Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
На лозі „гусятка"... Кася стояла за машиною і був Великий Четвер. Рівала мичку тютюну, скручу вала та клала в листок. її дріб ні пальці бігали швидко й скру чували рівно. Так один, другий, третій. Бо часу було тільки стільки, щоб якнайшвидше ви повнити форму. Зараз же їхала преса й спрасовувала цигара. •Кася скубла тютюн, але він нині не клався покірними смуж ками. Був наче тверде іволосся, розсипувався й не піддавався пальцям дівчини. Може тому, що її очі час від часу присло- нювала легка болонка, крізь я- ку, наче крізь плесо води, було видно не зовсім виразно. А мо же тому, що її думки були да леко, далеко... Перший Великдень >на чужині. Десь там мама й сестри ме тушаться біля хати. Прибира ють її... повно радісного гамо ру й святкового поспіху. Під вечір підуть на плащаницю... Тютюн мервився й куйовдив ся, ріс і снувався наче туман. Крізь його сітку видно було село. Там у Бібрецькому повіті, над потоком, що над ним віль хи гаєм ростуть. Чи ж то вода грає-співає, чи може дівчата гагілки виводять: Над водою вільха Під нев вода згіркла Нема дівок, понад дівок: Литвинова дівка. Ростом невеличка, Румяного личка, За йвасуньом, за йвасуньом Мав перепеличка. Цибулю копала, Чісник полокала, Такой свому Івасеві Принадоньку дала. Кольорові хустинки, корсет ки лелітками сяють... Кася >в пору прокидається: сльози-лелітки висихають, на че б вітер їх здув. Сильний, ве сняний вітер. Машина скрегоче й наближується преса. Кася швидко докінчує останню ци гару. Вже ніч западала над місто, розіскрене кольоровими світла- ми й повне гамору, коли Кася виходила з фабрики. йшла вулицею і серце її здав лював біль. Якже ж тут святку вати в такій чужій-чужині? Са мітній дівчині з далекого села, що десь за океаном? Мальоване-писане, мережане- виспіване... # $ (В цигарні пройшли два вели кі передвеликодні дні. Чорні й білі жінки й чоловіки, гори тю тюну і скрегіт машин. І серце тяжке як камінь і гризький, ту пий біль. А в неділю Кася пішла на ре- зурекцію і як пролунав спів Христос Воскрес, залилася ряс ними сльозами. Але ж при зву ках воскресної пісні плакала не лиш вона. Довкола ридали лю ди. Найбільше ті, що не так давно тому приїхали. Бо стар ші емігранти стояли, понурив ши голови. Але ж рідний обряд, чарівна пісня виривали їх із сі- ряви робітних днів і переноси ли в мальований світ дитинства й молодости. З нього винесли невянучі прозябці рідного. Оце тепер вони зростали й виби вали несміливі ще пупянки но вого життя. Після відправи Кася пішла ра зом з кількома дівчатами там, де їх запросила диригентка хо ру Котляревського, що був пер шою ланкою організованого життя. Піснею він викльовував життя з насіння, що на своєму серці його принесли відтіля. На сцені гагілки. Аж дивно відкіля стільки людей взялося! Дівчата, хлопці, молодиці. Правда не в корсетках і не в лелітках, тільки в американ ських одягах, але ж: На грушці грушки дрібні Ланівські дівки срібні А Серницькі ще ладніші На лицях румяніші. Пісні всі веселі. Ніякої в них туги, ніякого смутку. Бо й від кіля? Оце весна прокидається, а в мамів доньки доростають! На горі каштан посувається На горі каштан посувається Івась накохав, розмовляється Прийди Івасуню, возьми си Касуню Дам я тобі віна: дві фіри дам сіна Фіру соломи, мішок полови Фіру соломи, мішок полови Тай коровицю багряненькую Тай Касуненьку молоденькую Кася забуває, що це не дома і ніхто за нею віна не зготує і навіть мішка полови не дасть. Вона сама власними руками за робить собі своє віно. Як і ін ші дівчата. Таж побравшись за руки, виводять: Ой, вийду я на вулицю — Щось там гудуть! Ой, вийду я на другую Щось там продають! Продавала Литвиниха доньку свою Онищиха вибігає: купіт си мою! Ми вашої не хочем Ваша лінива! Штири ночі горшки моче а пятої мила. Так виводить Кася своїм сильним голосом. їй відповідає гучний сміх і оце з другого кін ця якась дівчина затягла: Через село гусак летів, Не один дерень мене хотів! А він хотів, я не хтіла, Бо він чорний, а я біла, Бо він чорний, як та галка, А я біла, як білявка. Розсуваються стіни читаль- няної кімнати і його завтрішні будні, зникає чужий край. Село лежить писане-мережане і дзво нять великодні дзвони, а на цвинтарі гагілки. А відома стіл вишиваною скатертю закритий і паска на ньому, і писанки, і лоза, що її вкрили жовті „гу сятка”. Софія Парфанович ІЗ ТАНКОВОЇ ЕСТРАДИ На „Вечорі Оксан" у Міннеаполісі відтанцювала Оксана Вікул уперше свій хореографічний твір „Молитва Лади" під звук „Української Рапсо дії" М. Лисенка. Для вистави казки „Спляча королів на" у Филаделфії Ірина Голубовська уложила танкові вставки „Кухарики", „Гномики", „Мухомоуи", „Вальс", а також сольовий танок „Фавн", що йо го вивела одна з учениць її школи. Студія мистецького танку Дарії Ни- ж анк ів с ь к ої-Он ігу р ов ич у Вінніпегу дала в лютому виступ учениць. Про грама складалась із девяти танків, на- родніх, клясичних і виразових. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
