Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
С. Острукова Великий тріюмф Із спогадів про В. Блавацького Ідучи до школи, стрічала їх я часто. Вони були все еле гантно одягнені, а навіть літ ньою порою носили рукавич ки, чого я ніколи не завважила у їхніх ровесників. Мені, тоді малій дівчинці, дуже вони імпонували, а го ловно їх Гімназійні мундури з пришитими на комірах золо тими пасками, які вказували, що молодший був учнем шо стої чи сьомої, а старший вось мої кляси. дворі вже дніє. Тепер я може вену. І ти теж покладись, Ма русю. Усе село зійшлось на похо рон. Мати лежала на столі, вкритому білим, вишиваним покривалом. Вся кімната ясна- ясна, а на тому ясному мати в темному одязі, чорна домовина із срібним хрестом і вінок із зо лотих хризантем. По старому прадідівському звичаю тричі стукнула домови на до порога — це мати з ха тою прощалась. Вибіралась во станнє до церкви. Востаннє заспівав хор „Віч ную память" над відкритою мо гилою. Пан-отець кинув першу грудку землі на домовину, а там почали засипати могилу. Батько з Оленкою просили лю дей на тризну. Біля могили зо стались тільки діти і внуки. Чи ж бачила вона, що її най менший, її Василько, теж був сьогодні біля неї? Важко було відходити. Зда валось їм, що в той холодний, листопадовий день, поховали в могилі враз із нею і всі радісні- іцасливі дні свого життя, а зо сталися віч-на-віч із темним майбутнім. На грані двох світів станула матеоина могила. Падав сніг. Білі пушисті ме телики, покружлявши в повітрі, злітали на долину і вкривали могилу та золотистий вінок. Падав сніг, — білий, ніжний і ясний, як згадка про Неї... Я довідалася, що вони мої сусіди, бо мешкали третій дім від нас. Це були сини радника коломийського суду Трача, — і що молодший називався Влодко, старший Ясь. Батько їх, вдруге оженився, коли діти були ще зовсім малі. Оця його дружина була полька, дуже ін телігентна і культурна пані, яка дбала про виховання дітей і вповні заступала їх рідну маму. Вдома говорилося по-поль- ськи. Дітей посилали до поль ської гімназії, хоча в Коломиї була також українська. Але ця польська школа не змогла зро бити з них поляків. Хочу опо вісти пригоду, яка трапилась молодому Володимирові. Гарний, соняшний день. Ву лицями Коломиї переходить українська маніфестація. їдуг на конах селяни з близького Вербіжа, Воскресінець чи даль ні ото Шипина та Стопчатова, в руках синьо-жовті прапори. Лунає пісня „Гей, там на горі, Січ іде““. На розі біля ратуша стоїть гурток польських гімна зистів, а між ними Влодко. Па дуть образливі дотинки поль ських юнаків, вихованих на шовіністичних творах Сєнкє- вича. Один із них звертається до Трача і каже: „Wlodek, patrz si?, twoji id%!“ — Це має бути жарт. Але для Влодка це не жарт, його серце прошиває щось болюче і заразом раді сне. Він відчуває, що ті, що проходять так бадьоро вули цею, то „його" Один момент і Влодко включається в похід, залишаючи здивованих това ришів. Що за цей поступок не по гладила Влодка по голові польська гімназія — це певне, і що прийшлося довго панові радникові переконувати і пе репрошувати обуреного дирек тора, в це ніхто нехумніваєть- ся і за перший раз Влодко ді став виїмково малу кару, бо знижену поведінку. Пройшло декілька літ. Ми нув листопадовий зрив і наш край по програній війні перей шов під „опікунчі“ крила Поль щі. На довший час товариське життя серед українців завмер ло, але по деякім часі почали ся наперед скромні, без танців забави, а потім з тайцями. На одній забаві пізнала я Картина з першої дії „Батурина" в постанові В. Блавацького. Посередині В. Блавацький у ролі Мазепи.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
