Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
брали участь і жінки-українки із родин морських старшин. У 1917 роді — аж до листо пада Чорноморською Фльотою командував дуже популярний і улюблений всіма моряками, хоробрий, розумний і дуже е- нергійний віце-адмірал О. В. Колчак, який сам ставився при хильно до українського руху на фльоті, розуміється, на ті часи не в самостійницькому дусі. (Між іншим коли він був Верховним Правителем у Сибі рі 1919 р. — у своїй проти- большевицькій армії мав окре му українську дивізію й окремі українські полки, як напр., „У- країнський піхотний полк ім. Тараса Шевченка" й інші). Отже ж дружина адмірала Колчака, по походженні укра їнка, була навіть обрана поче сною головою Української Чор номорської Громади і частень ко показувалась у роскішному національному вбранні полтав ського зразку, чим вона зав жди викликала великий енту- зіязм серед матросів. $ sf: * Як для загалу суспільности, так і майже для кожної жінки моряк буде завжди специфіч ною, а з тим і цікавою люди ною. Море це є звязок з цілим світом. Через море проходить обмін культурними цінностя ми. Через море відбуваються найбільші перевози товарів. Море виховує і виробляє цілу клясу моряків, роблячи їх під- приємчивими і відважними — без страху смерти, бо служба мооська небезпечна, як у часи війни, так і в часи спокою. Крім того плавання часом по цілому світу і зазнайомлення з різними країнами поширює горизонт кожного моряка, до даючи йому більшу інтеліген цію, якої у старшин воєнних фльот ніколи не бракує. Кан дидатів на старшин кожної во єнної фльоти вибірають шля хом конкурсу до ґардемарин- ських (старшинських) шкіл і навіть часом шляхом певної ра- совости, коли по всіх воєнних фльотах у першу чергу прий мають дітей старшин (Ьльоти, а як то було в старих імпера торських фльотах Німеччини і Росії — також дітей спадкової шляхти. У нашій Чорномор ській Фльоті було те саме. От же ж тип моряка буде цікавим, бо завжди може розповісти різні цікаві речі. З другого бо ку воєнно-морська традиція ви магає від моряка якнайбільшо го джентелменства у відношен ні до жінок. Кожна жінка, виходячи за між за моряка, вже наперед знає добре, що вона мусить жити його інтересами, без умовно познайомитись із жит тям, звязаним із морем і полю бити це життя, бо лише тоді вона буде мати щасливе родин не життя. У великої біль шості жінок це досягається якось само-собою, бо такі жін ки вже наперед ідеалізують со бі ці майбутні умовини спів життя, яке їх захоплює. В Чор номорській Фльоті, як і по во єнних фльотах інших держав, навіть виробився тип такої „морської" жінки, якій хоч і не вільно було і по законам і по традиції вступати на воєн ний корабель, але яка була не тільки в курсі служби свого чоловіка, а й була обзнайомле- на з загальним життям воєнної фльоти, часом навіть з її тех нічними особливостями і зав жди з воєнно-морськими тра диціями. Останнє особливо ви являлось у жінок, що походи ли з морських родин. І тоді батько-моряк був спокійний за виховання його дітей в мор ському дусі. Одна жінка капітана 1 ранґи Чорноморської Фльоти, яка мала двох синів, вже кадетів Морського Кадетського Кор пусу, краще від них могла роз різнити, не лише типи воєнних кораблів, не кажучи вже про корабель, на якому плавав її чоловік, але могла по першо му погляді подати назву цього корабля. Особливо це не була легка річ з однотипними — себто цілком схожими зі со бою кораблями, ось як ескад- рові міноносці, які бувають де сятками одного типу і лише вправне око моряка могло ска зати назву цього міноносця. Такі жінки цікавилися мор ською літературою і особливо історією фльоти і тому часом бувало, що надтження жінки, з її так би сказати, не діючою героїчністю, було одною з при чин геройства її чоловіка-мо- ряка. Жінки моряків, і зокрема в молодших літах, люблять вод ний спорт і в цьому відношен ні намагаються не уступати своїм чоловікам, діти ж їх ви ходять на уроджених водних спортовців. ШЛЯХ МАТЕРІгУКРАШКИ В СССР (Продовження зі стор. 1) вин заробітної праці. Там зов сім не звертають уваги на різ ницю фізичних спромог жінки і чоловіка. Жінки працюють як вантажники при залізницях, шахтарі та молотобойці. Вони не мають права боронитись, бо професійна спілка у випадках конфлікту між робітником а працедавцем завжди стає на бік держави. Там жінка осягну ла повну “рівноправність”. Найдрібнішої полегші для матері не допускає ця система. Наприклад у початках комуніз му жінці, що ставала матірю, прислуговувало 4 місяці віль ного, два місяці перед народи- нами, а 2 місяці по народинах дитини. Це показалось владі невигідним. По якомусь часі по вели агітацію серед жінок, що їм шкодить залишатись так довго без роботи. Підтвердили це якимись лікарськими твер дженнями і залякані жінки самі підписали прохання за змен шення вільного часу. Оцей час звівся тепер до одного місяця. Ніби для пошани жінки вла штовують що року в СССР день жінки. Спочатку він був віль ний від праці, потім на „про хання” самих жінок стали пра цювати в той день, а після пра ці тягнули жінок на мітінґ у честь жінки. Тепер зовсім зне сли це святкування як непотріб ний експеримент, що закінчив неславне “визволення” жінки в СССР. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
