Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Д л я м а м и Катруся стояла перед вітри ною великої крамниці з квіта ми і дивилася на прегарну ви ставу. ■— Дивись Надю! — сказала до своєї старшої сестри, що з нею була. — Дивись, яка чудо ва квітка! А в якій вазочці! О, я мушу цю квітку купити для нашої мамусі на її завтрішне свято. — Але ж Катрусю, це якась рідка відміна троянди! Вона справді незвичайної краси і рід косте. При ній навіть нема по даної ціни. Ні, Катрусю, ти не купиш цієї квітки. Вона не для таких, як ми. Вона задорога. — Що це значить: „задоро- га“ Що може бути на світі за- дороге для нашої матусі? А я таки куплю цю квітку разом із вазою! — Знай, що я нашу маму так люблю, так дуже лю блю. О, як я колись доросту і матиму власні гроші, то я мамі справлю чудову, оксамитну сукню, отаку довгу, до самої землі і вишию її прегарними взорами, золотими та срібними нитками... Ану, Надю, під», опи тайся про ціну квітки! Надя дуже неохотно пішла запитатись. Ціна, виявилось, була досить висока. — Це нічого! — сказала Ка труся. — Стільки напевно є вже в моїй свинці-скарбонці. Скажи в крамниці, щоб вони яку го динку задержали цю квітку для нас, а я побіжу додому, розібю окарбонку й принесу гроші. Ти тимчасом посиди отут у парку на лавочці. Добре? Надя усміхнулася: — Добре, Катрусю, біжи! А якщо не стане твоїх грошей, то я тобі доложу. (Надя була вже доросла і заробляла гроші). Катруся на радощах побігла додому. Вона мала таку глиня ну скарбонку, яку кожного тиж ня доповняла дрібними грішми. А то татко й мама, а часом старший брат або сестра дава ли їй по кілька дрібняків, коли приносили заробітні гроші. Де коли давали „нікель", „дайм", а бувало й „кводер" попав. Нераз Катруся мріяла, що за ці гроші купить собі візочок для ляльки або якусь гарну гу цульську касетку в „Базарі" А в цій хвилині про все забула. Одним махом розбила скар бонку. Посипались грошики. Катру ся скоро позбирала їх до тор бинки й щосили побігла назад до крамниці. Зо страхом: ану ж прийде запізно. Ану ж хтось уже купив цю квітку! Біжить, аж духу їй не стає. На щастя, застала Надю на місці. Почислили гроші. — Богу дякувати! — каже Надя. — Твоїх власних грошей стане, Катрусю. —■ Ото ж то! — кликнула Ка труся. — Я так собі й бажала, щоб дарунок був від мене й за мої гроші. На, йди, купуй! І так вони купили цю рідку квітку і, гарненько запаковану, понесли. А несли її на переміну трохи Надя, а трошки Катруся, мов якусь святість. А в „Мамин День" багато бу ло подарунків для мами, і від татка, і від братів та сестер Ка трусі. Вони лежали на столику у вітальні, чепурненько поскла* дані. Мама дуже тішилася — і най- лоновими панчішками, і пара солькою, і кремом для краси, і золотою браслеткою. Але — найчастіше похилялася над квіткою Катрусі. Пестила її пелюстки, вдиху- вала чудовий запах і шептала: — Прегарна! О, яка свіжа! Ох, як пахне! Зворушена Катруся стояла збоку і з великої радо- сти слова не могла промовити. Тільки в той час, коли мама по хилялася над її квіткою, сер денько Катрусі билося живіше: Тьох-тьох! Тьох-тьох!... Олена Цегельська Довповнюйте бібліотеку вашої дитини НОВИМИ ВИДАННЯМИ! У видавництві Євшан-зілля — Івасик-Орлик 40 ц. Юрій Тищенко — Р. Завадович: Сойка-штукар* ка 1..— “Базар” — „Осінь” — 70 ц,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
