Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
З великих днів (Продовження ЗІ СТ. 6 ) квофільській бурсі на Курковій, а ходив до німецької гімназії. А .в бурсі давали нам до читан ня тільки твори московських письменників. То ж само собою — вашої літератури я й .на очі не бачив. — Чому ж «ви1, .сотнику, оце вже вдруїге ужили, слова: „'ва шої"? Вона ж — українська лі тература, такаж наша, як і іва- ша. Хіба ж ви 'не українець?! — Поікищо неофіт тільки. Я ж ;не маю права «називати себе таким іменем. Автім, ніхто й не повірив -би -мені. Та й не привик я надармо кидати слів. А при належність до української на ції не словами1, а кровю -припе чатати треба. Ну, але я забарив ся. Яка ж шкода .розставатись мені із цими книжками. — О, ви може взяти їх собі, сотнику. Всю зиму тривала облога Львова. А з весною, як полякам прийшла з допомогою армія Галлєра, УГА змушена була по кинути' свої становища під Львовом. Зостались тільки дві гармати із Балт.рової батерії, що були окопані під Чішками —крили відворот уступаючої 4 Бриігади. Довго ще було чу ти гук тих .гармат, а там і вони замовкли... Прийшла ще перемога під Чорт.ковом — іначе сонце із-за хмар виглянуло, а потім сірі, понурі ДНІ... В (ПОЛОВИНІ липня 1919 р. УГА перейшла Збруч. І там, за Збручем, на широких степах України почався крива вий змаг із ворогами. На три фронти прийшлося зводити бої. Та прийшов ще й четвер тий, найстрашніший ворог — тиф. І тому четвертому ВОрО'ГО- чем, що вдячно сприймає бриз ки її таланту. У своєму рості вона не забуває про українську дітвору і дарує їй мелодійні вірші та цікаві оповідання. Сто рінка „Нашим малятам" їй гли боко вдячна за те. Л. Бура ві не було вже змоги опертись. Падали, знеможені гарячкою, стрільці в окопах та гарматчи- ки біля своїх гармат. Ось сотник якийсь із двома гарматчиками, вистріливши о- станні набої, загвожджують гармати, щоб не попали воро гові. — А .тепер, хлопці, гайда в дорогу! Може добємось я- кось до своїх. Та не добились. Подорозі по пали на червоних. — Ну, бувайте, хлопці! Ідіть, куди іноги понесуть, а я попро бую зупинити їх. — Як же це?! Ви самі зали шитесь тут, пане сотнику?.. — пробували бунту ватись гармат^ чики. — Ідіть же, .як кажу! Відко ли ие ви не слухаєте наказу?! І пішли. А він зостався, щоб „його хлопці" мали змогу до братись до своїх. Червоні раді були, що зловили якогось стар шину. Та він не здавався — оборонявся пістолею. А як ви стрілив останній набій, упаь, поцілений кількома іворожим*' кулями. Зараз же перешукали його кишені. Найшли дві книж ки — „Кобзаря" і „Мойсея" та військову довідку: „Іван Бал- т ро, сотник Укр. Гал. Гармат- нь'о-го Полку“. Так згинув сотник Балтро. Життям окупив і кровю припе чатав свою приналежність до у к р а ї не ь к о го н ар оду. Десятками тисяч вигибала УГА, замкнена в-чотирокутнику с м ер ти. Ч о тир о кутаик ісм е р ти — десятки тисяч -могил... Там Галицька Волость зложила од ну із найбільших жертв своїх на жертвеннику визволення України. А для грядучих поко лінь, як документ ого часу, пі сня зосталася: Засумуй трембіто та по всьому світу, Що пропало галичанам сорок тисяч цвіту... Минали роки. Виховане на листопадових традиціях, виро стало нове покоління, сильне, незломне. Не минуло багато ча су, як нові Стрільці Січовії пі шли тим же кривавим шляхом. І подільські лани під Бродами, і широкі степи Придніпров'я, і поліські болота, і /карпатські бори побагряніли від їхньої крови. А їхнє гасло: „До Києва через Львів!" І ми віримо, що прийде ще один такий Листопад, як той у 1918 році. І побачимо-, як на ра- туш-і та на Замковій Горі лопо тітимуть синьо-жовті прапори... І почуємо радісний гомін дзво нів ііз катедрального храму на Святоюрській Горі... Марія Остромира ВІДЗНАЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДІЯЧКИ З нагоди 100-ліття Парани в Брази лії вдалося оснувати в Паранській Державній Бібліотеці український від діл. Бібліотекарем тієї частини при значено декретом уряду п. Ольгу Го- рачук. Ольга Горачук народжена в Брази лії. її батько член-фундатор Хлібо робсько-Освітнього Союзу п. Григо рій Тадра. ДІМ ЖІНКИ У ЛОНДОНІ Англійські організації домашніх го сподинь недавно тому придбали у Лондоні Дім Жінки. Це клюбовий бу динок, що служить для зібрань і то вариської розваги. Все в ньому так обладнане, щоб можна було скликати й відбути велике зібрання, невелике прийняття, ділові сходини і курси. О- крім того тут знаходиться велика по- радня з відділами правною, виховною, господарською ітд. ВІДЗНАЧЕННЯ ВЧИТЕЛЬКИ МЕДСЕСТЕР Управителька школи медсестер у Цюриху, Лідія Леман, зазнала великої почести. З нагоди її 70-их народин у- ніверситет у Цюриху признав їй титул доктора медицини г. к. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
