Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12
Чому Ксантіппа? У нашій ‘літературі досить часто появляються античні мо тиви. Особливо любила звер татись до них Леся Українка (напр. „Касандра”, „Оргія”). Голрвною причиною появи цих мотивів є велика подіб ність самої духової структури і долі двох народів: Греції, що осінила промінням свого духа зарево європейського куль турного світанку, і України, яка вже в початках своєї дер жавності спромоглася стати твердинею культури, що пле кала й випромінювала свої культурні здобутки щедро на користь молодих народів Ев- іропейського Сходу між X-XIV. ст. Політична доля цих країн, також має подібні моменти. В ранніх віках нашої ери Греція, що еж є пережила свій найви щий розцвіт на полі філосо фії, мистецтва, літератури, ді стається в неволю військово лотужної але вбогої духово- римської імперії. Коло десяти століть після тих подій переживає Україна Ссіій ЗОЛОТИЙ вік в усіх Ділян ках культурного життя та дер-' 'л СІБНОЇ розоудови, .після чого .З.О Д О М іф И Х О Д Я Т Ь віки постій- ього загарбування України її іпанічним мілітарно зростаю чим сусідом — М ОСКВОЮ ). Протягом довгих віків ча сто доходило до того, що ча стина духоаих сил України А.усіла мандрувати на вигнан ня, щоб- уникнути насильства -наїзника, тоді коли, другу ча стину запрягала до своєї пра ці ivxoCKEa для творення основ і ифіплення власної культури, так як це Оуло колись у давні Еіки в Римі після завоювання п м преції, коли то грецькі о^лософи, поети і педагоги в стані невільників- мусіли нести світло науки в духову темряву ворожого Риму. Можливо^ що ця подібність, а також близь кі культурні й господарські Езаємини цих двох країн .— IS країни і Греції — в давні ві ки 1 € ТІЄЮ' основною причи ною того, що наших вибран ий — поетів, ПИСЬ х МЄННИКІВ і драматургів тягне до того ан тичного джерела, щоб з ньо^о зачерпнути доброго старого вина. Свідоцтвом цього є і в новіших часах наша школа яеоклясиків. Але чому наша авторка Лю дмила Коваленко взяла собі цю тему, чому Ксантіппа? Ця нелюблена ніким Сократева дружина, н-а якій уже довже лезні століття тяжить тавро нестерпної сварливої жінки, якої імя появляються на на- ш их устах лише то* ді, коли хочемо очорнити Я- • кусь людину жіночої статті з нашого оточення. Незбагнен на Мойра неначе підтвердила химерність своїх дій. Вона сну вала нитку долі античної Ксантіппи майже 25 століть, на те щоб вона знайшла свою розв'язку аж у 20:ім столітті нової ери, і то виявивши ціл ком інше її обличчя, уже не тієї сварливої докучливої жінки, а тружаниці, вірної дру жини, дбайливої матері. Цю постать почали освітлювати ще раніше європейські автори 20-го ст. Тепер же рішуче здерла те тавро з гарного обличчя за журеної Ксантіппи наша суча сна письменниця Людмила Ко валенко, і то не історичними розвідками, не через джерель- ні цитати у примітках, а в фор мі найбільш переконливій для нашої душі і серця — мис тецьким - твором, пєсон>, яку вона назвала комедією із за головком „Ксантіппа” Само; собою, немало довелось самій, авторці попрацювати над істо ричними джерелами, щоб встановити цю істину. Легкий Аиль авторки, а також вміло побудовані сцени, що дають тло голо еній акції, роблять віддалені віки близькими, ми починаємо вдумуватись і вслу хатися у психіку тодішніх гре ків, і вчитавшись у глибину твору, уже живемо і діємо в уяві разом з персонажами. Г олое - ні діючі особи: Ксан тіппа, Сократ,Тідей — немов у творі пластичного мистец тва, виразно зарисовуються своїми закінченими характера ми на тлі проминальної пере січності. Якою ж ми бачимо тут іКсантіппу? Це жінка, яка зуміла бути дружиною на скрізь оригінальною у своїм побуті славетного філософа Сократа та матірю його сина. .Ми бачимо, як вона змагаєть ся з недостатками матеріяль- ними, коли йде на базар про давати за драхму витканий нею плащ — на те щоб Купи ти харчів для своєї сімї, як змагається зо своїм низьким духово оточенням, для якого цирульник стоїть куди вище за філософа, тоді коли вона гостро припиняє їдкі завваги щодо свого чоловіка і прий має гідну поставу жінки, яка має за чоловіка напмудрішого1 мужа в Атенах; оачимо, як вона змагається і зо lho.m чо л о в ік о м , якого ілп-ооко і^а- нує І ДЛЯ ЯКОГО ДІЙ хМсЄ б ^„пі ке зрозуміння внчтрі СВС сі і- стоти, тоді коли примушена йому ж пригадувати обовязки перед нею І уИНоМ, виборюючи собі в цей ту часинку самітності, могти піти у храм, і с іа ^ и ьа колінах, пролити гіркі сльози перед обличчям великої Пал- лади над своєю тернистою мо лодістю. Врешті, бачимо як Ксантіппа змагається, і то мо же найоїльше, із самою со бою, зо своєю