Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
* * * ТРИ КОТИКИ ДИТЯЧА ВТІХА Ой, піду я лугом-полем: трави радісно шумлять, медом пахне конюшина, парко дихає земля. Білі хвилі котить гречка, від бджілок аж золота, дзвонять, грають колосками і пшениці, і жита. А на межах — он, волошки синьо — зорями лягли, мов Оксанки дорогої, любі очка розквіли! Я їх рватоньки не буду, у пучечок не складу — лиш очима приголублю й далі — всміхнена — піду. І моїй коханій внучці, що в краю живе чужім, напишу цього ось вірша про волошки на межі... Ір. Наріжна А білий мій котик, Що виліз на плотик, Збиточник, пустун, Великий ласун... А чорний, вусатий, Що спить біля хати, Що спить і муркоче, Той їсти не хоче... А третій, сіренький, Такий все чистенький, Солодкий пестій, Любимчик він мій! Трьох котиків маю, Усіх їх кохаю. Хто схоче сказати, Як котиків звати? Іванна Савицька УЛІТКУ Серпневого ранку рано сонце встало, Золотом облило верхівки дерев, Яблуко румяне з дерева упало: Штовхнув його злегка пустун-вітерець, І промінь грайливий заглянув в віконце, Перескочив миттю у маленьке ліжко, Зупинивсь на хвильку, поки ждало сонце, На віях шовкових, на рожевім личку. Личко усміхнулось, відчинились очки, й дівчинка маленька вистрибнула з ліжка. А промінь грайливий вже побіг в садочок, За ним простягнулась блискуча доріжка. А на тій доріжці маленькії ніжки Збивають проворно росинки-краплинки, Дзвенить голосочок: „Почекай же трішки! Пограйся зі мною хоч яку годинку". — „О, не маю часу, квіточко рожева, Всіх треба відвідати, розбудити всіх. Ось маленьких друзів я пришлю до тебе, Щоб чудовий ранок не пропав для них“. Дівчина лишилась у прозорім ранку, Квіточок нарвала, ягід у кущах, А в сонячнім сяйві на високім ґанку Вже мама стояла з усміхом в очах. Чорні оченята також засміялись, І зрошені ніжки в повітрі мигтять, Дівчинка і мама радісно обнялись, „З добрим ранком, люба!" вони шепотять. М. С. Гей, вакації настали, Діточкам утіха — Висипали діти з міста, Наче каша з міха. Висипали діти в поле, Мов з пасіки бджоли, На вулицях стало тихо, Пусто коло школи. А у лісі, у діброві Розмістились шатра, Сидять собі пластунята, Догоряє ватра. Сидять собі пластунята, Пісеньок співають, А над шатрами, мов іскри Світляки літають. (з) ПОТІЧОК Ой, стрибає по узліссі Срібноводий потічок, Жебонить водичка чиста І сміється до квіток. Квіти личка нахилили Понад плеса, над ясні, Подивляють свою вроду І камінчики на дні. йшла Марусенька до ліса Потічок її спинив, Ніжки втомлені в водиці Сполоскати запросив. Ніна Мудрик Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
