для Вагнерівських опер; з українськими малярами обговорювала деталі українського одягу і т. д. Де сять років перебування на сцені, коли тільки здобувають собі імя, зробили з неї славетну артистку, блискучу зір ку української сцени. В 1916 році її прийнято до Московського Імператор ського Театру, і там, у Москві застала її революція 1917 р. Для неї було яс но, що місце її на Україні, і в 1918 р. з першою можливістю, вона поверта ється до Києва, виступає в опері і бе ре активну участь у створенні україн ської опери. Революція розбила її ро дину: чоловік був відрізаний від Киє ва (він опинився в Варшаві). Коли прийшли большевики, вона з двома дітьми подалася на еміграцію — спо чатку до Румунії, потім до Галичини Катерина Дмитрівна Воронець Ukrainian singer Katherine Voronets who died recently й Праги. Вона співає в Празькій опе рі, гастролює в інших містах Европи, і своїм талантом, своїм мистецтвом, своїм чаром підносить славу україн ського мистецтва. У 1928 р. Воронець запрошено на гостинний виступ до Советської Укра їни: з вийнятковим успіхом співала вона в Києві, в Харкові та інших мі стах України. її намовляли залишити ся на Україні, але вона не погодилась. Тоді, у Києві, одружилась вона з Платоном Боярським, в якому зна йшла люблячого і відданого їй друга на все життя. Як і раніш, співала вона в Празі, а потім переїхала до Гали чини, співала в Станиславові, Львові. Там захопила її війна 1941 року. Десь, під час переїздів син її був відрізаний від неї — і це стало найбільшою тра гедією її життя. У 1949 році вони мали виїхати до Америки. Тяжка хвороба її чоло віка стала на перешкоді, і славетна артистка знайшла притулок у захисті старших людей. Не зважаючи на вік, вона стала центром українського ми стецького життя. „Альтерсгайми“ в Німеччині обєднують старих людей різних національностей. Українка Во- ронець-Боярська стала окрасою всіх наших концертів. Вона співала як тво ри світового мистецтва, так і україн ські; і в її художньому виконанні чу жинці часто вперше знайомилися з українською музикою. Доля переганяла її з місця на місце: табори, а далі „альтерсгайми“ — Міт- тенвальд, Прін, Дорнштадт, і нарешті — Мюнхен, де вона й упокоїлась. Останні роки життя с. п. Воронець- Боярської були трагічні. Вічне хвилю вання за сина, про якого вона нічого не знала, а потім — за здоровя чоло віка, що перебував у туберкульозній санаторії Ґаутінґ, а потім у шпиталі в Ульмі, підірвали її здоровя. Підо впливом склерози вона стала погано бачити, а потім і стратила повну сві домість. Надмірне хвилювання, нехтування собою звели до могили й її чоловіка. 1954 р. він помер у Ґаутінґу, і Кате рина Дмитрівна не усвідомила собі його смерти. Але ввесь час вона шу кала його, а останні місяці казала: „Почекай трохи, Платоне, ми поїдемо з тобою, і вже завжди, завжди буде мо укупі“. її змучена, хвора душа по чувала близьку смерть. Відійшла від нас жінка великого та ланту; вона пережила роки слави, яка випадала на долю небагатьох арти сток, але ця слава не вплинула на її вдачу, лагідну, милу, чарівну. В „аль- терсгаймах“ мало хто знав, хто вона, бо про свої сценічні успіхи вона не розповідала. Лиш ми, сучасники, що бачили й чули її, знали, яке місце на лежить їй в історії українського ми стецтва. Закінчу характерним епізо дом. В 1950 р. лежала вона під прізви щем Боярської в лікарні на Швабінґу, в Мюнхені. Сусідка по ліжку, україн ка після кількох тижнів знайомства, каже їй, що риси обличчя нагадують їй славетну артистку — Воронець. Тяжко описати її хвилювання, коли почула вона, що це й є Воронець. Во на подарувала Катерині Дмитрівній річ, яку як дорогу память вивезла з України: то була фотокартка Воро нець в костюмі Оксани в „Черевич- ках“. В тяжких фізичних муках, в поло ні тяжких бредових переживань до жила Воронець свої дні. На Різдво
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
