Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Д л я м а м и Катруся стояла перед вітри ною великої крамниці з квіта ми і дивилася на прегарну ви ставу. ■— Дивись Надю! — сказала до своєї старшої сестри, що з нею була. — Дивись, яка чудо ва квітка! А в якій вазочці! О, я мушу цю квітку купити для нашої мамусі на її завтрішне свято. — Але ж Катрусю, це якась рідка відміна троянди! Вона справді незвичайної краси і рід косте. При ній навіть нема по даної ціни. Ні, Катрусю, ти не купиш цієї квітки. Вона не для таких, як ми. Вона задорога. — Що це значить: „задоро- га“ Що може бути на світі за- дороге для нашої матусі? А я таки куплю цю квітку разом із вазою! — Знай, що я нашу маму так люблю, так дуже лю блю. О, як я колись доросту і матиму власні гроші, то я мамі справлю чудову, оксамитну сукню, отаку довгу, до самої землі і вишию її прегарними взорами, золотими та срібними нитками... Ану, Надю, під», опи тайся про ціну квітки! Надя дуже неохотно пішла запитатись. Ціна, виявилось, була досить висока. — Це нічого! — сказала Ка труся. — Стільки напевно є вже в моїй свинці-скарбонці. Скажи в крамниці, щоб вони яку го динку задержали цю квітку для нас, а я побіжу додому, розібю окарбонку й принесу гроші. Ти тимчасом посиди отут у парку на лавочці. Добре? Надя усміхнулася: — Добре, Катрусю, біжи! А якщо не стане твоїх грошей, то я тобі доложу. (Надя була вже доросла і заробляла гроші). Катруся на радощах побігла додому. Вона мала таку глиня ну скарбонку, яку кожного тиж ня доповняла дрібними грішми. А то татко й мама, а часом старший брат або сестра дава ли їй по кілька дрібняків, коли приносили заробітні гроші. Де коли давали „нікель", „дайм", а бувало й „кводер" попав. Нераз Катруся мріяла, що за ці гроші купить собі візочок для ляльки або якусь гарну гу цульську касетку в „Базарі" А в цій хвилині про все забула. Одним махом розбила скар бонку. Посипались грошики. Катру ся скоро позбирала їх до тор бинки й щосили побігла назад до крамниці. Зо страхом: ану ж прийде запізно. Ану ж хтось уже купив цю квітку! Біжить, аж духу їй не стає. На щастя, застала Надю на місці. Почислили гроші. — Богу дякувати! — каже Надя. — Твоїх власних грошей стане, Катрусю. —■ Ото ж то! — кликнула Ка труся. — Я так собі й бажала, щоб дарунок був від мене й за мої гроші. На, йди, купуй! І так вони купили цю рідку квітку і, гарненько запаковану, понесли. А несли її на переміну трохи Надя, а трошки Катруся, мов якусь святість. А в „Мамин День" багато бу ло подарунків для мами, і від татка, і від братів та сестер Ка трусі. Вони лежали на столику у вітальні, чепурненько поскла* дані. Мама дуже тішилася — і най- лоновими панчішками, і пара солькою, і кремом для краси, і золотою браслеткою. Але — найчастіше похилялася над квіткою Катрусі. Пестила її пелюстки, вдиху- вала чудовий запах і шептала: — Прегарна! О, яка свіжа! Ох, як пахне! Зворушена Катруся стояла збоку і з великої радо- сти слова не могла промовити. Тільки в той час, коли мама по хилялася над її квіткою, сер денько Катрусі билося живіше: Тьох-тьох! Тьох-тьох!... Олена Цегельська Довповнюйте бібліотеку вашої дитини НОВИМИ ВИДАННЯМИ! У видавництві Євшан-зілля — Івасик-Орлик 40 ц. Юрій Тищенко — Р. Завадович: Сойка-штукар* ка 1..— “Базар” — „Осінь” — 70 ц,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
