Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
А наші імпрези? На пластовій імпрезі „Слава України" в Торонті пластунки вивели весняний хоровід укладу О. Ґердан Багато писалося й пишеться про те, якими засобами заціка вити і зберегти нашу дітвору. Як змалювати їй ту Україну, як зв'язати її з минулим та подати їй сучасне? Тут приходять на думку наші дитячі іімпрези. Це звичайно Шевченківські й Листопадові свягга, що їх улаштовують шко ли 'українознавства, закінчення шкільного 'року, 'свята св. Ми колам тощо. Вони дають змогу виявити поступ роботи, вміння дітей і дають деяке зрозуміння історичної хвилини. Та голов ним їх осягом є мистецька са модіяльність дітей, що привча ються рухатись на сцені-. А такі імпрези могли б спов няти й глибше завдання, коли б м а л и в іди о в ідн о п і д ібр ани й зміст та дбайливе виконання. Це щойно зрозуміла я, коли побачила пластове свято „Сла ва України“ в Торонті. Старі й малі глядачі вийшли з нього глибоко тронуті й зворушені. В чому полягав його чар? На тлі великої мани України пластуни й пластунки передали рецитаціями всю нашу історію. Доба чергувалась із другою, а в міру того два пластуни запов няли карту границями, города ми, побоєвищами. Окрім того кожну добу зілюстровано риса ми щоденного побуту. Княжа доба. І немов вичаро- вані з казки зявився гурток дів- чату білій, сталевій одежі. Гра ція і повага ціхували їхні рухи, а їхні гагілки передали «ясність і молитовний настрій душі. Ме лодія гагілок іплила просто й ясно, немов відгук давно мину лих віків і падала просто в на ші серця. Коза-цька доба. Знов на тлі мапи зявляє'тьоя бандурист, що співає думу про трьох братів і його думи слухають хлопці й дівчата. Враз вдаряє всіх жвава танкова мелодія і весь гурт зри вається до танку. Живим рит мом ідуть рухи й вистукують каблуки. Проривається молода енергія і в пісні, яку затягають із віддалі і розгортають на сцені. Новітні часи. Українські Сі чові Стрільці готуються до ви- маршу. Лунає пісня „А ми тую червону калину підіймемо“ й на мапі появляється на узбіччі Карпат нова важлива точка: „Маківка". Півтори години тривала ця програма. Розпочалась точно і без затримки, без спізнення прокотилась перед задавлени ми глядачами. І коли на кінці пластуни-виїконавці заінтонува- ли „Боже великий, Творче все сильний “, а потім пластовий гимн „Квіт України й краса", то з повних грудей підтягнула ці ла заля. І з розпромінених об лич видно було, (ЩО кожен із нас переживає те саме захоп лення. У чому чар і сила такої ім прези, продумувала я. Звязкий у к л а д програм и, п і д кр ес л е нн я найважніших моментів, гарний зоровий і слуховий ефект, дбайлива точність у виконанні. Ось чинники, що підносять кожну імпрезу і надають їй вар. тости й глибини. Пізніші розмови підтвердили це. Всі, кого я розпитувала, зга дують ЇЇ з захопленням, а в мо їх учнів сяють очі на саму згад ку. Мені здається, що вони від чули чар Батьківщини у тих п р о с т и х , а таких мальовничих картинах. Тому й імпреза може стати важливим чинником виховання, коли вона належно поставлена. Звертаю на це увагу вчителів і виховників. Ми не повинні ви пускати ніякої можливосте з рук, що в цьому нам допомо гла б. Олександра Копач З ЛИСТІВ ДО РЕДАКЦІЇ Більше етнографії Я радо читаю „Наше Життя“ і дискутую на тему журналу з іншими читачками, зокрема тут родженими жінками. Часто чую побажання, щоб журнал пода вав більше матеріялу про на родне мистецтво, зокрема ви шивки і строї. Побажані були б короткі монографії про одяг і вишиївки певних околиць, як Яворів, Заліщики, Бойківіцина, по змозі в англійській мові, або принайменше резюме по дане англ. мовою. Інж. Аташе Мілянич, Дітройт Дуже цікаво було нам почути поба жання тут роджених читачок журна лу. У звязку з заснованням музею на- роднього- мистецтва думаємо подава ти більше етнографічного матеріялу, а між ними бажані короткі моногра фії. — Ред. 2. зшиток куховарської книжки „Городина й овочі" вже в друку
Page load link
Go to Top