Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Івасик-Бомба кімнати і ніс до книжки! Зро зумів! О! Івасик-бомба добре це зрозумів; він знає, що з татком нема жартів. Причепурився і сидить похнюплений у своїй кімнатці. Аж тут чує крізь від хилені двері татко щось гово рять до мами. Та й Івасик зачув таке: — Так довше не може бути! Хлопець мені тут цілком зди чавіє в цій тісній, темній вулич ці. Тут нема ні подвіря, ні го- А Івасик-бомба сидить у сво їй кімнатці, слухає та й думає: — То вони, мої батьки, такі добрі для мене? І хатку задуму ють купити, ще й городчиком і подвірячком, і пса! О, а я ду мав, що вони на мене сердиті. Ох, як мені стидно! Ні, не буду Аж несподівано відкрилися двері в кімнаті і татко станули на порозі. Галя сиділа у вітальні і вчи лася, коли оце раптом біля від критого вікна стався якийсь шум і гамір. І нагло впали їй до ніг книжки її братчика Іва- сика. А за хвилину він сам уско чив крізь вікно до хати. Дав нурка і стрімголов полетів на долівку вимахуючи руками і ногами. Галя жахнулася на вид брата. Личко червоне, зіпріле, чупри на розкуйовдана, блюзка роз- щіплена, розхрістаний. А до то го личко і руки умазані чоко- лядовим кремом. За вікном чути було ще якісь голоси; мабуть вуличників, з якими Івасик мусів сточити бо ротьбу і від яких утікав. — Івасику! — скрикнула Га ля. — Що з тобою? Але він не слухав. Перевер нув тричі кізла на долівці, по тім побіг сходами на поверх і зїхав декілька разів поруччям вдолину. Побіг до їдальні, пе ревернув малий столик, що на ньому стояла склянка з водою. Склянка збилася, а на підлозі зробилася калюжа. А Івасик тим часом вже вспів станути дуба на килимі серед кімнати. Цього всього йому було ще за мало та й він побіг до кухні і давай ковзатися по свіжо ви- воскованій долівці. Так він грався. Бігав з кімнати до кім нати. Перевертав меблі, то гав кав як пес, то нявкав мов киць ка. Словом, дурів. А Галя ніяк не могла спинити його. Аж несподівано отворилися двері в горішній кімнаті й тат ко станули на порозі. — Що тут діється? Хата ва литься? Чи татари напали на нас? Хто. це, що це? — Та то наш Івасик-бомба зі школи вернувся, — обізвалася Галя. А Івасик на голос татка за стиг на місці. Він не сподівався застати батьків дома. — Івасику! — кликнули гоіз- но татко. — До мене сюди! Так! До лазнички вмиватися, одяг привести до порядку! Ходом р-р-ру-уш! А потім до своєї родчика, ні де вийти, ні де ді тям погратися. Ось, я думаю цей дім продати, а купити малу хатку десь за містом, де був би город і подвіря і декілька де ревець. — О, так, — притакнула ма ма. — А тепер якраз пора, вес на. Я насіяла б квіток, посади ла городину. А Івасик по при ході зі школи підливав би їх, полов, замітав би подвіря. А татко дальше: — І ще хо чу вибрати таке мешкання, щоб у сусідстві була українська родина з дітьми, з якими наші діти могли би гратися. А мама: — А я думаю до того купити ще й пса, такого чор ного, клаповухого, щоб було кому привітати Івасика, як вер неться до хати.., я більше таким Івасиком-бом- бою... Аж тепер я стану Іваси- ком-синочком! ...А батьки, що задумали, те й зробили. Олена Цегельська ЗАГАДКИ 1. А що то за штука, Що цілий день кука? Не думає, не гадає, Тільки хвостом махає; Під ніс собі муркотить, Чужий вік числить. (НІ/*ХЄ0£) 2 . Біжить свинка, вирізана спинка, Озирнеться назад, аж і сліду не знать, (нзаоь)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
