Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Український Музей в Едмонтоні Рішенням V. Епархіяльного Зїзду Ліґи Українських Катол. Жінок в Едмонтоні, у грудні 1952 року, постановлено взяти ся до великого діла створення Музею української старовини в Едмонтоні, на те, щоб цінні останки наших культурних на дбань заховати та зібрати в один осередок. В тій цілі ство рено при ЛУКЖ Мистецьку Секцію у такому складі: пп. Ан- на Гірийма, голова, Ірина Буц- манюк, Ольга Федак і Марія Мотюк, члени. Знаємо, що на наших зем лях лютий ворог старався і ста рається всіми способами затер ти і знищити все те, що свід чить про високу українську культуру та є її доказом. Тому тим скоріше являється потреба зібрати і заховати зразки, які є ще в невеликій кількості в ру ках наших піонерів та новопри булих поселенців Канади. За- сновання Музею є також конеч не тому, що це найкраще дже рело для усвідомлення молоді. Музей — це знаменитий вихов ний чинник. По кількох нарадах управи „Мистецької Секції44 при спів участе голов і Епархіяльного Асистента намічено відповід ний плян діяння. Перш усього розіслано обіжники і заклики до Відділів ЛУКЖ і до парохій з проханням точної співпраці. Дальше виголошено реферати на цю тему і поміщено низку доповідей в „Українських Ві стях" і „Католицькій Акції“. Треба було наше громадянство но зміцнювати свої ряди, по глиблювати нашу громадську працю та підготовляти жіїнку до її важних завдань в україн ськім суспільстві. Ць ігорічне відзначення свята ’княгипі Оль ги нехай зміцнить наші сили, піднесе значення нашої праці та піднесе нашу відповідаль ність. Управа СФУЖО відмічує ці роковини, як велику подію й припоручає усім жіночим орга нізаціям її гідно відзначити. поінформувати, яка ціль тво рення Музею, чим і як воно ПО ВИННО до цього причинитись. Докладність, де і як мають бу ти збирані і надсилані експона ти. У висліді багато людей зго лосилося і зголошується даль ше з різними речами. До вишу кування і збирання експонатів, використовуємо всі можливі нагоди, а саме: організаційні поїздки, празники, зїзди, ро динні свята і т. п. На те, щоб заохотити і спопуляризувати ідею творення Музею влашто вано літом 1953 року успішну виставку вишивок, різьби, ке раміки і образів на IV. Всекана- дійському Конгресі в залі го телю МекДоналд. На видатки членки конгресового комітету влаштували велику збірку по Едмонтоні, яка принесла по над 1.000 дол. в готівці; з цього 200 дол. призначено на Музей. Щоб познайомити ширше гро мадянство з музеєм, переведе но в дні 7. V. 1954 року „чайне прийняття" з малою виставкою дотепер зібраних музейних екс понатів. Двома доцільними ре фератами та відповідною гутір- кою при чаю, заохочувано при сутніх до складання нових ре чей та до дальшої праці; зібра но в готівці в той день 135 дол. Теж 6. VI. улаштовано збірку під церквами Едмонтону, яка дала суму 157 дол. Загалом до тепер придбано для Музею на його видатки понад 600 доля- рів. Справу тимчасового при міщення розвязав Преосвящен ний Кир Ніль, передаючи одну кімнату на другому поверсі у Єпископській резиденції на розложення речей, у відповід них осклених скриньках. Експо натів начислюється вже около 150. Придбано зразки народної но ші жіночої і чоловічої, перед усім давні сорочки, вартісні своїм кроєм, стібом, вишивані волічкою або нитками, дома крашеними; мотиви заліщиць- кі, борщівські, гуцульські і бу ковинські й ін. Т/канини, верети, полотна, все ручно прядене, ви роби зі шкіри, господарське приладдя, зразки керахміки, рі зьблені гуцульські вироби, на мисто, ґердани, писанки, вкінці старі церковні книги, ікони, хрести, молитовники та різного р оду св і т л ин и. Впр оів а джеїн о спеціяльну пропамятну книгу, теж чснигу-каталог, де вписує мо якнайдокладніші дані, а са ме --- історію дарованих ре чей. Наша українська спільнота розбрилася в останніх десятках РОКІВ іПО ЦІЛОМУ 'СВІ'ТІ і в кож ній родині напевно находяться давні речі, часто унікати, му зейної вартости, привезені з тяжким трудом зі Старого Краю. Для нас вони дуже до рогі і цінні, однак коли наше місце займуть наші діти, а по тім унуки, не все належну по шану знайдуть ті речі; тому що скоріш, то краще віддати їх до спеціяльно для них призначе них місць — Музеїв. Тим спо собом вони не заваджатимуть нікому, навпаки, уміщені у від повідному місці, принесуть ве лику користь. Музей має вели ке виховне значення, є усвідом люючим чинником народу, до казом його життя і мірилом його культури. Тому всі більші скупчення українських поселенців давно і тепер прибулих, без огляду на це в 'якій країні чи частині свату знаходяться, повинні робити збірки музейних речей. Якщо нема змоги творити у себе Му- зуїв, треба збирати експонати і відсилати їх до більших укра їнських центрів. В цім напрямі слід попровадити відповідну пропаганду і тісну співпрацю. Це дасть нам запоруку, що на ша культура не загине, а з нею і наш український нарід. Оформлення Музею, це не^ є праця днів, ні місяців, а років. Нам відомо, що даємо фунда мент під велику і могутню бу дівлю. Кожна праця в початках є тяжка, однак перші кличі вже кинені, тепер треба їх лише по стійно піддержувати, та про довжувати. Творячи Музей, ми Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
