Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Івасик-Бомба кімнати і ніс до книжки! Зро зумів! О! Івасик-бомба добре це зрозумів; він знає, що з татком нема жартів. Причепурився і сидить похнюплений у своїй кімнатці. Аж тут чує крізь від хилені двері татко щось гово рять до мами. Та й Івасик зачув таке: — Так довше не може бути! Хлопець мені тут цілком зди чавіє в цій тісній, темній вулич ці. Тут нема ні подвіря, ні го- А Івасик-бомба сидить у сво їй кімнатці, слухає та й думає: — То вони, мої батьки, такі добрі для мене? І хатку задуму ють купити, ще й городчиком і подвірячком, і пса! О, а я ду мав, що вони на мене сердиті. Ох, як мені стидно! Ні, не буду Аж несподівано відкрилися двері в кімнаті і татко станули на порозі. Галя сиділа у вітальні і вчи лася, коли оце раптом біля від критого вікна стався якийсь шум і гамір. І нагло впали їй до ніг книжки її братчика Іва- сика. А за хвилину він сам уско чив крізь вікно до хати. Дав нурка і стрімголов полетів на долівку вимахуючи руками і ногами. Галя жахнулася на вид брата. Личко червоне, зіпріле, чупри на розкуйовдана, блюзка роз- щіплена, розхрістаний. А до то го личко і руки умазані чоко- лядовим кремом. За вікном чути було ще якісь голоси; мабуть вуличників, з якими Івасик мусів сточити бо ротьбу і від яких утікав. — Івасику! — скрикнула Га ля. — Що з тобою? Але він не слухав. Перевер нув тричі кізла на долівці, по тім побіг сходами на поверх і зїхав декілька разів поруччям вдолину. Побіг до їдальні, пе ревернув малий столик, що на ньому стояла склянка з водою. Склянка збилася, а на підлозі зробилася калюжа. А Івасик тим часом вже вспів станути дуба на килимі серед кімнати. Цього всього йому було ще за мало та й він побіг до кухні і давай ковзатися по свіжо ви- воскованій долівці. Так він грався. Бігав з кімнати до кім нати. Перевертав меблі, то гав кав як пес, то нявкав мов киць ка. Словом, дурів. А Галя ніяк не могла спинити його. Аж несподівано отворилися двері в горішній кімнаті й тат ко станули на порозі. — Що тут діється? Хата ва литься? Чи татари напали на нас? Хто. це, що це? — Та то наш Івасик-бомба зі школи вернувся, — обізвалася Галя. А Івасик на голос татка за стиг на місці. Він не сподівався застати батьків дома. — Івасику! — кликнули гоіз- но татко. — До мене сюди! Так! До лазнички вмиватися, одяг привести до порядку! Ходом р-р-ру-уш! А потім до своєї родчика, ні де вийти, ні де ді тям погратися. Ось, я думаю цей дім продати, а купити малу хатку десь за містом, де був би город і подвіря і декілька де ревець. — О, так, — притакнула ма ма. — А тепер якраз пора, вес на. Я насіяла б квіток, посади ла городину. А Івасик по при ході зі школи підливав би їх, полов, замітав би подвіря. А татко дальше: — І ще хо чу вибрати таке мешкання, щоб у сусідстві була українська родина з дітьми, з якими наші діти могли би гратися. А мама: — А я думаю до того купити ще й пса, такого чор ного, клаповухого, щоб було кому привітати Івасика, як вер неться до хати.., я більше таким Івасиком-бом- бою... Аж тепер я стану Іваси- ком-синочком! ...А батьки, що задумали, те й зробили. Олена Цегельська ЗАГАДКИ 1. А що то за штука, Що цілий день кука? Не думає, не гадає, Тільки хвостом махає; Під ніс собі муркотить, Чужий вік числить. (НІ/*ХЄ0£) 2 . Біжить свинка, вирізана спинка, Озирнеться назад, аж і сліду не знать, (нзаоь)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