молодістю і з тими паростками кохання, що підсвідомо почали пробива тися в її,стуженім за щастям серці до молодого красеня Ті- дея, що дарував їй свою- палку любов та кидав до її ніт свої матеріяльні блага. Важко було нести тягар життя молодій, гарній Ксан- тіппі, однак вона пронесла його -переможно, і'не подола ли її ні власні внутрішні сти мули молодості, ані наруга ба гатої пишної гетери Лаїск, ко ли вона примушена браком того нужденного гроша, для утримання власної родини, му- сіла піти услугувати на тете ринім бенкеті-оргії, де в поче стях, як філософ, гостював і її муж Сократ, не відаючи про переживання Ксантіппи, ,що ради нього ж сгіна його при ймала цю чашу. Тиха при служниця під серпанком нали- Капеля Бандуристів у Филаделфії Капеля Українських Банду ристів під проводом Григора Китастого, яка вже вславилася еврїми концертами в Україні, Західній Европі і в кількох мі стах Америки і Канади, заві тала і до міста братньої лю бови. Дня 29. грудня був перший концерт капелі у Филаделфії. Усе громадянство дожидало цьсіго вечора з великим заін- тересуваннямл Неодин гадав, чи справдяться слова .високих признань і похвал для капелі бандуристір? Чи й тут пройде так славно її виступ у великій салі Тавн Гол? Та сподівання сповнилися, численна публи ка, яка виповнила велику са лю, була захоплена й зачаро вана співом* і грою на банду рах капелі Китастого, і була б слухала, як говорили між со бою приявні, до самого ранку. Китастий і його капеля здобу ли тутешню українську грома ду яКа від часу виступів капе лі Кошиця, не мала змоги по- Еає вино ляним гетериним го стям. Але.цього не досить за видній гетері, .що стратила че рез Ксантіппу ласки молодо го Тідея. Вона хоче дорешти зламати її і зриває з її облич чя серпанок. Але і.цим не до сягає цілі. Ксантіппа ‘різко ви повідає їй в очі всі кривди за подіяні їй тодішнім ладом і самими людьми, які стоять пе ред нею. Сократ здивований її появою. Тідей стає в її оборо ні, але Ксантіппа не приймає його як оборонця; вона гнів но шпурляє на землю дорогий посуд гетери і проголошує гіркі слова, що звучать як су довий присуд на довгі віки, про себе як про найсварлйві- шу з атенянок... Цей твір як саме життя — з його хвилинами спалаху, з довгими турботливими днями, з його апогеєм і з його кін.це- зим завершенням. Тільки по думаймо, прочитавши цю пє- су, чи не назвали б ми її тра гікомедією, чи не доглянемо ми у ній того вічно комічного і вічно трагічного, що пере плітається в нашім житті і творить одну тканину люд ських переживань, •Можливо, ми зможемо те пер відповісти на питання: Чо му Ксантіппа? А тому що та ку Ксантіпіпу — тиху труже- ниц'ю, .подвижницю життя ба чила нераз, мабуть, авторка саме в українській жінці, у вір ній дружині і в матері з-над Дніпра і схотіла стати в її обороні. Н-іта чути української пісні у дійсно •мистецькому виконанні. Саля греміла від оплесків захопле на артистичними продукція- ми капелі. Вона проспівала при банду рах ряд .пісень українських композиторів. Найкраще й найдовше вийшла довша дра матична пісня „Байда”, ком позиції Гната Хоткевича, та кож дуже вдатно пройшли жартівливі пісні. Виконання стрілецьких пісень не дорівню вало іншим, через те, що ці пі сні не підхоять до гри на бан- ДУРІ- На кінець коли оплески не втихали, (бандуристи закінчи ли свій концерт сильним боє- вим маршом „Вставай, наро де”, слова Багряного, музика Китастого. Після концерту Український Американський клюб на Френ клин стріт приймав бандури стів у своїй салі на товари ських сходинах з перекус.коюі, підчас якої було кілька при вітних промов. Сподіваємося що капеля у- країнських бандуристів у май бутньому ще поверне до Фи ладелфії і ще раз дасть змогу тутешнім українцям пережити гарні хвилини чарівної україн-' сько'і пісні та перенестись дум ками на рідну Україну. Яр Славутич СИЛА МОЛИТВИ Молився цілу ніч у Божім храмі, На кремянисту припадав плиту: „Не дай загинути в тяжкій нестямі; 0 Боже, Україну порятуй!” % Благав устами праведного Бога: „Укороти чужинної плавби, Непотасимим духом перемоги Надхни серця несмілих і слабих!..” На ранок радісно і легко стало. Рипів по-юному дорожній сніг. Немов на сході,.на душі світало. Вертавсь додому — як хлощина біг. Різдвяну' пісню- долина сріблиста Співала дзвінко, плив сніжинок рій. 1 калатало серце урочисто, По вінця повне щастя і надій. Усім добром і гараздоїм віншуємо1 Вас, Членки Головної Управи й yd теперішні і майбутні чле/к’ки Союзу Українок Америки! ВЕСЕЛИХ СВЯТ і ЩАСЛИВОГО НОВОГО РОКУ Ой, дай Боже! ОКРУЖНА РАДА ВІДДІЛІВ СУА у Филаделфії, Па. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12 
