Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НАШЕ ЖИТТЯ Рік X. ТРАВЕНЬ, 1953 Ч. 5 Юлія Писарева Шлях матері-українки в СССР Із реферату авторки на конгрес Світового Союзу Матерей у Брюс селі поміщуємо вступ, що кидає світло на побутові й економічні передумови життя матері на рід них землях. Зміряючи до запровадження комунізму, большевики стара лися нищити все індивідуальне: замість приватного господар ства — колгоспи, замість зви чайних, різноманітних люд ських думок — доктрини пар тії. Що'б увести новий світо гляд — відкидають все, що звя- зане з давніми традиціями. А для цього в першу чергу розва люють родину, бо саме родина є тим чинником, що, спираю чись на засадах християнської моралі зберігає давні звичаї. Родина перейшла в СССР ве ликі переміни. На самому по чатку большевизму ішла про паганда проти інституції шлю бу, як “устарілої” й “амораль ної” Законодавство звело за- ключення й розвязання по дружжя до чистої формально сте. Правда, пізніше зайшли зміни в офіційному наставленні до справ подружжя та це вже не змогло 'багато направити. Бо в міжчасі йшли інші заходи, що щораз більше захитували ро дину. Особливим засобом до того стала антирелігійна пропаган да, яку стали большевики пере водити з цілим натиском від самого початку. Головною до- меною, де вони проводили дю роботу, були школи й універси тети. В тій цілі вони розробля ли дуже уважно методи “осві- домлення” дітей. Дитина вхо дила в конфлікт між навчанням у школі, а релігійним освідом- ленням дома. Щоби знівечити цей вплив, школа представляла батьків “забобонними” й “від сталими”, глузувала з релігій них практик їх і заохочувала до спротиву. Подібний вплив мали й інші ударні акції, які проводила большевицька влада з жорсто кою послідовністю. Це була, наприклад, колективізація на переломі 20-их і 30-их pp. Укра їнське селянство ставило їй опір, не бажаючи йти в колго спи і покидати свої одноосібні господарства. Влада старалась змусити їх до того надмірними податками й переслідуванням. Та коли це не помогло, кинула клич “розкуркулення” — це є насильного виселення з одно осібного господарства. Майно припадало тоді колгоспові, а власника вивозили на Сибір. Діти цих “куркулів”, якщо хо тіли вчитись чи працювати, му- сіли вирікатись своїх батьків не тільки формально, але й дійсно перервати всякі взаємини з ни ми. Батьки їхні стали “ворога ми народу” Такі й подібні заходи нищи ли авторитет батьків, а в бага тьох випадках розбивали цілу родину. А де вона ще уціліла, там уже не могло бути мови про справжнє родинне життя, його викривлювали нові все експерименти влади. Напри клад, “безпереривка”, що ЇЇ за ведено в один час. На фабри ках і в установах не була віль ним днем — неділя, а будь який 5-й чи 6-й день у тижні. У різ них підприємствах він був різ ний та й не сходився з вільним днем від шкільного навчання. Через те родина не сходилась разом у вільний день і діти ще більше виходили зпід виховно го впливу родини. “Безперерив- ку” пізніше знесено, як невда лий експеримент, але у своєму часі він теж причинився до роз валу родини. Окрім того комуністична вла да створила такі економічні умовини, що для мінімального забезпечення родини мати кон че мусіла заробляти, покидаю- чи дітей без догляду або відда ючи їх у ясла, садки чи дитбу динки. У західних країнах ма ти теж часто йде працювати, але переважно не з крайньої по треби. Тут мата, додаючи свій заробіток до заробітку батька, може піднести життєвий рівень родини. Часто працюють жін ки новоприбулі у нових краї нах поселення, бо мусять у по- чатках причинитись до почат кових коштів домашнього вог нища. Отже це явище тимчасо ве, а виховна атмосфера в дит. садках у вільних країнах спри яє піддержанню авторитету ро дини. До того жінка в західніх країнах користає з різних гос подарських удогіднень, що їй улегшують господарську робо ту. Працю вона теж дістає від повідну для сил жіночого орга нізму. Вона стає членом профе сійної організації, що боронить її інтересів, їй прислуговує пра во страйку та всі права робіт ничого стану. Не так воно в Совєтському Союзі. Хоча пропаганда кри чить, що вони “розкріпачують” жінку від нудної хатньої робо ти, дають їй змогу працювати в усіх виробництвах і установах, займати “керівні пости”, а на справді, то жінка куди більше навантажена. Пропрацювавши 8 годин у фабриці чи в бюрі, вона починає вдома працю у своєму господарстві. А це не та удогіднена праця господині західнього світу, ні! Вона по чинає її від стояння в черзі за хлібом чи іншими харчевими продуктами, варення (дуже ча сто у спільній кухні з іншими), прання руками та латання вбо гого вбрання. До того жінка в СССР не має удогіднених умо- (Продовження на стор. 4)
Page load link
Go to Top