Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
по відбутому конгресі пройшов живий обмін думок та вражень. Іменем української делегації виступила п. 3. Витязь, голова Обєднання Українок Бельгії, яка подала свої враження та попрощала провід конгресу. Офіційна частина конгресу закінчилась. Та не порвались ті звязки й почини, що постали під час спільних нарад і диску сій. Вони являються ще одним надбанням, що допоможе нам пізніше розбудувати нашу пра цю серед матерей світу. Перегляд резолюцій конгре су подамо в черговому числі. ЧИ СПРАВДІ „КОРЧОВАНІ ДУШІ”? Стаття М Зибачинської „На суд життя!11 в ч. 1 „Н. Ж.“ на віяла багато думок, що шукали відповіді. Та якось не хотілося забирати голосу. Здавалося, що тут повинні промовити уро дженці східніх земель, що ви несли двадцятилітню каторгу на своїй спині. І можуть най краще засвідчити про „велику руїну “ Відгук, що його знайшла стаття в американської україн ки Марії Л. Семенини (ч. 5 „Н. Ж.“) мене застановила. Вихо дить, що стаття М. Зибачинсь кої їй та її чоловікові незрозу міла. Марія Л. Семенина пита ється, навіщо стільки фраз? Знов прочитала я статтю й вирішила відгукнутись. Злучив ши свої й Марії Л. Семенини заміти в одне. Стаття справді нелегко напи сана. її треба прочитати двічі або й тричі, щоб уловити про відну думку. А це — правду ка же Марія Л. Семенина — є по важним мінусом статті. Бо кож ну провідну думку треба пода ти в „легкій до читання формі" Тоді вона дійде до загалу чита чок. Світ не має сьогодні часу для відгадування замірів. Стат тя в газеті чи журналі може різ нитись від себе стилем, попу лярністю, але все мусить бути ясна. Та в мене постало застере ження не тільки до побудови її. Перший відрух викликав під хід до теми. Авторка закликає еміграцію до освідомної робо ти про суть большевизму. Вона розгортає різні ділянки його завдання — соціяльне поло ження жінки в СССР, життя ди тини та інші. Багато з того вже розгорнула наша еміграція пе ред західнім світом. Та завдан ня це слід продовжувати й роз робляти. Свою пропозицію авторка попередила твердженням, що змальовує ситуацію на рідних землях „великою руїноюu На її думку, там залишились тіль ки „корчовані душі“ або плян- тації таких, що „легкостравні для Москви“ Виходить, що не має там „людей великої про- блематики“, а тільки москов ські шовіністи типу Нікіти Хру щова, чи комунарі-орденоносці як Сосюра. Із цим ніяк не можна пого дитись. Досвід двадцятиліття, що його провела Україна під большевицькою окупацією, ви казав це. Процес Спілки Визво лення України і самогубство Миколи Хвильового — це були два різні бігуни спротиву. Він вибухав у різній формі, палав, жеврів і тлі-в, щоб зайнятись знову при найближчому струсі. Хіба можна припускати, що ці сили завмерли? Вже сама сполука всіх українських зе мель в одне викликала певні процеси, що скріпили сили на роду. Терор ломить характери, це правда. Але тільки слабшу частину їх. Другу, сильнішу, він загартовує і кріпить. Тому не можна так обезціню- вати тих, що будують життя на рідних землях. Еміграції дана тепер можливість розказати світові правду про суть боль шевизму. Та це не значить, що вона єдина формує методи бо ротьби з большевизмом, і що вона знає їх усіх. Тут велике слово матиме рідний край та його державнотворчі сили. Лишається побажання до ав торки добре задуманої статті: не кидати легкодушно твер джень, що вражають і крив дять! Західнячка СОЮЗ УКРАЇНОК АВСТРАЛІЇ Накладом Гол. Управи СУА появилась невеличка брошурка під повищою назвою. На зміст її складається коротка стаття про український жіночий рух та точні дані про оснування й побудову Союзу Українок Ав стралії. Із неї довідуємось, що в СУА обєднались українки з трьох стейтів (Нова Південна Валія, Вікторія і Південна Ав стралія). Головні напрямні пра ці СУА йдуть по лінії культур но-освітньої роботи, допомоги потребуючим, інформацій про Україну та товариського життя української громади. Одним із успішних осягів СУА було свято Лесі Українки англійською мовою, влаштова не для австралійських гостей. Відкрила його п. Ловер, голова „Newaustralian Culture Associa tion", а реферат прсИтоетку ви голосила п. Віра Левицька. О- середком вечора був фрагмент із „Лісової Пісні", продеклямо- ваний англійською мовою (Л. Пеленська, М. Мейзон і М. Ха- рів) із перекладу Персіваля •Канді. Дальшими учасницями програми були співачка Таісса Тарас і скрипачка Кляра Скрип- ченко. Пояснення англійською мовою подавала голова7 стейто- вої управи СУА п. Процюк. Вечір викликав живий відгук серед австралійських гостей та в пресі. В поході по вулицях Сиднею з нагоди Австралійського Ев- харистійного Конгресу (учас ників походу 21,000, глядачів пів міліона), виступила й група українських жінок, що збирала численні оплески. За вдатний виступ групи одержала голова кружка СУА в Сиднеї п. І. Мам- чак окреме признання. ІЗ КОНЦЕРТОВОЇ ЕСТРАДИ Дня 6. квітня виступила молода спі вачка Марія Балюк із власним концер том у Монте Ґранде, в Аргентині. Пер ша частина програми обіймала твори чужих, а друга українських компози торів. Вдячна публіка нагородила спі вачку оплесками і квітами.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
