Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
На лозі „гусятка"... Кася стояла за машиною і був Великий Четвер. Рівала мичку тютюну, скручу вала та клала в листок. її дріб ні пальці бігали швидко й скру чували рівно. Так один, другий, третій. Бо часу було тільки стільки, щоб якнайшвидше ви повнити форму. Зараз же їхала преса й спрасовувала цигара. •Кася скубла тютюн, але він нині не клався покірними смуж ками. Був наче тверде іволосся, розсипувався й не піддавався пальцям дівчини. Може тому, що її очі час від часу присло- нювала легка болонка, крізь я- ку, наче крізь плесо води, було видно не зовсім виразно. А мо же тому, що її думки були да леко, далеко... Перший Великдень >на чужині. Десь там мама й сестри ме тушаться біля хати. Прибира ють її... повно радісного гамо ру й святкового поспіху. Під вечір підуть на плащаницю... Тютюн мервився й куйовдив ся, ріс і снувався наче туман. Крізь його сітку видно було село. Там у Бібрецькому повіті, над потоком, що над ним віль хи гаєм ростуть. Чи ж то вода грає-співає, чи може дівчата гагілки виводять: Над водою вільха Під нев вода згіркла Нема дівок, понад дівок: Литвинова дівка. Ростом невеличка, Румяного личка, За йвасуньом, за йвасуньом Мав перепеличка. Цибулю копала, Чісник полокала, Такой свому Івасеві Принадоньку дала. Кольорові хустинки, корсет ки лелітками сяють... Кася >в пору прокидається: сльози-лелітки висихають, на че б вітер їх здув. Сильний, ве сняний вітер. Машина скрегоче й наближується преса. Кася швидко докінчує останню ци гару. Вже ніч западала над місто, розіскрене кольоровими світла- ми й повне гамору, коли Кася виходила з фабрики. йшла вулицею і серце її здав лював біль. Якже ж тут святку вати в такій чужій-чужині? Са мітній дівчині з далекого села, що десь за океаном? Мальоване-писане, мережане- виспіване... # $ (В цигарні пройшли два вели кі передвеликодні дні. Чорні й білі жінки й чоловіки, гори тю тюну і скрегіт машин. І серце тяжке як камінь і гризький, ту пий біль. А в неділю Кася пішла на ре- зурекцію і як пролунав спів Христос Воскрес, залилася ряс ними сльозами. Але ж при зву ках воскресної пісні плакала не лиш вона. Довкола ридали лю ди. Найбільше ті, що не так давно тому приїхали. Бо стар ші емігранти стояли, понурив ши голови. Але ж рідний обряд, чарівна пісня виривали їх із сі- ряви робітних днів і переноси ли в мальований світ дитинства й молодости. З нього винесли невянучі прозябці рідного. Оце тепер вони зростали й виби вали несміливі ще пупянки но вого життя. Після відправи Кася пішла ра зом з кількома дівчатами там, де їх запросила диригентка хо ру Котляревського, що був пер шою ланкою організованого життя. Піснею він викльовував життя з насіння, що на своєму серці його принесли відтіля. На сцені гагілки. Аж дивно відкіля стільки людей взялося! Дівчата, хлопці, молодиці. Правда не в корсетках і не в лелітках, тільки в американ ських одягах, але ж: На грушці грушки дрібні Ланівські дівки срібні А Серницькі ще ладніші На лицях румяніші. Пісні всі веселі. Ніякої в них туги, ніякого смутку. Бо й від кіля? Оце весна прокидається, а в мамів доньки доростають! На горі каштан посувається На горі каштан посувається Івась накохав, розмовляється Прийди Івасуню, возьми си Касуню Дам я тобі віна: дві фіри дам сіна Фіру соломи, мішок полови Фіру соломи, мішок полови Тай коровицю багряненькую Тай Касуненьку молоденькую Кася забуває, що це не дома і ніхто за нею віна не зготує і навіть мішка полови не дасть. Вона сама власними руками за робить собі своє віно. Як і ін ші дівчата. Таж побравшись за руки, виводять: Ой, вийду я на вулицю — Щось там гудуть! Ой, вийду я на другую Щось там продають! Продавала Литвиниха доньку свою Онищиха вибігає: купіт си мою! Ми вашої не хочем Ваша лінива! Штири ночі горшки моче а пятої мила. Так виводить Кася своїм сильним голосом. їй відповідає гучний сміх і оце з другого кін ця якась дівчина затягла: Через село гусак летів, Не один дерень мене хотів! А він хотів, я не хтіла, Бо він чорний, а я біла, Бо він чорний, як та галка, А я біла, як білявка. Розсуваються стіни читаль- няної кімнати і його завтрішні будні, зникає чужий край. Село лежить писане-мережане і дзво нять великодні дзвони, а на цвинтарі гагілки. А відома стіл вишиваною скатертю закритий і паска на ньому, і писанки, і лоза, що її вкрили жовті „гу сятка”. Софія Парфанович ІЗ ТАНКОВОЇ ЕСТРАДИ На „Вечорі Оксан" у Міннеаполісі відтанцювала Оксана Вікул уперше свій хореографічний твір „Молитва Лади" під звук „Української Рапсо дії" М. Лисенка. Для вистави казки „Спляча королів на" у Филаделфії Ірина Голубовська уложила танкові вставки „Кухарики", „Гномики", „Мухомоуи", „Вальс", а також сольовий танок „Фавн", що йо го вивела одна з учениць її школи. Студія мистецького танку Дарії Ни- ж анк ів с ь к ої-Он ігу р ов ич у Вінніпегу дала в лютому виступ учениць. Про грама складалась із девяти танків, на- родніх, клясичних і виразових. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top