Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ти? Що воїни зроблять зі мною? Напевно нбють! Слухаю напружено і чую вже виразно, що голоси наближа ються. Хтось каже: То тут! — Боже Боже; — молюся. — Це вже моя смерть! І от хтось «кли че: — Костю, Костику! Озови- ся, то ми! —■ Ах, це голос моєї мами! Це моя матуся шукає мене! — Хочу -відізватися, крикнути: Я тут!... не можу, <не маю голосу, чомусь охрип. Хочу івстати, біг ти, не годен. І в 'Цій хвилині ба чу світло, людей, тата, маму, а напереді імій друїг,, Осипко, який їх іприіві'в. З криком припала мама до меіне: —■ Костю! Моя дитино! Ох, слава Богу, знайшли! А тато: — Щастя, що живий і здоровий. Але, який же він за/мурзаіний і «покривавлений! Що це таке, сину? Хто тебе акзривдив? Коли я івже міг говорити, я розказав їм, що я тут у печері пережив. На другий день я був хворий, ма<ма положила мене в ліжко. В кімнаті було тихо і моя миш ка вийшла привітати мене. Такий то був -мій Великдень. Олена Цегельська Сернятко і медведик ДВІ ХМАРИНКИ Куди пливеш, хмариночко? Спинися, не тікай; Іди до мене бавитись У наш зелений гай. Сплету тобі вінок рясний З пахучої трави, Вберу тебе у стрічечки З своєї голови. Удвох за ручки візьмемось, Та й підем танцювать — Хай спробують метелики Тоді нас доганять! Аж мама з хати вигляне, (А ми собі в танку): „Це звідки дві хмариночки У нашому гайку?" І я озвусь, здивована: „Матусенько моя! Та це ж одна — хмариночка, А друга? — Друга я!" О. Кобець Рано-раненько, ледве почало світати на березі річки Лімниці. Край смерекового ліска в на ших горах Карпатах, сталася така подія. Якось сталося, що забили маму-серну. Лишилося сиріт кою молоде сернятко з білим хвостиком. Плакало, сумувало і шукало своєї .мами. Та дарем ні були всі його зусилля. Два дні воно не їло і спрага його так мучила, що Сернятко-Білий Хвостик пішло напитись водич ки. Ледве вийшло з лісу і піді йшло до води, як несподівано зустрілось із молоденьким чор ним м'едведиком. Медведик був сам. Чи мама його була хвора, чи її стріну ла така ж доля, як сернятка — того не знаю. Медведик оперся передніми лапками на повалене дерево, а два кроки від нього пристанула, ні жива, ні мертва, наша сирітка-сернятко. Стояли обоє, дивились одне на одного, обоє перелякані, обоє бідні без мами і не знали, що робити, чи в ліс втікати, чи йти до води.. Я стояв збоку і був цікавий, чим то скінчиться? Та ось почалась між ними розмова. Що вони між собою говорили, не дочув, а підслуху вати не годиться. Та я побачив, що в їхніх очах зявилась неначе усмішка довіря. Вони разом пі шли напитися водички, а потім наші сирітки-приятелі дружньо побігли в ліс. А я лишився під кущиком ди кої рожі коло води й дуже ра дів, що між дітками тих звірят, що з собою ворогують, є згода і приязнь. Вуйко Квак ДЗВЕНИТЬ ПІСЕНЬКА Дзвенить пісенька у полі, Мав дзвіночок, У кого ж це такий гарний Голосочок? Жайворонок у Блакиті Так співає, А Маруся йде межею Й помагає. Ніна Мудрик-Мриц Із збірки „Намистечко" Медведик оперся передніми лапками на повалене дерево, а два кроки від нього пристанула, ні жива, ні мертва, наша сирітка-сернятко.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
